Психологічна грамотність: міфи та правда про психологію

Майже кожна професія оповита своїми міфами. Зрозуміло, що людям поза певною професією властиво намагатися зрозуміти і пояснити для себе невідоме. Бо, як ми знаємо, невизначеність відлякує та спричиняє тривожність. Коли ти не обізнаний про справжню «кухню» роботи у певній сфері, то намагаєшся знайти чи вигадати пояснення, щоби бути у стані ясності та впевненості. Не винятком є і професія психолога.

Мар’яна Франко

Тож сьогодні на матеріалі відеоблогу психотерапевтки з 18-річним стажем Мар’яни Франко, консультантки ООН, сертифікованої у напрямах EMDR, Гештальт-терапії, КПТ, розберемо кілька аспектів на ниві психології, щоби ваша ясність опиралася на правду.

МІФ 1. До психолога треба ходити роками

Консультування чи терапія має початок, тривалість і завершальний етап. Кваліфікований психолог чи психотерапевт, який дотримується етичного кодексу своєї професії, не може сказати клієнту на початку, як довго триватиме його терапія/консультування. Це можливо лише опісля кількох сеансів, після яких психолог/психотерапевт вже може опиратися на дані про динаміку свого клієнта.

Окрім цього, згідно з етичним кодексом психолога/психотерапевта, терапія не може тривати вічно, адже ціль пcихолога — допомогти своєму клієнтові стати самозарадним — тобто навчитися давати собі раду й опанувати самовладання, справлятися з труднощами та викликами самостійно.

Однак тривалість терапії, у разі роботи з певними розладами, наприклад, які лікуються методом КТП (когнітивно-поведінкова терапія), можна вирахувати кількістю сесій, призначених для лікування розладу.

Також робота з травмою може передбачати певну кількість сесій в одному методі. Після оцінки результату пацієнта, психолог разом з пацієнтом розбирають, чи це був бажаний результат і вирішують, чи є потреба попрацювати додатково в іншому методі.

МІФ 2. Психологом можна стати, пройшовши курси

Професія психолога розпочинається з отримання вищої освіти у ВНЗ за певним напрямом психології. Після цього випускники далі мають навчатися та освоювати різні методи у психології, де також є свої ступені.

До прикладу, навчання гештальттерапії передбачає, що психолог може бути акредитований як консультант, вищою є кваліфікація терапевта в цьому напрямі.

До того ж, щоб стати психотерапевтом, по закінченню ВНЗ потрібно ще 5 років навчатися у школі психотерапії.

Тож Мар’яна Фракно рекомендує відповідально та свідомо поставитись до вибору спеціаліста по роботі з ментальним здоров’ям. Адже навряд чи ви підете лікувати зуби до того стоматолога, в якому вагаєтеся. Ви можете перевірити, чи входить обраний вами психолог до спілки чи асоціації психологів/психотерапевтів України, або ж певного методу у психології. Це буде одним із підтверджень його кваліфікації.

МІФ 3. Психолог — це твій друг

Насправді дуже важливо налагодити довірливі та безпечні, впевнені та щирі стосунки з вашим психологом. Однак потрібно усвідомити, що психолог на час сесії виконує свою роботу. 

Коли ви змішуєте ролі друга й психотерапевта, у вашому мозку відбувається внутрішній конфлікт. Приятельські стосунки ускладнюють роботу в терапії для обох сторін. З другом ми перебуваємо у рівних рольових позиціях. Психотерапевт — це експерт, який має вищу позицію в галузі знань із психології.  Не варто змішувати роль спеціаліста та роль друга. Адже якщо ви працюватиме з психологом, бачачи у ньому душевного друга, то ви менше будете покликатися на його професійність та професійний авторитет, або ж не зможете повноцінно відкритися у роботі зі своїм запитом.

Зачасту влучні поради від своїх друзів та близьких ми можемо не сприймати всерйоз лиш через те, що вони не є фахівцями з психології людини та не вивчають професійно як влаштований мозок людини, її природні реакції, не досліджують науково психологічні стани. Хоча якщо ту ж саму пораду вам озвучить психолог, знаючи її перевірену ефективність із професійного досвіду, ви скоріше за все сприймаєте її більш серйозно, адже свідомо звернулися до психолога, з готовністю слухати та вмотивовано дотримуватися його рекомендацій, щоб покращити якість свого життя у певній сфері.

Так само і поза кабінетом психолог не може бути вашим другом.   Ввічливість, приязнь, емпатія, вміння слухати, об’єктивність, бажання допомогти — це професійні риси психолога. Так, з такою людиною хочеться дружити. Але, щоб досягнути успіху в терапії,потрібно зберігати баланс ролей «психолог — клієнт» аж до її завершення. 

Сподіваюся, що розвінчані міфи допоможуть вам краще зрозуміти професію психолога. Піклуйтеся про своє ментальне здоров’я. Це має сенс.

За матеріалами ютуб-каналу Психологічної студії «Сенс»  (https://www.youtube.com/c/CenterSens).