Дружна сім’я
У дружній сім’ї легко жити батькам і дітям, бо там все щиро і чесно, там панує мир і злагода, немає гризні, неприязні, заздрощів та різних негараздів. Тому батькам потрібно добре розуміти, що свою сім’ю вони повинні творити самі, оберігати, захищати і любити, бо це той осередок, який формує їхнє життя, їхню долю, спокій і щастя, та й усю державу. Із дружньої сім’ї йдуть у світ чудові, виховані, розумні і мудрі діти, які вміють любити і поважати людей, люблять працювати й допомагати одне одному, не заздрять, а працюють і досягають успіху своєю працею.
А як створити дружню сім’ю? Дуже просто! Треба і чоловікові, і жінці цього прагнути, йти в одному напрямку і допомагати одне одному. Не дорікати, не просторікувати, а виважено ухвалювати рішення і не змагатися в тому, хто кого перехитрив, а спільно братися до справи. У сім’ї не буває двох ведучих – є один ведучий і той, кого він веде за собою. Але вести треба в правильному напрямку, тому не гріх іноді користуватися і підказкою іншої сторони. У цьому й полягає дружба в сім’ї. В такій сім’ї все вирішується разом. Там і діти беруть безпосередню участь у вирішенні питань, бо з ними радяться, вислуховують їхні думки і мотивації. У такій сім’ї кожен має свої обов’язки, там створюються власні традиції, своя неповторна атмосфера стосунків, там існує повага, підтримка, взаємодопомога, відповідальність і порядок.
Кожна сім’я – це неповторний світ людського життя, у всіх він різний, немає двох однакових, але якщо є злагода, мир і доброта, то в такій сім’ї тепло і затишно всім: дорослим і дітям, старим і молодим. І зовсім неважко спочатку подумати й обговорити наболіле питання, дійти правильного висновку, поступитися іноді своєю гординею, і знайти одне найкраще вирішення проблеми, без суєти, без нервів, а вдумливо та спокійно. Все залежить лише від вас двох – чоловіка і жінки, які живуть в одній сім’ї. А перевага дружньої сім’ї очевидна, бо там існує любов, здорова атмосфера, взаєморозуміння, щирість і гарний настрій.
Сім’я, сім’я… В ній діти, мама й тато,
В сім’ї турбота, спокій, щастя є.
Там добре і працюють всі завзято,
І місце кожен знає там своє.
Господар — тато, вміє все зробити,
Тож хата і подвір’я до ладу!
А мама — господиня, треба вміти
Зварити їсти, поратись в саду.
А діти їхні теж не ликом шиті,
Вони спішать усім допомогти.
І вчаться у батьків своїх щомиті,
Як жити і до мрії як іти.
Вбирають мудрість мами й тата щиру,
Наслідують всі жести, і слова.
Всі їхні погляди, і приказки, і віру,
І свято вірять діти у дива
І в те, що тато й мама наймудріші,
І жити треба так, як і вони.
Бо їм з батьками добре, найтепліше,
Їх люблять щиро дочки і сини.
З добротою в серці
Наразі в нас буремний час. В Україні триває війна, яку розв’язала росія. І це не просто війна – це геноцид українського народу, знищення міст і сіл, родючих полів, квітучих лугів, чарівних лісів і всієї інфраструктури, яка в нас була. Люта ненависть ворогів до України і її народу зірвалася, як гірська лавина, і зруйнувала все. Вона виривається з тих людей, мов селевий потік і знищує все навколо. Скільки зла, люті треба мати в серцях, щоб убивати і ґвалтувати малих дітей, щоб знищувати, рівняти із землею цілі міста разом із мирними жителями? І це сусіди, які колись так хотіли називатись друзями… Звідки це в росіян? А все йде від виховання в сім’ях і в школах, від пропаганди зла, насилля, ненависті, люті. В таких умовах, де з екранів телевізора ллється зверхність росіян над всіма іншими народами, ненависть до всіх навколо і вихваляння своєї величі, це й не дивно. І ми всі тепер бачимо, до чого це привело їхнє суспільство, людей, які прийшли вбивати, грабувати, знущатися як терористи, а не воїни. І тепер усьому світові стає зрозуміло, що не можна виховувати своїх дітей у дусі ненависті, бо вона знищує їхню душу, робить страшними їхні серця, знищує все людське, що заклала в людину Природа. А це страшно і просто безнадійно… Тому що тут вороття нема… Не можна з них зробити добрих і щирих людей.
