Сказано - і дуже гарно!..
* * *
Будинок для пологів,
Мужик кричить з авто:
— Родився в мене хлопчик?!
— Ні! (пауза)
— А хто?
* * *
— Чом зажурений, Семене?
— Настрою немає в мене…
Ми на кабана ходили…
Його — нема… випить сіли…
Може, й ми у цьому винні,
Бо напилися, мов свині…
Голова — як барабан…
І тут — бац! Прийшов кабан…
* * *
— Йде Петро із риболовлі…
Тягне сома на собі…
В сома зябра — як оглоблі!
Ледве несе на горбі…
Зустріча його Микола —
Відро карасів, десь, мав
І уїдливо питає:
— Що — одного лиш впіймав?..
* * *
— Лідуся, зозулька моя ти рідненька!
Подай мені, люба, будь ласка, піджак!
— А де він, коханий ти мій,
золотенький!
Не бачу його, а без нього ж — ніяк!
— Та він — на балконі, так-так,
моя мила!
Тобі своє серце і душу віддам!
Коли ти мене вчора вудками била,
Я ним прикривався — то він точно там!
* * *
Упіймав я щуку
Десь — півтора метра!
Взяв її на руки —
І додому, Петре…
Раптом — рибінспекція!
Божа моя Мати!
Добре, що в кишеню я
Встиг її сховати…
* * *
Скільки в законах уже шаблонів —
Це викликає в народу вже сміх!
Скільки потрібно прийняти законів —
Щоб був закон один для всіх?...
* * *
У мене волосся — аж дибки!
Я дзвоню — розмова така:
— Алло! Це є ти, моя рибка?
— Та ні — це володар ставка…
* * *
— Ранком не міг завести я машину!
— Ну, ти вже вияснив, куме, причину?
— Вияснив…
Думка завжди виручала —
Катька ключі від машини забрала!
* * *
Сказано — і дуже гарно!
Не сказати краще й більше:
Не буває так погано,
Щоб не було іще гірше!
* * *
— Внучок! Петя! Іди їсти!
Їжа — на столі!
— Іду, баб…
— Бо захолоне!
А ти ж не в селі!
Із-за «компа» встав Петюня…
Пішов неборак…
Бабка — швидко за комп’ютер:
«Повівся, сопляк…»
* * *
— Торт порізати на вісім,
Чи чотири, Гань, куски?
— На чотири, бо я вісім
Не подужаю, таки…
* * *
Іде помаленьку син з батьком повз
школу:
— Цю школу, синок, не забуду ніколи!
Навчався я тут… 20 років минуло…
Багато чого тут і всякого було…
— Тепер мені ясно, що мав на увазі
Директор, коли повідомив наразі:
«Такого, як ти, ідіота-порока,
Не бачив я, певно, вже 20, десь, років…»
* * *
«Крутелик» в лікарні:
— Ну, хто народився?
— Вітаю! Ваш син — три п’ятсот! Як розмай!
Спокійно на лікаря він подивився:
— Немає питань: 3 500 — ось тримай!
* * *
— Ой, лікарю, а щоб ви знали —
У мене в пам’яті провали!
— Давно? Дозвольте запитати.
— А що «давно»? Я хочу знати.
— Провали! Тільки-що казали.
— Які «провали»? Де ви взяли?
О, Боже! Я вже від вас злий!
І, взагалі — ви хто такий?..
* * *
— В одній книзі Гнат знайшов
20 доларів!
— Ну й шо?
— Тепер тягне до комори
Цього автора всі твори…
* * *
Тихесенький в двері стук…
— Тут живе Петро Майструк?
— Ні. Майструк тут не живе, —
З дверей відповідь «пливе»…
— А ви хто? Це ж людський звук!
— Як «хто я»? Петро Майструк!
— Ви ж казали — «не живе»!
Мене вже від злості рве!
— Зрозумійте до пуття —
Ну хіба це є життя?...
* * *
Дивились вчора з кумом інтернет,
А там новин хороших прямо «ливень»:
Нарешті вже затримали курей,
Що несли яйця по 17 гривень!
* * *
Алла запитала Свєту:
— Ти виписуєш газету?
— Так, а то б я і не знала,
Що живем так гарно, Алла…
* * *
— А де чай? Його шукаю
Вже годину! Де — не знаю!
— Допомоги проси в Бога!
Вічно не знайдеш нічого!
Чай — в буфеті, на полиці,
В банці, де були кислиці,
На якій наліпка — «Мак»!
Невже ти такий дурак?
* * *
Вчасно послати — це тактика з неба!
Туди, куди треба — порядку гарант!
Вчасно послати туди, куди треба,
Того, кого треба — оце вже ТАЛАНТ!
* * *
— Мона, Ліза?
— Мона, Леонардо…
* * *
Мужики сидять на лавці,
Хваляться, немовби в казці:
— Мене Рая називає —
«Котиком»! Люблю я Раю!
— А мене моя Світлана —
«Зайчиком»! Теж непогано!
— А мене моя Нінуся,
Переплутати боюся,
Якесь італійське слово…
Так і знав — забувся знову…
Тут з вікна дружина Ніна:
— Йди додому! Кобеліно!
* * *
Я сказав — відремонтую
Тобі цього крана!
Нагадувать не потрібно
Кожний рік, кохана!
* * *
— А 5 хвилин сміятись
Дає нам — довше жити?
— Дивись — над ким сміятись,
Бо можуть скоротити…
* * *
Є вислів офігенний!
Повір ти сам собі:
Якщо тобі всі заздрять —
Їм гірше, ніж тобі!
* * *
— А чому сусідські кури
Вже не йдуть на твій город?
— Я, кумасенько, не дура,
Хватить вже мені пригод!
Уночі взяла — розклала
На городі сто яєць!
Вранці їх усі зібрала —
Сусід бачив — це капець!..
* * *
Дзвонить на роботу мамі
Маленький синок:
— А як пишеться «бюстгальтер»? —
Запитав синок…
— А навіщо тобі знати
Як писать «бюстгальтер»?
— Ким, питають, ти працюєш?
— Сину, я — бухгалтер!..