Майк Тайсон: легенда з міста, яке ніколи не спить

Американець Майк Тайсон вже до 20 років вписав своє ім’я до історії боксу. Він став легендою, а завдяки татуюванню на обличчі зараз він ще й найвідоміший боксер світу. Своїми успіхами на рингу він міг би затьмарити Мохаммеда Алі, але… розберемося по порядку.

У дитинстві Майк Тайсон, якого тепер називають «Залізним», «Танком»і «Вбивцею» був справжнісіньким тихонею. Він дуже нерозбірливо розмовляв через постійну зніяковілість і незручність, яку відчував через свою комплекцію. Попри те, що сьогодні він вважається найвідомішим боксером у всьому світі, специфічна манера розмовляти нікуди не поділася. Багато хто і зараз називає Тайсона мямлею. Не в слух, звичайно ж.

Дитинство Майка проходило у найбіднішому районі Нью-Йорка — Браунсвіллі у східному Брукліні, що й зараз залишається головним кримінальним районом міста. 

Щоб зрозуміти місце, де зростав майбутній чемпіон, достатньо одного епізоду з його біографії. У сім років Майк став жертвою педофіла, який затягнув його з вулиці до покинутої бу-дівлі. З цим хлопчик намагався жити далі, адже розумів головне правило Браунсвілля — хто сильніший, той і має рацію.

Його справжній тато покинув сім’ю ще до народження сина, але прізвище Тайсона він успадкував саме від біологічного батька. У результаті його вихованням займалася мати Лорна Сміт, у якої регулярно змінювалися «залицяльники», щоб мати можливість вижити та прогодувати дітей.

Тайсон так і не закінчив загальноосвітньої школи. Після того, як він був учасником бандитського угруповання, Майкла перевели до спеціальної установи, він офіційно закинув навчання, вирішивши присвятити весь свій час спорту.

Над майбутнім боксером часто знущалися однолітки та старшокласники — всі вони норовили щоразу відібрати у хлопця кишенькові гроші. Нерідко Майкл повертався додому з підбитим оком чи розбитою губою. Якось місцеві хулігани змусили Майка тягати дерев’яні ящики до занедбаного будинку. В одному з цих ящиків були голуби, і, побачивши цих птахів поблизу, він просто закохався в них — і це кохання триває все життя.

Зрозуміло, що сім’я Тайсона не мала багато грошей, тому про купівлю голубів не йшлося. Птахів у таких сім’ях просто крали.

Найпростішим варіантом був звичайний «перехоплення» голубів на да-ху. У той час ганяти голубів вважалося великим спортом — птахів запускали одночасно і в цей момент можна було відвести чужих птахів, у чому Майк Тай-сон виявився великим фахівцем.

А ще Майк залазив у чужі голубники — одна з таких вилазок майже закінчилася смертю. Одного разу його з другом упіймали господарі голуб’ятні і ті як покарання вирішили повісити злодюжок. Тайсона врятувало те, що поки друг, якого на мотузку повісили першим, смикався в конвульсіях, це побачили сусіди і погрожували викликати поліцію. Для психіки хлопчика такі речі не могли пройти безслідно. У своїй біографії Майк згадував, що після цього випадку він так усе життя і «залишився в очікуванні страти».

У десять років Майк застукав підлітків на своєму горищі — вони намагалися вкрасти птахів. Один із хлопців, побачивши, що крадіжка розкрита, звернув голубу голову. Бачачи, як кров стікає по його ще мить тому дихаючому улюбленцю, очі Майка налилися злістю, він став у боксерську стійку й обрушив на суперника нищівні удари. До цього він ніколи не бився, але тут він побив противника, що перевершує його в зрості та вазі. Це миттєво підняло авторитет Майка, слава про нього розлетілася по окрузі й до нього почали ходити заради інтересу, щоб випробувати свої сили проти молодика, який до 12 років бив дорослих.

Відтоді ніхто не насмілювався жартувати над Майком і його голубами. До того ж, більше жоден дворовий хлопчисько не залазив у бійку з Тайсоном, який, крім того, що й сам тепер постій-но брав участь у різних заворушках, так ще й став членом злочинної банди, яка промишляла злодійством у своєму районі. У тринадцятирічному віці майбутній боксер потрапив до поліції, яка відправила малолітнього порушника закону до спеціальної виправної установи, розташованої на півночі штату.

Саме там Майк вперше зустрів Моххамеда Алі, який справив на нього незабутнє враження, що згодом перетворилося на бажання стати професійним боксером. У спеціалізованій школі Тай-сон прославився завдяки бурхливій вдачі та своїй неконтрольованій агресії, тому, коли він звернувся за допомогою до Боббі Стюарта, місцевого вчителя фізкультури, той поставив хлопчика перед фактом: або він робить щось зі своєю успішністю та підмоченою репутацією, або бокс йому не світить. Тай-сон прийняв умови і через кілька місяців зміг привести себе у форму для виступу на рингах. Але містер Стюарт дуже скоро зрозумів, який алмаз йому потрапив до рук, але для огранювання відвів його до свого знайомого і за сумісництвом легендарного тренера та менеджера Каса Д’Амато. Це сталося навесні 1980 року. 

Коли наступного року мати Тайсона померла, Д’Амато всиновив п’ятнадцятирічного Майка і взяв жити до себе у великий особняк, де Кас жив із громадянською дружиною — українкою Каміллою Евальд.

