Олег Мандзюк: Сьогодні у наших кікбоксерів кров жовто-синя, а в руках далеко не боксерські рукавички

«О, спорт! Ти — мир!» — проголосив колись засновник сучасних Олімпійських ігор П’єр де Кубертен у своїй «Оді спорту». Проте не все так однозначно, особливо в часи великих воєн. Бо саме тоді добре видно, що все на світі можна перетворити на війну: літературу, мистецтво, спорт… Національна федерація кікбоксингу України ISK» вміє добре битися — доведено кількістю призових місць на міжнародних аренах. Чимало кікбоксерів ISKA вже понад рік воюють в найгарячіших точках України, міжнародне керівництво федерації ввело жорсткі санкції проти агресора. Розмова з президентом Національної Федерації кікбоксингу України «ISKA» Олегом Мандзюком про спорт, про війну і, звісно ж, про перемогу.

Відкриття кубку України з кікбоксингу

— Олеже, знаю, що довоєнний рік був для вашої Федерації дуже вдалим і ти навіть отримав особисту нагороду.

— Саме так, ISKA на найвищому рівні закінчила 2021 рік. Загалом в останні роки наші спортсмени дуже вдало виступали на міжнародній арені. У 2018-му ми були перші, найкращі на планеті. В інші роки завойовували другі чи треті місця, але завжди були у призерах. Власне тому, за результатами 21 року, для мене було особливо почесно отримати номінацію «Кращий Директор Федерації ISKA 2021 року у світі». Моя величезна вдячність Президенту світової організації Cory Schafer та європейської організації — Paul Hennessy. 

Олег Мандзюк ліворуч

— Зараз чимало ваших спортсменів на фронті, у ТРО, волонтерять.

— ISKA — це величезна спортивна світова сім’я з цінностями миру, дружби і доброчесності. Після початку повномасштабної російської агресії проти України всі українці тим чи іншим чином долучаються до справи оборони нашої Батьківщини. Тисячі спортсменів воюють, займаються волонтерством. Чимало кікбоксерів замість боксерських рукавичок тримають автомати. Понад 200 наших людей одягли різну форму. Зокрема Геннадій Бойко (21 серпня 1997 р. н.) — вихованець обухівської школи кікбоксингу, Спортивного клубу «Обухівські Тигри», багаторазовий чемпіон та призер Чемпіонатів і Кубків. З початку повномасштабного вторгнення він захищає рідну країну у найзапекліших боях на Харківщині та Донеччині у складі легендарної 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Бойко — командир взводу, під командуванням якого неодноразово і масово було знищено живу силу і техніку противника. Був нагороджений відзнакою головнокомандувача Збройних Сил України. Одними з тих, хто першими пішов воювати проти російського агресора до лав ЗСУ стали Василь Ворох, офіційний представник Федерації кікбоксингу України «ІSКА» в Івано-Франківській області, головний тренер СК «Адамас» м. Івано-Франківськ та тренер Ростислав Грешко — обидва професійні спортсмени, майстри спорту міжнародного класу, чемпіони Європи 2018 року, багаторазові призери чемпіонатів та кубків України 2017-2020 років, члени Національної збірної команди України з кікбоксингу ІSКА. Та багато інших звитяжців з нашої федерації.

— Розкажи про минулорічний Чемпіонат світу з кікбоксингу у Туреччині. Незважаючи на фактичну відсутність підготовки, ISKA вразила результатами.

Таблиця переможців Міжнародного чемпіонату з кікбоксингу у Туреччині, 2022 р.

— Минулого року, наприкінці жовтня, відбувся Чемпіонат світу у Туреччині, заради якого деякі наші спортсмени тимчасово приїхали зі Сходу, з різних кордонів країни різними маршрутами, різними дорогами. Волонтерську діяльність тимчасово оптимізували. Дехто зняв з себе на кілька тижнів формений одяг. Різний: і військового, і поліцейського, і рятувальника. Все для того, щоби вперше за 3 роки представити нашу країну на світовій арені. Зрозуміло, що підготовка була короткою, але результат перевершив усі очікування. На Чемпіонаті світу ми вибороли 36 золотих нагород. Посіли 2 загальнокомандне місце. І це під час війни! Ми довели, що нас ніщо не може зламати, ми завжди сильні. А в цей час — особливо. Це дуже важливо — показати світу, що ми не здаємось, а йдемо до перемоги! Я пишаюсь нашими кікбоксерами, тренерами та суддями Федерації. Сміливість, Мужність та Відданість країні у нас в крові! 

