На що була розрахована масштабна атака по Києву
1. 100% впевненість на успіх рашистів. Впевненість виродків підтверджує одночасна пасивна атака з трьох напрямків трьома типами ракет, зокрема відразу 6 «кинджалами», попереду з атакувальними безпілотниками — це позбавляло їх сумніву, що можуть не пробити нашу протиракетну оборону.
2. Час атаки — 3:00 ночі, розрахунок нанести якнайбільше жертв.
3. Викликати депресію і панічні настрої в населення саме столиці.
4. Похитнути впевненість державно-політичного керівництва у нашій перемозі. Послухавши сьогодні одного експерта, якого я поважаю, що першочергове завдання нанести удар по центрах ухвалення рішень, дослівно «поцілити у купол ВРУ» — не погоджуюсь! Який сенс бити по ВРУ, коли там немає нікого, крім охорони (це в москві точно знають, адже у ВРУ в них працює ціла фракція ОПЗЖ (медвудчука), колаборантів і держзрадників. Питання до всіх гілок влади, чому досі Н. Шуфрич не заарештований, адже є незаперечний факт його держзради). Не щодо ВРУ. У москві, думаю, теж розуміють, що президент України для них недосяжний.
5. Найголовніше завдання — схилити Україну сісти за стіл переговорів. Думаю, що дата удару була вибрана не випадково (на ці дні до Києва був запланований приїзд спецпредставника Китаю Лі Хуея). Те, що Китай не бажає нищівної поразки росії, сумніву не викликає. Робимо висновок з того недавнього триденного візиту до москви диктатора Сі та четвертий візит до москви міністра оборони Китаю (безумовно, що питання російсько-української війни там було головним). Якби рашистські виродки досягнули успіху в атаці Києва, можна уявити поведінку китайського посланця. Він висловив би «глибоке співчуття» українському народові. А далі очікувані пропозиції: Китай «щиро» хотів би, щоб звершилось якнайшвидше припинення цього кровопролитного «конфлікту», або «кризи» в Україні — тільки так лицемірно, цинічно вони називають цю екзистенційну і геноцидну війну проти українського народу. Я не можу знати, що скаже Лі Хуею президент Зеленський. На місці п. Зеленського я заявив би китайському посланцю приблизно таке: «Готуючись до зустрічі з вами, ми подумали, що для подальшого успіху консультацій бажано спочатку досягти узгодженого визначення цієї війни, бо ваша сторона це називає інакше, і запропонувати наше визначення». І наступне: запропонувати перед поїздкою до москви повернутися до Пекіну і донести до свого керівництва точну назву цієї війни.
Автор: Степан Хмара — Герой України, політв’язень радянських таборів, депутат Верховної Ради України І, II та IV скликань.