Soccer у США. Пансіонат для літніх зірок футболу чи новий виклик для гравця?

Футболісти, які все життя грали в одній команді, це красиво і навіть трохи романтично. Можна пригадати кар’єри Райана Ґіґза, Паоло Мальдіні або Франческо Тотті. За свою відданість одній команді вони отримали статус живих легенд і місце у залі слави футболу. Але, як показує практика, гравці «однолюби» — це швидше виключення з правил, аніж закономірність. Футболісти змінюють команди з багатьох причин, іноді це більша зарплатня, жага трофеїв або просто бажання змінити атмосферу. Деякі гравці, на заході своєї кар’єри, виявившись непотрібними своїм командам, де на їхню позицію приходять більш молоді і спритні футболісти, вирішують наостанок заробити грошей на пенсію в одному з екзотичних чемпіонатів. Одним із таких є американська ліга MLS, де створені всі умови, щоб сповна насолодитися кінцем своєї кар’єри. 

Девід Бекхем. Фото: Harry How

Прийнято вважати, що Сполучені Штати Америки — нефутбольна країна. Американці віддають перевагу здебільшого таким видам спорту, як баскетбол, бейсбол і американський футбол. Soccer, як його називають у США, багатьма сприймається, як нішовий вид спорту для любителів. Але минулого десятиліття це змінилося. На матчах «Лос-Анджелес Гелексі» або «Нью-Йорк Сіті» яблуку ніде впасти,а компанія Apple купує права на трансляцію футбольних матчів американської ліги аж за 2,5 мільярда доларів. Далеко не останню роль у популяризації футболу в країні відіграла кадрова політика босів клубів, які вирішили заманити вболівальників на стадіони за рахунок гучних імен на футболках команд. Футболісти, які розміняли четвертий десяток і здебільшого відіграли усі свої найкращі матчі, охоче полетіли через Атлантику за доларами, які би забезпечили їм гідну старість. 

Американська футбольна ліга (MLS) була створена 17 грудня 1993 року, всього за шість місяців до проведення у США Чемпіонату Світу влітку1994. Спочатку створення власного національного змагання носило суто формальний характер у межах підготовки до Мундіалю, але вже з 1996 року Major Soccer League почала проводити регулярні сезони. Після першої кампанії, яка була досить успішною, інтерес до заморського футболу почав падати й екзотичний вид спорту почали потроху ставити на другий план, обираючи більш звичний баскетбол чи бейсбол. Так продовжувалося аж до 2002 року, коли національна збірна США на Чемпіонаті Світу в Південній Кореї та Японії дійшла аж до 1/4 фіналу, де поступилася срібним призерам того турніру — команді Німеччини. 

Входження збірної Сполучених Штатів до вісімки кращих команд планети позитивно вплинуло на поновлення інтересу до футболу і стадіони знову почали наповнюватися глядачами, а фінальний матч сезону між «ЛосАнджелес Гелексі» і «Нью-Інгленд Революшн» переглядали на стадіоні 61 316 глядачів, що було рекордом відвідуваності протягом 16 років.

Наприкінці нульових футбол у США вже розвивався семимильними кроками. У навчальних закладах виділялися гранти на підтримку цього виду спорту, активно працювала селекція і держава разом із MLS були зацікавлені пошуком молодих талантів всередині країни. Останнім поштовхом до футбольної революції у Сполучених Штатах стало правило призначеного гравця, яке дозволяло клубам Major League Soccer мати у своєму складі двох гравців із зарплатнею вище встановленого ліміту. У 2007 році максимальна заробітна плата футболіста у США становила 2,1 млн доларів на рік. 

Одним із перших футболістів, який ввів у моду тенденцію на трансфери до MLS став Девід Бекхем. Англійця у 2007 році взяв до себе «Лос-Анджелес Гелексі», де футболіст грав аж п’ять років, після чого повернувся в Європу, але відчувши, що не встигає за ритмом європейського футболу, завершив кар’єру. Від трансферу Бекхема до американської команди тоді виграли усі, англієць отримував великий відсоток від медійних доходів команди, відвідуваність матчів усієї MLS у сезоні 2007/2008 зросла майже на чверть, порівняно з минулим, а продаж клубної атрибутики підскочив вгору аж на 783%. У 2014 Бекхем повернувся до США і створив власний клуб «Інтер Майямі». Наразі команда посідає 6 місце у турнірній таблиці східної конференції MLS і має амбітні плани щодо майбутнього.

Якщо казати про «Лос-Анджелес Гелексі», то команда у різні роки підписувала різних відомих футболістів, які зробили собі ім’я у Європі. Серед них такі гравці, як Стівен Джерард, Робі Кін, Дуглас Коста, Златан Ібрагімович та інші. Згадуючи останнього треба відмітити те, що Златан — живий приклад того, що не всі футболісти йдуть в MLS доживати свій футбольний вік і розслаблено примножувати свої статки. Погравши за «Гелексі», де гравець встиг забити 52 голи у 56 матчах, а також відзначити круглу цифру у 500 голів за кар’єру, він повернувся до «Мілану» і у свій 41 рік є одним із найкращих гравців команди. Здається, Златан ніколи не закінчить кар’єру. 

Ще одна команда, яка полюбляє купувати європейських футбольних зірок — «Нью-Йорк Сіті». За цей клуб в один і той самий час грали разом Давід Вілья, Френк Лемпард та АндреаПірло. Не важко, уявити скільки нових вболівальників отримала команда і як швидко футболки з іменами легенд на спині змітали з поличок клубного магазину. Вілья за час виступів за ньюйоркський клуб встиг стати кращим бомбардиром в історії команди забивши 80 разів у 126 матчах. 

Златан Ібрагімовим. Фото: mlssoccer

У різний період часу американську робочу візу відкривали такі гравці, як Кака («Орландо Сіті»), Тьєрі Анрі («Нью-Йорк Ред Булз»), Вейн Руні («Ді Сі Юнайтед»), Бастіан Швайнштайгер («Чікаго Файр»), Дідьє Дрогба («Монреаль Імпакт»), Гонзало Ігуаін («Інтер Майямі»), Гарет Бейл («ЛосАнджелес») та багато інших гравців. У кожного з них по-різному складалася кар’єра: хтось дійсно їхав до США догравати, не встигаючи за темпом і навантаженнями європейських чемпіонатів, хтось — покращити власне фінансове становище, а хтось змінив чемпіонат з метою отримати нові виклики і спробувати щось нове, але одне можна сказати точно — усі вони зробили MLS цікавою, конкурентоспроможною та авторитетною лігою і подарували безліч емоцій для вболівальників з Північної Америки й усього світу.

Окрім внутрішньої першості на полях Сполучених Штатів Америки грається безліч міжсезонних турнірів за участю Європейських грандів, які заохочують тисячі глядачів приходити на стадіони і популяризувати футбол. Також можна сказати точно, що США у 2026 році стане найбільш футбольною країною у світі, бо разом із Мексикою та Канадою буде країною-господаркою Чемпіонату Світу, а така подія однозначно посприяє збільшенню сердець, які протягом 90 хвилин будуть битися частіше, вболіваючи за свою улюблену команду.