Нафтогаз, Нацбанк і пограбування українців
1 листопада 2022 року Кабмін звільнив Юрія Вітренка з посади голови правління НАК «Нафтогаз». Україна заходить в найжорсткіший опалювальний сезон із новим головою — Олексієм Чернишовим, який до того очолював міністерство розвитку громад та територій.
Олексій Чернишов
Упродовж 1 місяця, під час повномасштабної війни, Зеленський і компанія звільняють голову Національного банку Кирила Шевченка та голову правління НАК «Нафтогаз» Юрія Вітренка.
Обидві структури відіграють надзвичайно масштабні ролі в житті української економіки і не тільки. Тому можна говорити про певні «надзвичайні» заходи, на чому взагалі не акцентують увагу наші ЗМІ. Не велено «хазяями», то й не акцентують.
Кирила Шевченка звільнили 6 жовтня, а вже 24 жовтня НАБУ оголосило його в розшук: «Національне антикорупційне бюро України розшукує підозрюваних у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 за фактами вчинення службовими особами АБ «Укргазбанк», у складі організованої групи, розтрати коштів цього банку, шляхом зловживання службовим становищем, та службового підроблення», — інформує НАБУ.
Юрій Вітренко
У Бюро додали, що оголосили в розшук ексголову правління Укргазбанку Кирила Шевченка, заступника голови Укргазбанку Дениса Чернишова (цікаво, чи це просто однофамілець нового очільника НАКу?) та заступницю директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами цієї держустанови Олену Хмеленко.
Тобто Шевченка неспішно звільнили, дали можливість спокійно «скласти речі», вивезти те, що потрібно вивезти, та виїхати самому. І потім — розшук. Феноменальна робота українських правоохоронців. А на те, що провадження відкрито 20 лютого 2019 року, — пересічним громадянам не варто звертати уваги. Ну не могли правоохоронці розібратись кілька років із тим, хто очолював тоді Укргазбанк, непосильна інтелектуальна праця.
Укргазбанком — державним банком України — зараз керує протеже Кирила Шевченка — Андрій Кравець, колишній топменеджер доньки російського державного ВТБ в Україні. ВТБ — банк, головним акціонером якого є міноборони рф, між іншим. І за час перебування на посаді голови НБУ Кирило Шевченко виділив 21,2 мільярда гривень рефінансування Укргазбанку.
Цікавим і неочікуваним є той факт, що український державний Укргазбанк на цей час внесено до 8 санкційних списків. Зокрема і до санкційного списку РНБО України! Шизофренія якась, чи не так? Влада України вносить український державний банк до свого санкційного списку? Для фанатів і любителів Зеленського в цьому місці додам — Зеленський контролює Кабмін, Верховну Раду та ще й введено воєнний стан — абсолютна повнота влади! І повнота відповідальності, якщо пересічні українці не страждатимуть на пам’ять акваріумних рибок, які не можуть згадати, що відбувалось 15 секунд тому.
Але і це ще не все в питанні Шевченка. Після повномасштабного вторгнення московії в Україну найбільше рефінансування Нацбанк на чолі із Шевченком видав українській філії московського «Альфа-Банку» — 6,7 мільярда гривень. З них 4,6 мільярда — без будь-якої застави. Значна частина тих коштів взагалі ніколи не буде повернута! Рефінансування, до речі, інструмент одного з наймасштабніших пограбувань українців. Згадайте рефінансування того ж Порошенка і призначеного ним головою Нацбанку «молодого комсомольця» Степана Кубіва. Згодом їхню «благородну» справу пограбування українців за допомогою рефінансування продовжила пані Гонтарєва, дівоче прізвище якої — Сатановська. Підходяще прізвище, зважаючи на те, що наслідками «порошенківського» рефінансування стало «опущення» гривні втричі! І як наслідок — кожен українець став втричі біднішим, це ще не враховуючи колосальної втрати активів та руйнування величезної кількості банків.
Кирило Шевченко
Акцентую увагу українців на таких речах саме тому, що ми мусимо виховати в собі економічний прагматизм та навчитись рахувати гроші українського державного бюджету. Бо ці всі системні пограбування стосуються кожного з нас. Це наша з вами кишеня, це обороноздатність України — точніше її відсутність. Прямий причинно-наслідковий зв’язок.
Повернемось до НАК «Нафтогаз». Якщо хтось може конкурувати із негативним впливом Нацбанку на рівень благополуччя українців, то НАК стоятиме одним із перших, якщо не сказати навіть першим, випереджуючи навіть Нацбанк.
Ст. 13, 14 Конституції визначають національне багатство, до якого належать і газ, і нафта. Проте український народ не може розпоряджатись своїм національним багатством особисто, потрібен механізм. У теорії — механізм повинен максимально захищати національні інтереси українців та приносити економічну ренту всьому українському суспільству. На практиці — український газ, нафту (та й не тільки їх) було викрадено політикоекономічними методами. Депутати у Верховній Раді забезпечували для цього законодавче підґрунтя, яке суперечить Конституції, але хто ж її виконуватиме?
