Українці в Америці зустрілися на IV Всеамериканській Молодіжній Прощі

Із 3 до 5 червня в парафії Покрови Пресвятої Богородиці в місті Парма (штат Огайо), США відбулася IV Всеамериканська Молодіжна Проща.

Пандемія коронавірусу внесла свої корективи у щорічний графік її проведення. Цієї нагоди зустрітися українці в Америці чекали три роки. Місце зустрічі є унікальним і незмінним. Адже ця парафія крім того, що має мальовничу місцевість, розташована рівновіддаленно від найбільших міст, у яких мешкають українці. Цьогоріч найчисельніше були представлені такі штати як Іллінойс, Огайо, Нью-Йорк, Мічиган і Пенсильванія.

Великою радістю для прочан була присутність митрополита Філадельфійського Бориса Гудзяка, єпископа Пармської єпархії Богдана Данила та єпископа Стемфордського Павла Хомницького. Війна торкнулася серця кожного українця, тому тема «Христос – наша надія, захист і зцілення» знайшла місце в душі кожного прочанина. Протягом трьох днів кожен мав нагоду почути цікаві доповіді трьох владик. Були розкриті такі теми: «Національність: дар чи покарання? Війна духовна і фізична», «Ісус у джинсах. На що надіятись молоді?» і «Зцілення глибоких душевних ран». Після кожної доповіді владики, неочікувано для багатьох, відверто відповідали на питання на розкриття їхньої особистості.
  
Програма прощі була дуже насиченою. Прочани мали змогу приступити до Святої тайни сповіді, брати участь в Літургії та спільних молитвах, розважанні над Святим Письмом. Митрополит, владики й отці ініціювали особистісні розмови з прочанами, розділяли переживання кожного, своїм добрим словом та порадами втихомирювали бурі людських сердець. Спортивні ігри, змагання, вікторина, культурно-мистецька програма, відпочинок із піснею навколо спільної ватри посприяли активному знайомству і невимушеній атмосфері на прощі, охопили інтереси всіх вікових категорій.

Прочани були приємно вражені гостинністю і щедрістю місцевих парафіян, які радо приймали їх у своїх оселях. Любителям відпочинку на природі допомагали облаштувати наметове містечко, готували їжу і докладали зусиль для комфортного перебування молоді.

Багато людей задовольнили свої духовні потреби: хтось прагнув духовного очищення та вдосконалення, зміцнення віри; хтось шукав благодаті і благословення перед важливими подіями в житті, хтось фізичного й духовного зцілення.

Усі ці наміри об’єднувало одне – людина прагне свого Творця, свого Бога. Саме в таких цілях, бодай, на якийсь час кожен зрікся звиклого ритму життя , покинув все і пішов за Ним.

Відчуття страху бути неприйнятим іншими, страху перед викликами суспільства, страху невідомості, страху, спричиненого війною – робить нас вразливими. Ця проща показала багатьом, що з Богом цей страх зникає. Митрополит Борис закликає нас до безстрашності, бо «Безстрашність – початок Вічності».