Освіта України в умовах російсько-української війни (частина 1)
Розбомблений рашистами Харківський національний університет імені Василя Каразіна
Війна росії проти України перекроїла усі сфери життя українського суспільства. Українці щодня постають перед новими викликами сьогочасся та вчаться приймати нову реальність, максимально дієво адаптуватися до нових умов життя. Освіта як провідна сфера розвитку суспільства теж зазнала втрат та шкоди, завданих воєнними діями росії. Окрім цього, більш відчутною стала нагальність розгляду трансформацій в освіті.
Війна не призупинила, а лише посилила увагу до явища гармонійної інтеграції технологій в освітній процес. Якою має бути ця гармонійна цифровізація, щоби відчувався баланс відкритості до інноваційності та психоемоційного добробуту того ж самого школяра чи студента? Де межа між природністю та перенасиченням можливостями інформаційного суспільства?
Це питання стосується феномену «пожиттєвого навчання», яке і в Україні вже знаходить своє місце. У час воєнного стану, коли звичні умови навчання кардинально змінилися, питання загострилося. Це важлива тема для подальших розмірковувань.
Серед наочних втрат, які понесла українська освіта, – значні ураження по матеріально-технічній базі. Уже в березні Міністерство освіти та науки України запустило інтерактивну мапу зруйнованих і пошкоджених закладів освіти (дитсадки, університети, коледжі, школи) на території нашої держави. Найбільше збитків зазнали Запорізька, Харківська, Луганська, Донецька, Миколаївська, Чернігівська, Київська області. Уся актуальна інформація оприлюднюється на сайті.
Наразі відомо, що 2 061 заклад освіти постраждав від бомбардувань та обстрілів, а 212 із них зруйновано повністю.
Нещодавно Нацбанк відкрив рахунок для Міносвіти в межах ініціативи United24 для збору коштів на відбудову закладів освіти. Окрім відбудови самих освітніх установ, за підрахунками міністра освіти України Сергія Шкарлета, українським школам потрібно майже 3 000 шкільних автобусів, щоб учні, заклади освіти яких поруйновані, могли навчатися у сусідніх вцілілих.
Як проходив навчальний рік у школах в умовах воєнного стану
Система освіти України зазнала не лише матеріальних збитків – відбувся відтік великої кількості дітей і батьків за межі країни. Як повідомляє спеціалізована структура ООН із захисту прав та інтересів дітей ЮНІСЕФ, через постійні напади на населені пункти близько 2,5 мільйона дітей вимушені були стати внутрішніми переселенцями, а понад 2 млн залишили Україну в пошуках безпечних місць за кордоном. Значна кількість педагогічного складу також вимушено емігрувала.
На державному рівні було вирішено надати змогу кожній дитині навчатися під час війни та завершити навчальний рік. Шкільне навчання відбувалося в онлайн-форматі у тих навчальних закладах, де було організоване дистанційне навчання й були відповідні технічні можливості. Досвід навчання у такому форматі українська освіта здобула за час ковідної пандемії. Також можливими були інші форми навчання, як от сімейна, за якої учень має самостійно опановувати програму, а школа надсилає календарний план та перевіряє рівень знань учня. Для внутрішньо переміщених учнів надали можливість навчатися у школі за місцем тимчасового перебування. Офіційне оформлення в школи відбувалося за спрощеною процедурою. Діти в зонах бойових дій чи з окупованих територій навчалися дистанційно або у формі екстернату в будь-якій школі на безпечній території. Свідоцтво про базову чи середню освіту отримували із цих же закладів. Учнів, які опинилися за кордоном, спочатку зараховували до Міжнародної української школи (МУШ), а вже потім гуртували у суботні та недільні школи, українські класи тощо. Якщо ж у країні тимчасового перебування законодавством не вимагається обов’язкове відвідування місцевої школи, то учні могли дистанційно навчатися в школі за місцем основного проживання.
В умовах воєнного стану кожній школі дозволили самостійно визначати день завершення освітнього процесу у 2021/2022 навчальному році.
Навчання в університетах під час війни
За інформацією Міністерства освіти і науки України, майже всі ЗВО, які постраждали від війни, відновили навчання онлайн. Евакуйовані заклади прихистили у безпечних регіонах. Серед таких освітні заклади Донецька, Луганська, Маріуполя, Харкова. Відомо, що серед евакуйованих громадян України були і студенти, аспіранти. За можливості вони продовжувати своє навчання в університетах у режимі онлайн.
До того ж український уряд разом із освітніми закладами та громадськими організаціями спільними зусиллями заснували Український глобальний університет (Ukrainian Global University, UGU). Це глобальна мережа, що має на меті надати доступ для українських студентів, стипендіатів, науковців та викладачів до навчальних закладів по всьому світу, а також нових стипендій та програм постдокторантури.
Обов’язковою умовою для участі в програмі для всіх студентів є повернення в Україну після завершення навчання або дослідження, щоб допомогти відновити країну після війни. UGU також співпрацює з онлайн-платформою для вивчення мов DuoLingo, щоб українці могли безплатно складати тести з англійської мови та отримувати сертифікати, де б вони не перебували.
