Миколі Міхновському 150 років!
Історичний клуб «Холодний Яр», Національний університет «Києво-Могилянська академія», ГО «Український студент» та Благодійний фонд GloryUa запрошують 31 березня о 18.00 на вечір, присвячений 150-річчю державного і військового діяча Миколи Міхновського.
Адреса: Культурно-мистецький центр НаУКМА (вул. Іллінська, 9), актова зала (3-й поверх). Запрошуємо до участі та співучасті в організації всіх, хто шанує Миколу Міхновського. У програмі — концерт Визвольної пісні гурту «Хорея козацька».
«Українська нація мусить добути собі свободу, хоч би захиталася ціла Росія!» — ці слова Міхновського, сказані 1900 року, винесені в епіграф книги «Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи», яка стала книгою 2021 року.
І сьогодні, у час екзистенційної війни з росією, ми повторюємо їх. Але зараз за нами ЗСУ, Національна гвардія, США і 50 країн Європи, а за спиною в Міхновського в 1900 році нікого не було. Та все ж він із щоптою однодумців кинув виклик колосу-росії в час її розквіту. Та ще й проголосив ідею Самостійної України тоном «певним себе, ясним, виразним, відважним». «…Я сказав би, — зазначав Дмитро Донцов, — [тоном] панським, шляхетним, в якім не було й тіні запобігливо-покірного тону до «старшого брата», тоном мужнім, подекуди трагічним, тоном політичного заклику до великих діл».
Донцов назвав «Самостійну Україну» Міхновського апелем (тобто зверненням) до «неспідлених сердець». Ці серця Міхновський закликав визволитися «не від гнету того чи іншого (напр., царського) режиму, а від «пановання чужинців»... Думка в ті часи серед нашого інтелігентського загалу цілковито єретична».
Микола Міхновський
«Брошура Міхновського зробила вражіння вибухлої бомби», — стверджував Донцов. Багато хто перелякався, засудив гасло самостійної України як антидемократичне, антиросійське. І все ж він запалив національне багаття в душах мільйонів українців, виплекав героїчне покоління 1917-1920-х років. Бо апелював «до людей віри, чести і характеру».
Велика Олена Теліга ставила Миколу Міхновського в один ряд з Тара-сом Шевченком, Оленою Пчілкою, Іваном Франком і Лесею Українкою. Бо вважала, що Міхновський мав «цивільну відвагу». І в його конфлікті з письменником Володимиром Короленком, якому Міхновський не подав руки як зрадникові нашого народу, була повністю на боці Миколи Міхновського.
Чому досі в Полтаві, де Міхновський проголосив гасло Самостійної України, є музей російського письменника Короленка, який у пресі в 1918 року виступав проти українського війська, а немає музею українського лицаря Міхновського?!
«Міхновський, Олена Пчілка, Леся Українка — великі взірці цивільної відваги, — стверджувала Олена Теліга. — Сучасники не зносили їх власне за те, за що ми тепер влаштовуємо їм ювілеї».
І ось надходить великий ювілей — 31 березня виповнюється 150 років від дня народження Миколи Міхновського. Ми маємо гідно відзначити цю подію.
Ця дата є в постанові Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках», які мають відзначатися на державному рівні. Але де гарантія, що це станеться? Вже не одну дату проминули, не відзначили на державному рівні.
Ось приклади за цей рік. Беру їх з постанови Верховної Ради України: 2 січня виповнилося 140 років від дня народження генерал-хорунжого Армії УНР Всеволода Петріва, 7 січня — 170 років від дня народження Миколи Аркаса, 11 січня — 110 років від дня народження останнього головнокомандувача УПА Василя Кука, 12 січня — 150 років від дня народження художника Василя Кричевського, 24 січня — 130 років від дня народження вченого Віктора Доманицького, 3 лютого — 70 років від дня народження кобзаря Миколи Будника; 6 лютого — 210 років від дня народження композитора Семена Гулака-Артемовського…
Ви щось чули про державне вшанування цих визначних українських діячів?.. І це в час війни, коли мають говорити не тільки гармати, а й наші великі предки. Слово, пісня і слава яких допоможуть нам перемогти в екзистенційній війні з росією.
