Дитячі мрії

Ілюстрація: Pixabay

Усі батьки хочуть, щоб їхня дитина виросла сильною, здоровою, успішною. Це природне бажання. Але часом те, чого не досягли ви, хочеться, щоб досягла ваша дитина… Та завжди треба розуміти, чого прагне ваш син чи донечка, може у них зовсім інші бажання? От ви, наприклад, хотіли стати знаменитим музикантом, але в силу обставин чи своїх даних ним не стали. А тому хочете, щоб знаменитим музикантом став син. А от син спить і бачить себе водієм фури… І як тут бути? Ви наполегливо відправляєте його в музичну школу, а його аж крутить від сольфеджіо, йому хочеться розібрати і скласти велику машину, їздити нею по всьому світу… От тут в його душі і закладається протиріччя, яке робить хлопчика дратівливим, невпевненим в собі, а іноді і злим.... І от що виходить. Ви не здійснили свою мрію, а зараз заважаєте своєму синові здійснити його заповітне бажання і він теж колись буде про це жалкувати, бо в нього було своє прагнення, яке не стало реальністю.

У кожного є своя мрія, яка на крилах підносить в небеса, робить його щасливим, але щоб вона здійснилася, треба наполегливість, щоденна праця, віра в свої сили, перемога над самим собою, сила волі і, звичайно, підтримка батьків. Тому зрозумійте, чого хоче ваша дитина, до чого у неї є нахили, бажання, мрії і талант… І допоможіть!

Читайте також: Батьки і діти

Розвивайте його природні здібності, хай дитина знайде себе в тому, до чого прагне. Тільки в тому і полягає ваше піклування про дитину і щира батьківська любов! Вона криється в розвитку і навчанні своєї дитини, в її інтелектуальному зрості, у розкритті її талантів, у вихованні культури, закладанні в її душу доброти і мудрості й аж ніяк у виконанні дитячих забаганок, щоб мати все нове і модне, багато іграшок і нічого не робити…

Виховання – складний і довготривалий процес, але те, що батьки закладуть в серце дитини, залишиться з нею на все життя, тому своїм прикладом, вчинками, добрістю, мудрим словом плекайте душу синів і доньок, створюйте навколо них атмосферу любові і радості, доброти і щастя. І поважайте мрію своїх дітей, сприяйте її здійсненню.

В житті людському – кожному своє.

Таке життя, то що його робити?

Але, коли в людини мрія є, 

Вона щасливо й гарно буде жити.

Тоді людина прагне до мети, 

І до польоту, що дає їй крила.

Й до мрії буде впевнено іти –  

Їй мрія  кругозір у світ відкрила.

Тож не руйнуйте мрії чарівні, 

Це промінець чудовий  для дитини.

Допомагайте дітям день при дні

Їм прищепіть традиції родинні,

Щоб добре й затишно в сім’ї було

І легко завжди коло мами й тата.

Віддайте дітям все своє тепло, 

Любові не буває забагато.

Любов до праці

Людина розумна завжди прагне щось робити, особливо те, що їй до душі. Робота буває різна, але кожна розвиває і збагачує людину інтелектуально, додає певних знань, бо щоб добре щось зробити, то треба зрозуміти сам процес, що за чим і як, вдосконалює її практичні  вміння і навички. Це всі люди добре знають, тому змалечку батьки вчать, розвивають, виховують своїх дітей, щоб вони виросли  розумними, бо якщо цього не робити, то дитя не  виросте повноцінною людиною. Народна мудрість підказує: «Виховуй дитя, доки воно поперек лавки лежить», а вчити всьому треба вже змалечку, бо «Чого Івась не навчився, того Іван не буде вміти». Коротко і зрозуміло. Отже праця відіграє дуже важливу роль. Адже вона розвиває і формує характер дитини, робить її стійкою, сильною, наполегливою, дисциплінованою. Кожна робота має початок і кінець. А народна мудрість гласить: «Хороший початок – половина діла!», а «Кінець – ділу вінець!».

От і весь процес  роботи: почати та закінчити! Але сьогодні поширена думка, що дитину не треба привчати до роботи, мовляв, підросте, то сама навчиться. Це робиться навіть на державному рівні, адже діти вже не прибирають класне приміщення, не доглядають за шкільними клумбами, не поливають квіти, бо, як кажуть їхні батьки, це експлуатація дитячих рук… Але це хибна, дуже негативна та зовсім неправильна думка, бо саме в дитинстві формуються вміння і навички, дисципліна, відповідальність, взаємодопомога, а потім вже це зробити набагато важче, а то й неможливо.

Усе починається з малого: дитині треба сказати і показати як, що і для чого виконувати певну роботу, підтримати в момент, коли в дитини це не виходить, дати надію і викликати бажання виконати задану роботу дуже добре, тобто закінчити почату справу. Дитину бажано похвалити, як добре завдання  виходить, щоб вона відчула свою значимість. Тут добре слово відіграє важливу і навіть вирішальну роль. Завдання кожних мами й тата привчати своїх дітей до роботи з раннього дитинства, регулярно доручати їм певні посильні завдання і вимагати їхнього виконання, щоб діти росли відповідальними і працьовитими, адже це важливо для кожного, бо в житті нічого легко не дається, все приходить через працю, наполегливість, дисципліну. Праця тренує, додає сили і розуму, тому вона необхідна в житті всіх людей.

- Любов до праці! Скажете таке… 

Хіба хтось справді хоче працювати?

Життя і так доволі нелегке, 

А тут ще і лопату в руки брати…

- Лопату, кажеш? З нею теж дружи!

Бо як без неї у природі жити?

В ліску ти дереву якомусь поможи, 

А можеш сад красивий посадити…

А праця кожна сили додає,

Збагачує новими нас знаннями.

У праці радість й щось чарівне є, 

Що красить землю і життя піснями.