Кас працював над вихованням Майка, його дисципліною, зацікавив освоєнням читання, а в залі з ним працював Тедді Атлас. Д’Амато раз на тиждень з’являвся в залі для контролю процесу. Їхня співпраця з Атласом тривала чотири роки.

На той момент Тайсон був уже відомий у США. Він виграв «золото» юнацьких Олімпійських ігор, а перший бій проти Джо Кортеса завершив за вісім секунд після стартового гонгу.

Багато в чому через характер Майка він так і не виступив на Олімпіаді в Лос-Анджелесі 1984 року. Двічі на внутрішньому відборі він зустрічався з Генрі Тіллманом й обидва рази програвав. Багато хто був упевнений, що Тайсона спеціально засудили — не хотіли пускати на Олімпіаду через занадто агресивний стиль бою і кримінальне минуле. Сам Кас Д’Амато вважав це зведенням рахунків особисто з ним через запальність та конфліктність. До речі, Тіллман на Олімпіаді взяв «золото».

А Майк Тайсон, не збираючись чекати ще чотири роки до наступної Олімпіади, пішов у професійний спорт.

Ще до дебютного бою про нього говорили всюди. Промоутери уклали контракт з ESPN та інвестували у Майка 200 тисяч доларів. Перший професійний бій 18-річний Тайсон провів 6 березня 1985 проти пуерториканця з красивим ім’ям Ектор Мерседес. Вже у першому бою суперник опинився на канвасі. Та ж доля спіткала багатьох суперників Майка — всього 1985 року Тайсон провів 15 боїв, усі з яких виграв нокаутом. Між боями часом проходив лише тиждень-два. Він жорстко бив суперників, а потім повертався додому до своїх голубів, яких за словами дружини «брав до рук так ніжно, що неможливо було не зворушитися».

Перший чемпіонський бій відбувся без участі тренера, якого так високо цінував Тайсон. Для Майка це була велика втрата — Кас для хлопчика став не просто другом, а й майже сім’єю, оскільки він дбав про боксера після смерті матері.

У двадцять Тайсон завоював два чемпіонські пояси, перемігши Тревора Бербіка та Джеймса «Костолома» Сміта. Нокаут, у який він відправив Тоні Такера, зробив Майка абсолютним чемпіоном світу у надважкій вазі.

До кінця вісімдесятих у Тайсона почалися проблеми з алкоголем. Він розформував свою команду і перестав здобувати перемоги. Відтоді розпочалося «падіння» Майка Тайсона. Він продовжував веселитися на вечірках, а промоутерам щоразу доводилося виправдовуватися за скандали. Але навіть вони виявилися безпорадними, коли у липні 1991 року 18-річна модель Дезіре Вашингтон звинуватила боксера у зґвалтуванні. У результаті 10 лютого 1992-го Тайсон був засуджений до шести років позбавлення волі.

З в’язниці Тайсон вийшов через три роки й одразу повернувся на ринг, бажаючи повернути втрачені позиції. Завдяки ажіотажу, пов’язаному з гучним поверненням на ринг, вже у четвертому поєдинку після виходу з в’язниці у вересні 1996 року Тайсон вийшов проти чемпіона світу за версією WBA Брюса Селдона та нокаутував того у першому раунді.

У наступному поєдинку він вийшов проти Евандера Холіфілда. Упевнено почавши, Майк до середини зустрічі втомився і дозволив супротивникові перехопити ініціативу. У 11-му раунді рефері зупинив бій, присудивши Холіфілду перемогу технічним нокаутом. Бій-реванш влітку 1997 року закінчився знаменитим скандалом із відкушеним вухом. Це сталося у третьому раунді, і за цей інцидент Тайсона було позбавлено боксерської ліцензії та зобов’язали сплатити штраф розміром у 3 мільйони доларів.

Наступні бої вже не були такими визначними, кар’єра Тайсона рушила до етапу спаду. Багато шанувальників стали помічати, що боксер вже не бореться на повну силу, після першого раун-ду швидко втомлюється, а іноді й зовсім підбирає слабких супротивників. ЗМІ заговорили про проблеми Майка з наркотиками, чутки про які підтвердились. Після одного з боїв Тайсон здав тест, який визначив наявність у його крові наркотичних речовин.

У 2005 році Тайсон заявив про рішення залишити спорт і закінчити боксерську кар’єру.

Після завершення кар’єри Майк Тайсон спробував себе в рестлінгу, де в 2012 році був включений до Зали Слави WWE, почав зніматися в кіно, де до поточного моменту епізодично знявся у понад 55 фільмах, серіалах та шоу, і розповідав про своє життя на Бродвеї.

Тайсон є батьком вісьмох дітей: двоє з них народилися поза шлюбом.

Він змінився і не раз зізнавався, що йому не подобається та людина, якою він був раніше. Він намагається викорінити у собі старі звички, і заявляє, що часом йому дуже неприємно згадувати своє минуле.

Єдине, що залишилося тим самим, це любов до голубів. Майк Тайсон тримає близько 3 тисяч птахів у відкритих дерев’яних клітках, які стоять у гаражі його будинку в передмісті Лос-Анджелеса. Одні дешеві, інші коштують тисячі доларів, але всіх їх колишній боксер любить однаково.

Він міг би стати найвидатнішим боксером в історії боксу. Він народився з величезним талантом, який дозволив йому стати знаменитим, але через скан-дали, які супроводжували його протягом усієї кар’єри, його ім’я більше асоціюється саме з цими витівками, а не з досягненнями на рингу.