Лікування казкою
Тільки-но закінчивши університет, я пішла працювати до однієї з приватних шкіл у Харкові. Тамтешня психологиня проводила уроки для початкових класів під загадковою назвою «Урок щастя». Цікавість охопила мене повністю: що це за урок такий і в чому його особливість? Відвідавши одне із занять, я була приємно здивована. Як виявилося, цей урок не схожий на жоден інший. Почавши заняття, вчителька попросила приготувати дітей альбом для малювання і кольорові олівці. Дочекавшись, коли малеча підготується, вона відкрила книжку з казками і почала читати. Допоки вчителька читала історію, задачою дітей було малювати свої емоції, враження і все, що приходить на розум під час прослуховування казки. А потім, коли історія закінчувалась, кожен із дітей розповідав про свій малюнок. І обов’язково увесь клас обговорював ту проблему або ситуацію, яка була представлена у казці. Ось так я і дізналася про існування казкотерапії. Зараз хочу познайомити вас з цим методом. Виявляється, надавати психологічну допомогу своїм дітям батьки можуть самостійно! Прекрасний інструмент, який може допомогти в цьому, — це терапевтичні казки. Що це таке і яку користь вони несуть, давайте розбиратись разом.
1. Визначте проблему або ситуацію, яка потребує корекції. | Це можуть бути: • ревнощі • поганий сон • дратівливість • агресія • жадібність. |
2. Пригадайте, як дитина виявляє проблемну поведінку. | Найхарактерніші приклади запишіть, а потім використайте у сюжеті казки. |
3. Проаналізуйте можливі наслідки проблемної поведінки дитини. | Наприклад, із жадібною дитиною інші діти можуть не захотіти дружити, |
4. Оберіть героя казки. | Головний герой має бути: • однакової статі та віку з дитиною, для якої створюють казку; • мати схожу поведінку; • з іншим ім’ям, щоб не викликати у дитини спротиву; • ім’я або прізвисько героя казки може бути кумедним, адже гумор позитивно налаштує дошкільника. |
5. Розкажіть, яким щасливим був герой, доки не почав погано поводитися. | Наприклад, скільки у нього було друзів, як вони до нього ставилися тощо. |
6. Опишіть у казці, як герой виявляє проблемну поведінку. | Найкраще — у трьох різних ситуаціях. Для казок властиві повтори. Зазвичай герой має: • відгадати три загадки • виконати три завдання • подолати три перепони тощо. Так дитина ліпше засвоїть та запам’ятає казку. Необхідно показати, як з кожним поганим вчинком герой стає менш щасливим, щоб дитина зрозуміла, до чого може призвести погана поведінка. |
7. Уведіть у казку персонажа — доброго чарівника, мудрого вчителя або поважного старця. | Він підкаже головному герою вихід з проблемної ситуації та підштовхне його до змін, навчить, як слід поводитися. |
8. Розкажіть, як герой казки виправився і став ще щасливішим, ніж на початку історії. | Наприкінці казки герой: • усвідомив ситуацію • виправився — змінив свою поведінку • став щасливішим, ніж був. |
Що це таке?
Ще педагог та дитячий письменник Василь Сухомлинський помітив, що знайомі з дитинства казки на все життя відкладають у серці «зернятка людяності, з яких складається совість». Чи не вперше у світовій педагогічній практиці він обладнав дитячу кімнату казки, під час відвідування якої дитина на деякий час ніби опинялась у чарівному світі й могла уявляти себе позитивним казковим героєм.
Казкотерапія — це напрям практичної психології, який дозволяє формувати характер дитини, використовуючи для цього ресурси казки.
Які проблеми допоможе вирішити казкотерапія?
• позбутися дитячого страху;
• направити енергію гіперактивних дітей в потрібний напрямок;
• знизити агресію;
• усунути проблеми фізичного розвитку (погано їсть, неприємності з сечовим міхуром та ін.);
• повернути душевну рівновагу, порушену проблемами в сім’ї (розлучення, новий член родини і т.д.);
• втішити і підтримати при втраті близької людини або домашнього вихованця.
Терапевтичні казки — це дитячі твори, які допомагають вашому чаду прояснити різні життєві ситуації, працювати з емоціями, знайомитись з різними стратегіями поведінки. Крім того, казки дозволяють дитині побувати на місці героя в певних конфліктнихситуаціях в «безпечних умовах» і спробувати нові способи вирішення конфліктів. Також в творах малеча може компенсувати те, чого їй найбільше бракує в житті.
Як це працює? Виховна сила казок відома людям з давніх-давен. Так, наприклад, народні казки, залежно від змісту, виховують в дитині любов до рідної землі, до своєї родини, формують здатність розрізняти добро і зло, милосердя і жорстокість, відданість і зраду. Чарівні історії здатні пробудити фантазію і уяву дитини, це дозволяє малюку перевтілитися в казкового героя і разом з ним вирішувати усі складнощі, пізнавати життєві мудрості, робити відповідні висновки. За допомогою цього без зайвого тиску, читання нотацій та моралі, можна досягнути виховного ефекту. Казка стає терапевтичною тоді, коли дитина ототожнює себе з героями, може провести паралель зі своїм життям і з огляду на це робить висновок. На сьогодні існує велика кількість терапевтичних казок, які написані педагогами і психологами. Їхньою особливістю є те, що вони сприймаються одразу на двох рівнях — свідомому і підсвідомому.
Свідомість дитини усе прочитане сприймає як вигадку, вона співчуває казковому герою, порівнює себе з ним, але все одно малюк думає, що це не про нього. Натомість підсвідомість працює так, що вона «вірить» усьому почутому або прочитаному, і програмує зміни в поведінці, задає нові напрямки, шляхи вирішення задач.
Сьогодні є велика різноманітність терапевтичних казок на будь-яку тему: як відучити дитину від соски, як подолати лінощі, про розлучення, від тривожності, про дитячі ревнощі тощо. Окрім читання готових казок, їх можна створювати самостійно. Але потрібно знати певні правила складання. Нижче пропоную ознайомитись з порадами психолога, казкотерапевта та педагога Катерини Єгорушкіної:
Який алгоритм використання казки?
Дітям до 12 років батьки читають казку (дитина може видозмінювати текст, додавати і вилучати фрази чи слова), потім обговорюють ключові моменти, мотиви поведінки, результати і на останок — дитині пропонується намалювати малюнок, який ілюструє казку або ключовий момент для дитини. Інколи можна використовувати ще один заключний етап — драматизація або «програвання» казки чи її частин. Дайте дитині можливість розподілити ролі, за необхідності задійте членів родини чи іграшки і не слідуйте строго сюжету казки, пам’ятайте, дитина змінює все так, як їй потрібно.
Щодо старших дітей, то тут спосіб використання дещо інший. З ними можна читати і обговорювати притчі або побутові казки.
Казка є одним із інструментів педагога, психолога, батьків, за допомогою якого вони можуть спілкуватися з дітьми їхньою мовою. Сьогодні казкотерапія поєднує багато досягнень психології, педагогіки, філософії — усе це подається в казковій формі, у формі метафори.
Казка має надзвичайно великий потенціал впливу на психіку дитини, тому пам’ятайте про те, що самолікування може бути шкідливим навіть в тому випадку, коли ліками є звичайна казка. Радьтеся зі спеціалістами, щоб не нашкодити вашій дитині.
Юлія Бєлюга — UA RESISTANCE FOUNDATION.