Світова спільнота цілковито підтримує українську освіту. Компанія онлайн-курсів Coursera відкрила безкоштовний доступ до своїх ресурсів для українських закладів вищої освіти та їхніх студентів. А компанія Zoom повідомила, що планує надати безкоштовний розширений доступ до програмного забезпечення Zoom Meetings for Education українським закладам професійної, фахової передвищої та вищої освіти вже з нового навчального року. Розширений доступ Large Meeting дозволяє учасникам освітнього процесу здійснювати запис зустрічей, а також проводити навчальні заняття для 1 000 учасників одночасно. Безліч грантових можливостей Захід пропонує українському студенту, однак це означає, що можливий відплив інтелектуальних ресурсів країни. Тож провідні університети України залучаються підтримкою університетських альянсів Європи EPICUR, ECIU, EUCOR та EU-CONEXUS, аби українські студенти мали змогу залишатися українськими студентами та водночас мали доступ до освітніх можливостей Заходу.
Вступна кампанія в Україні
Із 2008 року ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання) є обов’язковою умовою вступу до закладів вищої освіти в Україні. Впровадження ЗНО вважають одним із найвагоміших успіхів у розвитку української освіти, оскільки таке оцінювання знань вступника забезпечує реалізацію конституційних прав громадян на рівний доступ до вищої освіти, здійснює контроль за дотриманням Державного стандарту базової та повної середньої освіти, аналіз стану системи освіти, прогнозування її розвитку.
Результати зовнішнього незалежного оцінювання зараховуються як результати державної підсумкової атестації та як результати вступних іспитів до закладів вищої освіти.
За час проведення ЗНО помітні позитивні зміни в освітній системі нашої держави: підвищення якості середньої та вищої освіти в Україні, зростання загального рівня освіченості, подолання корупції при вступі, пiдвищення ефективностi вiдбору студентiв до вищих навчальних закладів. На сьогодні перелік предметів, з яких проводиться ЗНО, становить 11 предметів, серед яких обов’язкова державна підсумкова атестація (ДПА) у формі ЗНО складається з української мови, математики, історії України або іноземної мови та четвертого предмету на вибір).
Оскільки зовнішнє незалежне оцінювання випускників відбувається у спеціальних пунктах тестування, визначених регіональними центрами УЦОЯО, виникла велика небезпека здоров’ю та життю абітурієнтів під час складання ЗНО в умовах активних регулярних бойових дій з боку ворога. Тож через воєнні дії в Україні цьогоріч скасовано проведення традиційних вступних випробувань до закладів вищої освіти. Натомість Міносвіти підготувало для цьогорічного вступу на освітній рівень бакалавра національний мультипредметний тест (НМТ).
На сайті Українського центру якості освіти подана детальна інформація про цьогорічне вимушене нововведення. НМТ – комп’ютерний онлайн-тест, що складатиметься з трьох блоків: українська мова, математика та історія України. Тест міститиме по 20 завдань із кожного блоку, виконати які потрібно за 120 хвилин. Іншими словами, це спрощене синкретичне ЗНО. Бали з кожного предметного блоку будуть переводитися у шкалу 100-200 балів, зберігатимуться вагові коефіцієнти предметів, як це є в тестуванні ЗНО, відмінність – менша кількість тестів та відсутність запитань широкої відкритої форми.
Зважаючи на те, що активні бойові дії на території України переважно відбуваються на Сході та Півдні країни, тестування НМТ відбуватиметься в спеціальних тимчасових екзаменаційних центрах (приміщеннях шкіл, університетів), створених у населених пунктах України (за погодженням з органами державної влади), а також у деяких країнах Європи.
«Однією з найважливіших вимог для створення тимчасових екзаменаційних центрів була наявність укриттів цивільного захисту в будівлях, де планується проходження НМТ, або поблизу них. У разі повітряної тривоги тестування буде призупинене, учасники разом з інструкторами перейдуть до укриттів. Якщо повітряна тривога буде нетривалою, учасники повернуться до виконання НМТ, продовживши роботу з того завдання, на якому тестування було призупинене. Якщо ж тривога буде тривалою, учасникам буде запропоновано пройти тест у межах додаткової сесії», – пояснює УЦОЯО.
НМТ за кордоном буде проведено так само, як і в Україні, тобто в спеціально обладнаних комп’ютерних центрах, де з учасниками працюватимуть українськомовні педагоги. Передбачено проведення трьох сесій НМТ: основної – 18 липня – 10 серпня, додаткової – 16–20 серпня, спеціальної – 12–16 вересня.
