«Золотий м’яч-2022»: кінець епохи Роналду/Мессі, нові герої та промова Шевченка

17 жовтня театр Шатле в Парижі прийняв церемонію вручення нагород за підсумками минулого футбольного року від журналу France Football. Подія вручення Золотого м’ячу вже давно вийшла за межі відзначення одного найкращого футболіста року, адже разом із найкращим гравцем сезону нагороду отримують найкращий молодий футболіст, найкраща жінка-гравець, автор найкращого голу, найкращий голкіпер, найкращий бомбардир, найкращий клуб, а також гравець, який був найбільш соціально корисним минулого року. 

Фото S. Mantey/L'Équipe

Чесно кажучи, цьогорічна церемонія обіцяла бути цікавою хоча б через те, що добігла кінця гегемонія двох, можливо, найкращих за усю історію гравців, яким випала доля грати в одну епоху. Ліонель Мессі та Кріштіану Роналду тримали монополію на м’ячі з дорогих металів упродовж 14 років. Сім м’ячів для Мессі та п’ять для Роналду. У 2018 році нагороду неочікувано отримав хорват Лука Модріч, але це радше було виключенням із правил і у 2020 році церемонія не проводилася за зрозумілими причинами. Ось так і виходить, 12 статуеток на двох, вони міцно тримали футбольний трон, примудрившись сидіти там, не заважаючи одне одному.

Фото A. Réau/L'Équipe

Я б не сказав, що France Football це не подобалося, будемо відвертими, в деякі роки журналу треба було звертати увагу і на інших гравців, а вручення нагороди минулого року взагалі було схоже на якийсь фарс. Здавалось, навіть сам Мессі здивувався, коли назвали його ім’я і запросили всьоме вийти на сцену. Забравши той трофей, Мессі став в один ряд ще з одним гравцем, який сім разів тримав золоту кулю в руках — бразильцем Пеле. Але того вечора усі говорили тільки про те, що нагороду вкрали у Роберта Левандовські, який, не зумівши забрати приз у 2020 році через всесвітню пандемію, зробив все, щоб привезти до Польщі першу нагороду найкращому гравцеві світу. Та сталося все не так, як гадалося. Мессі стоїть на сцені і буденно, всьоме дякує усім своїм близьким та рідним, а Роберт, стримано усміхаючись, слухає аргентинця, але очі видають увесь розпач чи то від несправедливості, чи то від факту, що він народився в одну епоху з цими двома геніями. Але наступного року такий аванс для Ліонеля вже б не пройшов. Це розуміли люди в залі, це розумів Левандовські, це розумів навіть сам Мессі. На цьогорічній церемонії поляк знову залишиться без головної нагороди, але з пустими руками не піде, Роналду закриє двадцятку найкращих футболістів року, а аргентинець не знайде своє прізвище навіть серед трьох десятків гравців, які були кращими минулого сезону. Футбольний світ змінився назавжди. 

Найкращий молодий гравець

Приз імені Раймона Копи, який вручається найліпшому футболісту у віковій категорії до 21 року отримав півзахисник каталонської «Барселони» — Гаві. 18-річний гравець минулого сезону провів 48 матчів за «Барсу», у яких забив два голи і віддав шість результативних передач. Також ще одним досягненням юнака став наймолодший дебют за збірну Іспанії.

Найкраща жінка-футболіст

Найкращим гравцем серед жінок стала футболістка «Барселони» Алексія Путельяс. Вона повторила своє минулорічне досягнення і стала першою, хто зміг отримати цю нагороду двічі поспіль. Протягом десяти років у каталонському клубі вона зіграла 271 матч, де 117 разів вражала ворота суперника.

Найкращий воротар

Нагороду імені Льва Яшина за підсумками сезону 2021/2022 отримав бельгійський голкіпер мадридського «Реалу» Тібо Куртуа. Цьогоріч кіпер «вершкових» підняв над головою свій перший кубок Ліги чемпіонів, а також був найкращим гравцем півфінального та фінального матчів цього турніру.

Найкраща команда

Футбольним клубом року France Football назвав «Манчестер-Сіті». Ця нагорода вручається команді, яка мала найбільшу кількість гравців у списку з 30 претендентів на звання гравця року. У складі англійського клубу знайшлося п’ять футболістів, які ввійшли до цього переліку. Минулого року цю нагороду теж отримала команда з туманного Альбіону — лондонський «Челсі».

Кращий бомбардир

Приз імені Герда Мюллера отримав вище згадуваний Роберт Левандовскі, поляк зробив це вдруге поспіль. Минулого сезону, тоді гравець «Баварії», а зараз футболіст «Барселони», відзначився 51 голом у 47 матчах за клуб і збірну.

Нагорода за соціальні акції

Трофей імені Сократеса отримав футболіст «Ліверпулю» Садіо Мане. Нагорода вручалася вперше. Її будуть отримувати гравці, які проявили себе не тільки на футбольному полі, а й за його межами. Мане відомий своїми гуманітарними акціями у рідному Сенегалі. Наприклад, у 2018 році гравець пожертвував 250 тисяч фунтів на будівництво школи у його рідному селі Бамбалі. А через три роки Садіо віддав 500 тисяч фунтів на нову лікарню в тому ж населеному пункті. 

Найкращий футболіст року

Після вручення усіх нагород, на сцену піднявся легендарний Зінедін Зідан. Він повинен був вручити головну нагороду вечора. Ні для кого не було секретом, що передасть він її в руки своєму земляку, французу Каріму Бензема. Окрім гравця «Реалу» цього року на Золотий м’яч претендували Кевін Де Брейне з «Манчестер-Сіті», а також футболіст «Ліверпулю» Садіо Мане. Наш старий знайомий Роберт Левандовскі, який цього року хоча б розумів, що нагорода вкотре втекла від нього, але вже в руки більш гідного гравця. Форвард збірної Франції отримав 549 балів із 558 можливих. За нього 89 із 93 членів журі. Для порівняння, Мане, який посів другу сходинку, мав у своєму активі всього 193 пункти. Тепер можна визнати, що нападник вийшов на пік кар’єри до 34 років, а з «Реалом» переміг у чемпіонаті Іспанії та в Лізі чемпіонів. У році, що минає, Карім забив за «вершкових» 28 м’ячів у 32 матчах різних турнірів.

Фото A. Réau/L'Équipe

Варто зазначити, що під час церемонії ведучі нагадали, що в Україні триває війна, а також легендарний футболіст Андрій Шевченко, який вручав приз найкращій футболістці, виступив з промовою, у якій наголосив на важливості допомоги Україні. 

«Це дуже скрутний момент для всіх українців. Я пишаюся тим, як моя країна захищається та бореться за свободу. Я залучений до гуманітарних та медичних питань. Дуже важливо пам’ятати, що війна продовжується. Але найважливіше — залишатися на боці України та продовжувати допомагати», — підсумував свій виступ Шевченко.