Фактично роль голови Нафтогазу зводиться до того, щоб зберігати наявний стан речей — використання українського газу і нафти в інтересах групи олігархів, зокрема й московських, а також транснаціональних структур. Саме тому Нафтогаз, володіючи природною монополією на ринку, системно доводився до банкрутства. Що було б неможливо, зважаючи на те, що декларується видобуток газу на рівні 18-20 млрд м3 на рік. Мається на увазі період до 24 лютого 2022 року. Саме через збереження цього статус-кво голови НАК «Нафтогаз» отримують зарплати розмірами сотні мільйонів гривень! До прикладу, глава НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв в 2019 році отримував із державного бюджету близько 1 мільйона гривень на день! На цій посаді він сидів і при Порошенку, і при Зеленському! Тому що працює глобальний олігархічний договорняк, відповідно до якого грабують Україну в цілому і кожного українця зокрема!
342 мільйони гривень — доходи Коболєва в 2019 році.
10,5 мільйона на місяць — «чиста» зарплата, всього — 126 млн за рік.
216 мільйонів — виплата премії за Стокгольмський арбітраж проти Газпрому (виграний норвезькими юристами, яким заплатили понад 26 мільйонів доларів).
24,984 мільйона — квартальна премія в рік.
Річна премія за досягнення цілей і ключових показників — 24,984 мільйона гривень.
Премія за реалізацію цілей в середньострокових проектах — 24,984 мільйона гривень.
Премія за реалізацію цілей в довгострокових проектах — 12,492 мільйона гривень.
Премія за особливі досягнення — 12,492 мільйона гривень.
На оздоровлення після «надважкої» роботи «на благо України» — 1 249 200 гривень.
Йому платили 342 мільйони, щоб він мовчав, покривав олігархів й офшорні схеми, не допускав жодних перевірок тощо.
10,5 мільйона — зарплата без премій — 2 516 мінімальних зарплат або 7 014 мінімальних пенсій.
Ділимо 342 на 12 і далі ділимо на мінімальну зарплату 4 173, отримуємо: 6 829,6 мінімальних зарплат на місяць витрачалось на одного Коболєва; 19 038 мінімальних пенсій на місяць на одного Коболєва.
Середня зарплата солдата ЗСУ в кінці 2018 — на початок 2019 року — 9 150 грн.
Робимо нескладні розрахунки і… 3 114, 75 середніх ЗАРПЛАТ СОЛДАТА в 2019 році! Що корисніше для України — 3 000 солдат чи один Коболєв?! Хороше запитання, чи не так, особливо зараз?
Але і це ще не все по Коболєву. Коли його зняли із посади глави Нафтогазу в 2021 році, то він отримав компенсацію в розмірі 338 мільйонів гривень. Цікаво, скільки отримає син «полум’яної та прогресивної соціалістки» Наташі Вітренко за своє звільнення? Наташа Вітренко, до речі, проживає на московії, підтримувала путіна і після 2014 року отримувала кошти від свого синочка з Нафтогазу. Просто «пісня».
Знаєте, як впродовж років обґрунтовують такі високі зарплати в топменеджерів державних компаній? На думку прихильників і Порошенка, і Зеленського — «це ринкові зарплати». Середні. Ага. На ринку, де панує монополія. В «незрівняно бідній», порівняно із Україною, Норвегії, керівник їхнього аналогу «Нафтогазу» отримував у 2019 році близько 40 тисяч євро на місяць + премії (квартальні та річні). І це в Норвегії, суверенні фонди якої складають трильйони доларів! А топменеджери отримують менше 2 мільйонів гривень разом із усіма преміями. Тільки увагу українських «посполитих» на таких речах не акцентують. Нащо українцям зайве хвилювання — життя і так дуже бентежне. А то, не дай Боже, ще почнуть «розхитувати човен», а наших щурів почне від того нудити! Кому воно треба?
Андрій Коболєв
Влада та власність — ключові елементи політики. Українці мусять стати прагматиками в економіці, чітко рахувати свої гроші та контролювати раціональне використання всього національного багатства.
На кожних виборах нас переконують, що як тільки ми оберемо хорошого «завскладом», то все у нас стане добре. В той час, коли основну увагу зараз треба акцентувати на обліку й аудиті того, що ми маємо; організації систем обліку, аудиту та контролю на «вході» і на «виході». А усіх без винятку колишніх «завскладів» треба поселити в компактних заґратованих приміщеннях. Довічно. Але хто ж це зробить, якщо українці постійно очікують на когось іншого? Зокрема і на хлопців, що повернуться із фронту і наведуть порядок. Ага, вже навели з 2015, чи не так? Ключ до вирішення проблеми треба шукати в нашій організованій протидії усім ворогам України. Ключове слово — «організованість». Адже насправді навіть державу слід розглядати саме як вищу форму організації народу.
Ютуб-канал Назара Мухачова:
«Свій до Свого по Своє».