Сурма: україноцентрична газета

Конотоп і запрошення в НАТО

Здавна вважалося, що в ніч на Івана Купала не можна лягати спати, щоб не впустити у дім зло-нечисть. Що ж, українці по всій Україні нормально не сплять уже майже пів тисячі днів з початку повномасштабного вторгнення росіян. А українці у Криму й Донецькій та Луганській областях на 8 років довше. Чи проспали зло, чи прогадали, чи не добили.

Переможна Конотопська битва (7-8 липня 1659 року) увійшла в історію як одна з героїчних сторінок, зважаючи ще й на те, що це було в період Руїни. А проте не добили тоді ворога, хоча могли.

За радянських часів Конотопську битву замовчували, тому українці про неї здебільшого дуже мало знали. Звісно, як можна було розказувати про одну з найвідоміших перемог над московитами, адже так звані братні народи не могли між собою воювати?

Назрівали войовничі настрої й передумови війни ще за життя Хмельницького. А через 4 роки після підписання Переяславського договору вона й почалася.

Московсько-українська війна тривала з вересня 1658 року по жовтень 1659 року і закінчилась нищівною поразкою росіян під Конотопом, коли українсько-татарське військо розгромило армію з боліт.

Почалася та війна з порушених москвою зобов’язань і укладення відповідно Віленського перемир’я з Польщею за спиною у Хмельницького. А також із втручання Московського царства в міжусобну боротьбу козацьких еліт в Україні — і підтримки опозиційних до гетьмана сил. Воєнні дії в ході тієї війни велися на Лівобережжі. Як видно, історія любить повтори і навіть іноді дає змогу виправляти помилки минулого, щоправда, такі уроки є занадто болючими й травматичними для національного буття.

 По смерті Богдана Хмельницького булаву взяв Іван Виговський, позаяк наступник гетьмана Хмельницького був ще занадто юним. москва не могла не скористатись хвилею руїни в Гетьманській Україні і тільки підливала бензину в огонь, розпалюючи міжусобиці і повстання серед козаків. Придушивши зокрема повстання Пушкаря й Барабаша, Іван Виговський підписав 16 вересня 1658 року Гадяцький договір, що передбачав рівноправність із Литвою і Польщею в творенні нової держави трьох народів, а Гетьманщина тогочасна входила в те об’єднання під назвою Великого Королівства Руського. Однак на Сеймі проігнорували умови й вимоги Виговського, відмовивши зокрема в карбі монет Великого Королівства Руського. На болотах тут же використали цю ситуацію і почали інтенсивно руйнувати згоду між українцями, мовляв, Виговський продає Україну ляхам. Після Хмельниччини годі й казати, що такі месиджі не могли спокійно сприйматися серед народу. Як серед козаків, так і селян та містян почався сумбур, частина козаків перейшла на бік москви.

москва ж категорично не сприйняла Гадяцького договору і почала війну.

Прикметно, що москва вже тоді застосовувала прийоми гібридної війни, наприклад втручалася у внутрішні справи Гетьманщини, проводила брехливу пропаганду серед населення, фактично, як зараз кажуть, потужну інформаційну кампанію, намагалася розбурхати громадянську війну у війську козацькому тощо. Частина козаків воювала на боці москви проти армії козаків та найманців Виговського й війська кримського хана.

Прикметно, що руський шляхтич Іван Виговський вибрав орієнтацію на Захід, а не на москву, як перед ним зробив руський шляхтич Богдан Хмельницький, укладаючи договори з протестантськими державами. І щойно Виговський це зробив, москва тут же посунула війною.

Облога Конотопа тривала 70 днів. Оборону міста тримав чотирьохтисячний козацький полк під керівництвом полковника Гуляницького, що в кілька разів за чисельністю був меншим за загін московитів, що оточили місто.

Вирішальна битва сталася 7 липня, коли гетьман атакував військо Трубецького і раптовим ударом захопив велику кількість коней і обозу. Наступного дня навздогін за Виговським рушила 30-тисячна армія Семена Пожарського, який переправився через річку Соснівку й там отаборився. Втім непомічений ворогом загін Степана Гуляницького зруйнував переправу і загатив річку. І вже вранці 9 липня козаки атакували табір Пожарського, після чого імітували відступ. А коли ворог полишив табір і опинився у вузькому яру, із засідки нанесли потужний удар загони кримських татар. Московитів тоді оточили і майже всіх знищили упродовж дня.

В Конотопській битві загинуло приблизно 30 тисяч московитів, ще 15 тисяч були взяті в полон (зокрема й Пожарський і ще майже п’ять десятків знатних воєвод). Відтак Трубецькой спішно зняв облогу Конотопа і ввечері наказав відступати. Козаки разом з татарами переслідували втікачів аж до московського кордону. Вони ганебно втратили обоз, артилерію, скарбницю, бойові знамена.

Так 60-тисячне українське військо під проводом Івана Виговського розбило 150-тисячне військо москалів.

Колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, який очолює міжнародну консультативну групу, що надаватиме пропозиції щодо гарантій безпеки для України,  припускає, а слова його 7 червня цитує видання The Guardian, що військові контингенти Польщі і країн Балтії можуть бути відправлені до України, якщо перед Україною не відкриють шлях до НАТО.


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."