Корупція: тоді та зараз

Якось, коли я писав про корупціонерів, то мені написали: «Ну і що, що вони корупціонери, але ж вони за Україну...» А от я не впевнений, що вони за Україну. Я не впевнений, що, обкрадаючи ЗСУ, бюджет, простих громадян тощо, — я не впевнений, що ці люди за Україну.

Як на мене, то корупціонер буде завжди прагнути до безладдя або навіть перемоги ворога, який не спитає, звідки ця людина взяла таке багатство. Ось на це і розраховує путін. І такі люди будуть все робити, щоб віддалити нашу перемогу, а якщо точніше, то будуть працювати на ворога.

Ось вам приклад з інтерв’ю Олександра Зеленька, який у 80-ті роки працював у КГБ, а зараз доцент кафедри Київського національного університету ім. Шевченка. Це інтерв’ю, як я розумію, він давав ще у 2016 році:

«У перших числах травня 2014 року луганські міліціонери звернулися до Києва: ми, луганська міліція, захищаємо Україну (11 райвідділів були готові зі зброєю захищати Україну), а ви прощаєте нам економічні злочини, вчинені за час служби — контрафакт, контрабанду, тіньові схеми ... вони тоді мали страх перед Майданом — думали, що Майдан щось буде міняти, і вони вийшли з такою пропозицією до Києва. Але Київ не став обговорювати це питання, і вони всі перейшли на бік «ЛНР». А 14 травня з’явилася «Луганська республіка».

Тобто, як бачите: простіть нам корупцію, і ми будемо захищати Україну, а якщо ні, то підемо проти України. Як і сталося. Я не знаю, хто там тоді мав їм гарантувати «недоторканість». Та і, як на мене, то все були лише балачки, тому, що патріотизм або є, або його немає. 

Сьогодні постійно звучить: «Ось ми переможемо, прийдуть з війни хлопці і спитають... Кого? То хто ж тоді їм дасть перемогти, щоб вони потім прийшли і спитали...?

Луганські міліціонери довго не думали — повернули зброю проти України і почали захищати накрадене добро та воювати на стороні ворога. А ви думаєте, що сьогоднішні корупціонери, які купують для ЗСУ яйця по 17 гри-вень, краще дбають про Україну, ніж ті міліціонери?

*  *  *

Їхав в автомобілі й навмання включив якусь радіостанцію. За годину почув три нових військово-патріотичних пісні у виконанні Поплавського. От і думаю, чи будуть ще на осінь ті вибори до ВР, чи ні, а практичні люди про всяк випадок уже почали готуватись.

*   *  *

90×60×90. Мабуть, більшість знає, що це параметри «ідеальної» жіночої фігури. А от які параметри майбутньої України? Хтось знає? Для мене майбутнє України — це понад 25% прибуткових підприємств державної власності, це землі с/г призначення і надра, які належать тим людям, які живуть на тій території, а кошти від оренди цих ресурсів ідуть у бюджет держави. Ось такий вигляд має майбутнє успішної та сильної держави. І це не мої бажання, а безліч досліджень прогресивних учених зі світовим ім’ям, які в нас чомусь замовчуються, а дискусії на цю тему взагалі відсутні. І це не соціалізм чи популізм, як дехто хоче це показати, — це істина. Завдяки якій виживуть лише ті країни, які підуть цим шляхом.

Тому вибір влади за кумівством чи географічною ознакою не буде мати успіху, якщо ті, хто при владі, будуть думати не за майбутнє України, а лише за свій власний гаман. Якщо у влади лише одна установка — все продати та наповнювати бюджет лише за рахунок тих, хто ще не втік і працює... То це свідоме знищення країни.

Але українці самі мають визначитись, що вони хочуть від влади — успішну й незалежну державу чи резервації?

Достаток і щасливе майбутнє для себе й наступних поколінь українців чи лише багатства для купки шахраїв?