— Серед пріоритетів Федерації кікбоксингу завжди було спортивне виховання молоді та дітей. Як справи зі змаганнями в Україні та чи збільшувалась ваша клубна мережа? 

— Усі наші зусилля в такий складний час, звісно, спрямовані на підтримку країни та наших ЗСУ. Водночас ми провели кілька обласних турнірів та чимало турнірів серед клубів. Тут нам стала у пригоді підтримка з боку партнерів з бізнесу, зокрема Миронівського хлібопродукту (МХП) — міжнародної компанії у сфері харчових та агротехнологій і ритейлу. Під час війни вони знаходять можливості мотивувати спортсменів та підтримувати федерацію. Це, направду, дуже важливо. Звісно ж, заняття з молоддю — пріоритет. Відкриття нових клубів — також. Беззаперечно, важливою подією нашої Федерації стало відкриття нового суперклубу кікбоксингу «Проскурів» у місці Хмельницькому, майже перед новим роком, 27 грудня. Класний, сучасний зал, хороше тренувальне та навчальне обладнання, спорядження, тренажери— все, аби дітки росли здоровими і сильними тілом та духом. Тут вже займається майже 50 молодих і юних спортсменів. Багато діток військових, внутрішньо переміщених осіб. Клуб розрахований на кількість учнів до 300 осіб. Я ще раз хочу наголосити про особливу важливість того, що відкриття відбулось саме зараз. Адже ворог хоче нас залякати, руйнує нашу інфраструктуру, а ми будуємо — кожен у своєму напрямку. Ми стаємо кращими, виховуємо і навчаємо наших діточок! 

Виховання спортивної молоді — пріоритет

— Як відреагували на повномасштабне російське вторгнення ваші американські партнери?

— Я представляю в Україні американський кікбоксинг, штаб-квартира цієї світової організації знаходиться у Флориді, США. Тому наша світова організація однією з перших осудила агресію росії. Наші керівники європейського і світового кікбоксингу ISKA завжди підтримують Україну, десятки років і, особливо, зараз. Було введено санкції проти країн-терористів та їхніх спортсменів. 

— Зараз активно йдеться про Олімпіаду: зокрема про дозвіл білоруським і російським спортсменам брати участь. Чи справді можна розділяти спорт і політику, спортсменів та уряди їхніх країн?

— Сьогодні спорт в політиці, як ніколи. Ми цілком підтримуємо бойкот представників росії та Білорусі. Уточню, що від початку війни наша Федерація ніяких звернень до спортсменів росії не робила, не було в цьому жодного сенсу. ВСЕ ДАВНИМ-ДАВНО ЗРОЗУМІЛО. За останні 7 років жоден руський спортсмен в Україні не був на наших турнірах. І ніколи не запрошувався. Жоден український спортсмен нашої Федерації в росію на чемпіонати чи турніри не їздив. Навіть на Чемпіонаті Світу 2018 року в Києві русні не було. І не могло бути! Цю нашу позицію цілком підтримало Мінспорту! І сьогодні у наших кікбоксерів кров жовто-синя, а в руках далеко не боксерські рукавички. Тож сподіваюсь на розуміння світової спортивної спільноти щодо недопущення до участі в олімпіаді росіян та білорусів.

— Олеже, крім обов’язків президента Федерації, чим ти ще займаєшся?  

— Особисто я перші два місяці був на одному з кордонів нашої країни, а зараз офіційно одягнув форму, знову атестувався і несу службу. Багато відряджень на український Схід. Багато побаченого і особисто відчутого. Також займаюсь напрямком боротьби з корупцією в одному з державних органів. Вважаю це надважливим в умовах війни. 

— Якою, на твою думку, буде наша спільна перемога?

— Для нас — це буде важке випробування. Але ми — козацького роду, і навіть через біль будемо перемагати, заради всіє країни, заради тих побратимів, яких немає серед нас, але з нами їхні ідеї, пам’ять про них. Якщо є принципи, то вони є завжди, якщо є позиція, то вона була і буде.

Усе буде Україна.