Знову тарифний зашморг
Підвищення тарифів на електроенергію для населення на 75 % – це продовження старої пісні у виконанні олігарха Ахметова, який володіє компанією – найбільшим виробником електрики, та його дружнього хору у виконанні Уряду і незалежного регулятора (НКРЕКП). Минулого разу (за Порошенка та попередньої Верховної Ради) пісня мала назву Амстердам+, а мета була такою ж – підняти тарифи та поповнити кишені олігарха й менеджменту компанії. Навіщо монополісту вдосконалювати технології і структуру виробництва, знижувати витрати і досягати прибутковості, якщо Кабмін свій, а пробиває адміністративні стіни для отримання зиску найбільший олігарх? До речі, в наших органах влади і компаніях, де домінують інженери-техніки, а економісти або недолугі, або підспівують керівникам-технарям, продовжує головувати догма радянського періоду: ціна встановлюється з огляду на
з витрати плюс відсоток прибутку. Ця формула згубила соцекономіку, оскільки підвищення витрат стало трендом (і метою) всіх виробництв, бо давало право вимагати у міністерства більш високих цін та більшої суми прибутку в них без оновлень і модернізацій своїх підприємств. Тоді, коли на Заході працювала формула ціноутворення, яка стимулювала зниження витрат і покращення якості продукції, і насамперед перехід на нові види продукції, у СРСР заохочувалось зростання витрат у виробництві та використання застарілого обладнання і технологій.
Така ж доля чекає на теперішню олігархо-капіталістичну українську економіку, яка пробуксовує вже три десятиліття. Ціни монополістів – за радянською формулою, модернізації підприємств не спостерігаються, рівень життя людей не зростає.
Мене особливо непокоїть той факт, що сьогоднішнє підвищення цін затверджене Кабміном з подачі «незалежної» НКРЕКП. Отже, повне повернення в планову економіку. Тільки замість радянського Дежкомціна запущена Нацкомісія з регулювання! Де в нашій Конституції написано, що ціни затверджує Уряд? Ціни, нагадаю, регулюються ринковим попитом-пропозицією (ніякий уряд не зможе встановлювати ціни на молоко та помідори), а на монопольних ринках вони узгоджуються постачальником і споживачем (!). НКРЕКП призначена узгоджувати позиції сторін і при цьому захищати інтереси споживачів (!), як сторони, яка не володіє усією інформацією і не може ефективно і кваліфіковано вести дискусію. В іншому випадку цей «регулятор» просто паразитує і має бути ліквідований.
Чи дає згоду споживач на сьогоднішнє підвищення тарифу? Оскільки понад третина населення не спроможна платити за тарифом, що діяв, то можна зробити висновок, що споживачі не сприймають пропозицію енергетиків (але все одно необхідно запровадити процедуру публічного узгодження зміни монопольних цін і тарифів). А сьогоднішнє підвищення тільки збільшить частку сімей, які не в стані оплачувати відповідні послуги. Погіршення фінансового стану наших громадян, яке відбудеться при цьому, зменшить платоспроможний попит і грошові заощадження населення, що також буде гальмувати відновлення усієї економіки. Це в умовах, коли у людей і у влади немає грошей на елементарні потреби, зокрема на відбудову даху над головою.
Монополіст заявляє, що він відчуває нестачу обігових засобів для своєї діяльності. Невже тільки він? І невже він не знає, як їх поповнити? Будь ласка, звертайся за кредитами до банків, зокрема міжнародних. І економте, зокрема – на зарплаті. В країні третина людей не має роботи, а більшість пенсіонерів взагалі жебракують.
То що, чи здатна чинна влада відповісти олігархам? Чи вона і далі буде затягувати зашморг на шиї у людей?