Було б справедливо, щоб у вшануванні ідеолога Самостійної України об’єднались і держава, і громадськість, і церква. Чому церква? Бо Міхновський один з перших домагався автокефалії української церкви, із завзяттям проповідував цю ідею щонайменше з 1912 року. Тоді в газеті «Сніп» він пер-шим порушив питання про автокефалію української церкви. Цю ідею пропагував і на мітингах навесні 1917 ро-ку. Член Центральної Ради Микола Ковалевський писав: «Як сьогодні пригадую його громові слова, звернені до багатотисячної юрби, зібраної перед пам’ятником Богдана Хмельницького: «Патріярха українського нам треба!»
Обкладинка першого видання «Самостійної України» (Львів, 1900 р.)
Радіємо, що Миколу Міхновського в Україні вшановано: його праці виходять друком в Україні, про нього пишуть монографії.
24 серпня 2003 року в Харкові на приміщенні Харківської інженерно-педагогічної академії відкрито меморіальну дошку М. Міхновському. У вересні 2007 року у Львові на фасаді будинку № 1 по вул. Костюшка, де зупинявся Микола Міхновський, встановлено меморіальну дошку. У Львові є вулиця братів Міхновських.
2008 року в родинному селі Міхнов-ського Турівці його іменем названо центральну вулицю. 2013-го на подвір’ї Турівської школи встановлено погруддя. У Турівській школі є музей Ми-коли Міхновського.
5 квітня 2013 року в місті Прилуках на будівлі гімназії № 1, яку 1891 року закінчив Міхновський, відкрито меморіальну дошку М. Міхновському. Меморіальна дошка Миколі Міхновському є і в місті Лохвиці (її встановив адвокат Олександр Панченко).
17 травня 2016 року вул. Ганни в Харкові перейменовано на вулицю Ми-коли Міхновського.
27 травня 2017 року в Полтаві відкрито меморіальну дошку на будинку, у якому Міхновський уперше виголосив доповідь «Самостійна Україна».
Бронзовий пам’ятник Миколі Міхновському навесні 2008 року поставлено на центральній алеї Байкового кладовища (ректор МАУП Георгій Що-кін, за сприяння Історичного клубу «Холодний Яр»). У 2016 році вандали «обезголовили» погруддя і вкрали. Зловмисників не знайдено і не покарано.
8 вересня 2017 року встановлено новий (гранітний) пам’ятник — зусиллями Історичного клубу «Холодний Яр», ВО «Свобода», Національного корпусу, «Правого сектору» та багатьох безпартійних жертводавців (скульптор Дмитро Бур’ян).
22 вересня вандали пошкодили погруддя Міхновського, але вже 2 листопада його відновлено зусиллями Дмитра Бур’яна і Романа Коваля. Зловмисників не знайдено і не покарано.
20 листопада 2020 року в смт Згурівці Київської області поставлено пам’ятник Миколі Міхновському (скульптор Дмитро Бур’ян, організатор Валерій Мартишко — члени Історично-го клубу «Холодний Яр»).
Вулиці М. Міхновського є в 9 обласних центрах (Дніпро, Івано-Франківськ, Львів, Кропивницький, Одеса,Чернівці, Чернігів, Суми, у Сумах є й провулок М. Міхновського). Є вулиці Міхновського в Бершаді, Броварах, Винниках, Долинській, Корсуні-Шевченківському, Кременчуці, Новому Бузі, Звягелі, Первомайську, Прилуках та Стрию. Від 8 грудня 2022 року у столиці є бульвар Миколи Міхновського.
Але обласних центрів в Україні більше, ніж дев’ять. Та й інші міста заслуговують на те, щоб у них з’явилися ву-лиці, бульвари чи площі Миколи Міхновського. А ще хочу, щоб у ЗСУ з’явилася бригада імені Миколи Міхновського, творця українського війська. Дасть Бог, з’явиться й художній фільм про Миколу Міхновського — «Апостола української державності».
«Найбільшою його заслугою було надання великого творчого розмаху українським національним почуванням», — писав Сергій Шемет.
Найбільшого розмаху «українські національні почування» набули у 2022-2023 роках — під час російсько-української війни, у якій, вірив Микола Міхновський, ми переможемо.
«Українська нація мусить добути собі свободу, хоч би захиталася ціла Росія!» — казав він.
Друже Миколо, дякую, що Ти формував нас, заповів ідею і досі твориш колони українського козацького війська!
Хто хоче стати співорганізатором вшанування Миколи Міхновського, зголошуйтесь!
Слава Миколі Міхновському!
Автор: Роман Коваль — голова оргкомітету із вшанування Миколи Міхновського.