Війна зриває маски

За час війни в мені дуже багато всього накопичилося — як хорошого, так і не дуже хорошого. Друге в мені сидить і не дає спокою. Це, насамперед, гострі та болючі теми і запитання, що виникли в моїй голові в тих чи інших ситуаціях на війні. Це те, про що потрібно обов’язково написати. Якщо проблеми у суспільстві замовчуються, то це не означає, що їх немає. І якщо їх не висвітлювати, то вони жодним чином не розв’яжуться. А проблеми таки є... 

Я переконаний, що не лише у мене наболіло, а й в моїх побратимів і багатьох українських воїнів, які до сьогодні воюють. Можливо, далеко не всі зможуть сприйняти і прийняти те, про що я писатиму в найближчому майбутньому, а декому це буде навіть неприємно та боляче читати й усвідомлювати, що воно стосується якщо не безпосередньо його, то когось з його сім’ї, рідних, друзів, знайомих, кумирів, і все ж я писатиму про це. 

Річ у тім, що коли ти покидаєш цивільне життя і вирушаєш на війну, то за деякий час на війні у тобі щось ламається. Війна усуває невидиму ширму з твоїх очей і дає тобі можливість побачити життя та його багато аспектів такими, якими вони є насправді. Побачити реальність у такому вигляді, в якому ти не готовий її прийняти і миритися з нею. Тому що неможливо миритися із системою, яка побудована на брехні, лицемірстві, несправедливості та тотальній корупції. Це олігархічно-корупційна система, яку дегенерати-маніпулятори хочуть, щоб ми ототожнювали з нашою державою Україною. Вони не розуміють, що війна стала каталізатором і рушійною силою для масового прозріння багатьох воїнів, хто пішов захищати Україну. Вони не розуміють, що війна зірвала маски і тепер багато хто усвідомив, що опинився у нелюдському і кривавому театрі, де людські життя для цих виродків нічого не варті. Ти, як і твої побратими та багато інших українських воїнів, ризикуючи своїм життям, добре розумієш, за що борешся, та прекрасно усвідомлюєш, що московити — це лише одна видима ціль, яку необхідно знищити. Що за нею ховаються значно небезпечніші вороги, яких не так легко побачити.

Часом навіть може здаватися, що у тебе їде дах. Але, на щастя, це не так. Це у твоїй голові щось сталося зі старою картиною світу, яка вже не працює належним чином. Щось її невпинно витісняє. Витісняє щось нове, щось дуже цінне. Це те, з чим ти раніше не стикався. Це щось неповторне. Це унікальнийдосвід і нове розуміння. Це те, що ти мо-жеш здобути лише на війні. Це те, що ти отримав ризикуючи своїм життям заради збереження України та української нації. Це те, що ти повинен взяти собі на озброєння та рухатися далі. Тому ти стаєш нетерпимим до різного роду владних дегенератів, паразитів-корупціонерів, пройдисвітів, лицемірів, брехунів та інших хитрозроблених виродків, що живуть в Україні. Ти всім своїм нутром відчуваєш те, що є неправильним та гостро реагуєш на це. Тому що так не повинно бути в нашому житті. Я переконаний, що система координат, у якій ми зараз перебуваємо, є чужою для нас, українців. І чим швидше ми її покинемо, тим більше у нас шансів для того, щоб зберегти нашу державу та на-цію. Вибір, як завжди, залишається за нами. Далі буде...