Цього року замість власного висловлювання – творчого завдання, яке передбачає перевірку грамотності випускника та його уміння висловлювати думки стосовно запропонованого питання і яке входило до складу тесту ЗНО з української мови та української мови і літератури, абітурієнти будуть писати мотиваційні листи (окремо від сесій НМТ). На сайті уповноваженого ВРУ з прав людини подається таке пояснення: «Мотиваційний лист – це діловий документ, який пише та подає під час вступу абітурієнт. Перше враження приймальна комісія складає саме за цим документом. У МЛ автор чи авторка виявляють свої зацікавлення у конкретній професії та конкретному навчальному закладі вищої освіти, де можна її здобути. Для університету важливо дізнатися реальну мотивацію абітурієнтів та визначити рівень їхньої готовності до здобування вищої освіти та розуміння обраного напряму».
Критерії оцінювання мотиваційних листів кожен університет розробляє окремо. Тож із кожною заявкою на вступ потрібно подавати окремий мотиваційний лист, якщо університет оголосив про таку вимогу. Практика написання мотиваційних листів – традиційна для європейської освіти, тож новий український загальноабітурієнтський досвід написання такого виду ділового документу, очевидно, демонструє тяжіння української освіти до тенденцій освіти Заходу.
НМТ ввели лише для цьогорічної вступної кампанії. З перемогою чекаємо і поновлення ЗНО, структура, якість та системність якого напрацьовувалася впродовж більш ніж десятка років. Що ж до вступу на навчання для здобуття освітнього рівня магістра, то у 2022 році він може відбуватися на підставі результатів магістерського комплексного тесту (МКТ), магістерського тесту навчальної компетентності (МТНК), фахового іспиту, індивідуальної усної співбесіди, розгляду мотиваційних листів, єдиного вступного іспиту 2019-2021 рр.
Яких фахівців потребуватиме Україна для своєї відбудови?
Національний інститут стратегічних досліджень наголошує на потребі розробити державне замовлення на підготовку спеціалістів у відповідності до реальних потреб національної економіки, а особливо в умовах війни, за необхідності розбудови воєнної економіки та повоєнного відновлення.
Отже, держава насамперед має давати можливість безплатно (цілком або частково) здобувати вищу освіту:
1) за спеціальностями та в обсягах потрібних державному сектору економіки й системам забезпечення критично важливих суспільних благ (оборона, освіта, медицина тощо), а також за тими спеціальностями і в тих обсягах, стосовно яких є достовірні (підтверджені роботодавцями й експертною спільнотою) прогнози щодо попиту на них у приватному секторі економіки;
2) абітурієнтам, які виявили набагато вищі за середні здібності до наступного навчання.
Більшість аналітиків вважає, що в пріоритетному ряду фахівців будуть будівельники, IT-спеціалісти та фахівці аграрної галузі. На них попит на ринку праці буде найвищим. Стратегія післявоєнного оновлення держави потребує розгляду питання підготовки відповідних фахівців для ринку праці, яким вже зараз повинна надаватися особлива підтримка з боку держави. Тож перед урядом України стоїть завдання озвучити потреби ринку праці для відбудови держави та збалансування економіки.
Які трансформації в освітньому процесі нам потрібні?
Життя у час війни – фізичної, ментальної та інформаційної – демонструє, які начасні нововведення потребує освітня сфера України. Передусім актуальним постає завдання освоєння новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для учнів, студентів, педагогічних працівників, що забезпечить навчання впродовж життя (lifelong learning). Lifelong learning можливо реалізувати за належної цифровізації освіти. Цифровізація освіти уможливлює доступ до навчання кожної людини з будь-якого куточка планети. Однак тут важливо витримати баланс, щоби надмірна цифровізація не поставила під загрозу руйнації особистісні та суспільні цінності.
Важливими аспектами знань в сучасному інформаційному суспільстві постають базиси з інфогігієни та кібербезпеки в медійному середовищі, більше уваги варто звертати на розвиток критичного мислення, оскільки інформаційна війна та війна світоглядів триває набагато довше, ніж збройна фаза війни, і націлена вона на ментальні ресурси України. Правила надання першої медичної допомоги та різноманітні безпекові курси – ось що також увійде до основ освітнього процесу найближчим часом.
Поле неформальної освіти збагачують якісні безкоштовні українські онлайн-курси. Особливо варто відзначити популярні серед українців EdEra та Prometheus. Ці курси розробляються на різноманітні теми широкого спектру із залученням фахівців-практиків, представників успішних компаній, викладачів провідних ЗВО (КНУ ім. Тараса Шевченка, НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», Національний університет «Києво-Могилянська академія», Університет Торонто тощо).
Ще одна важлива платформа – ВУМ (Відкритий Університет Майдану) – дистанційна платформа громадянської освіти. Нині самоосвіта та саморозвиток кожного громадянина просто необхідний. Бо саме завдяки знанням можна стати творцем потрібних змін в особистому житті, у житті своєї громади та держави. Світова освітня спільнота також відкрила частково безоплатний доступ до своїх навчальних ресурсів. Варто підтримувати цю тенденцію, розповідати про відкриті можливості та залучати широку аудиторію здобувачів освіти та всіх охочих до такого виду самоосвіти.