Тому у кожній сім’ї повинні панувати любов, доброта, повага, людяність, щастя, тоді діти виростають добрими, люблячими, світлими і нестимуть у світ щастя, радість, душевне тепло, а від цього виграють всі навколо. І не треба нікого проклинати, бо цим ви лише накликаєте на себе негатив. У світі панує такий Закон, який, мов бумеранг, повертається до кожної людини із належною відповіддю. На зло посилає семикратне зло, коли цього не чекаєш, щоб людина його добре відчула і задумалась… А на добро шле десятикратне добро і саме в найчорнішу хвилину людського життя. Тому в небо, у Всесвіт важливо посилати тепло, любов, доброту, щирість і ласку, бо з цим людині легко і просто жити, від цих почуттів і краси вона отримує життєву насолоду.
Як же важливо батькам обіймати, цілувати та пригортати своїх дітей, зігрівати їхні серця ніжністю і ласкою, щирістю, теплом і великою любов’ю. Від цього в сім’ї запанує тепло і затишок, спокій і гармонія. А це той бальзам на душу, який так треба всім – батькам і дітям. Контролюйте себе, не зривайте зла на ближніх, ведіть себе стримано і будьте мудрими людьми, тоді життя повернеться до вас найкращою стороною і будуть білими та чистими ваші шляхи.
Нести у світ любов – чудова справа,
Старатись бути добрим поспіши.
Бо добрим людям не потрібна слава
Вони ідуть із сонечком в душі
Й освітлюють. Тож темінь відступає
І всім спокійно по шляхах іти.
І мирне сонце над Землею сяє,
А діти можуть в радості рости…
Наша мова не полова…
Сьогодні мова людей перенасичена словами-покручами, пересипана матюками та різними страшними виразами до такої міри, що літературного слова вже годі й почути. Бо навіть із екранів телевізорів, з усіх айфонів вони звучать, як норма… На жаль. І над цим варто задуматися кожному і зрозуміти, чому так сталося і що треба робити, щоб ці слова не звучали в нашій мові, адже нічого доброго для людей вони не несуть, а лише накликають нові біди…
А все починається із сім’ї, у якій так спілкуються між собою батьки, діти все це чують, переймають і сприймають за норму, бо так розмовляють найрідніші мама й тато або хтось один із них. А слова ці несуть страшний негатив, вони накликають на людину біду і нещастя, бо мають негативний заряд і впливають не тільки на фізичне здоров’я, як наркотик чи, як радіація, викликаючи ряд захворювань, але й знищують людську душу. А це ще страшніше. Людина перестає бачити навколишню красу, її не хвилюють чарівні звуки, які лунають у природі; вона не вміє правильно, чітко і красиво сформулювати свою думку; вона настільки збіднюється духовно, що їй вистачає в розмові 5-6 слів і силу-силенну матюків, в які вона вкладає свої почуття.
А ви задумувались, які це почуття? Адже, вживаючи такі слова, людина стає зовсім іншою. У ній переважає ницість, бездуховність, грубість, підлість, ганебність, негідність… Це ми й побачили на прикладах поведінки рашистів під час війни в Бучі, Маріуполі… Та в інших окупованих містах і селах України. Ви хочете бачити такими своїх дітей? І ви будете від цього щасливі? Ви можете заперечити, що це не так… Але вдумайтесь! Слово було першим! Про це написано в Біблії! І це було найважливіше слово «мама»… Тож добре слово наповнює душу людину силою, красою, міццю, сонцем, а зле слово точить душу, як крапля камінь – поступово, але напевно…
О! Перестаньте матюкатись, люди!
Не треба нам у мові негатив!
Хай мова солов’їна лине всюди,
Вживайте більше чудодійних слів,
Щоб линули такі слова до Бога,
На слово те добром він відповість!
І буде світлою тоді у нас дорога,
А в душах буде щастя, а не злість!
І доброта нас поведе по світу,
Тож буде мир і радість на вустах.
А в світі стане більше первоцвіту
І нас полишить зло, біда і страх!
О, не вживайте ті слова рашистські,
Хай кануть в вічність спогади про них!
І про війну, про звірства ті фашистські,
Щасливі будьмо, хай лунає сміх!