Нова влада – старі схеми, або як кується «державницьке» майбутнє?

Великий переділ газових мільярдів і золоті шлагбауми нової влади: хто розкрадає надра України під час війни?

Енергетичний сектор України переживає масштабний переділ впливу. Сергій Корецький, який після «Укрнафти» очолював НАК «Нафтогаз України», офіційно пересів у крісло прем'єр-міністра України. Його посаду очікувано готувалися віддати вірному соратнику – Юрію Ткачуку з Укргазвидобування, якого напередодні оперативно ввели до правління «Нафтогазу». Проте в останній момент Наглядова рада зробила несподіваний хід і призначила тимчасовим виконувачем обов'язків СЕО комерційного директора Сергія Федоренка.

Утім, схоже, що зміна прізвищ на верхівці Кабміну та бенефіціарів у бекофісах не ламає корупційні схеми – вона лише піднімає ставки. У тіні державних закупівель «Нафтогазу» та підконтрольного йому АТ «Укргазвидобування» продовжують безперебійно функціонувати фінансові конвеєри, через які подейкують щорічно проганяють понад 100 мільярдів гривень. У кулуарах відверто говорять, що на тлі гучних кримінальних справ та постійного медіа-шуму відсоток тіньових «відкатів» для вищого менеджменту нібито зріс із колишніх 15% до рекордних 30%. Реальні ж ціни на критично важливе обладнання та матеріали часто завищуються вдвічі від ринкових, адже переможці мають закласти в кошторис вартість переведення в готівку, конвертацію та «дах» із боку контролюючих органів.

Лишень зверніть увагу на декілька маркерних епізодів загальною вартістю майже 9 мільярдів гривень, які наочно демонструють масштаби вимивання бюджету.

Епізод 1. Мільярдний демпінг з Делаверу: китайські труби «повз митницю»

Найбільший виробничий актив групи – «Укргазвидобування» – відзначився масштабним скандалом під час закупівлі сталевих труб на суму 1,6 мільярда гривень. Перемогу в тендері святкувала компанія Liberty Tool International Corporation, зареєстрована в офшорному штаті Делавер (США) і підконтрольна бізнесмену Федору Закусилу. У своїй пропозиції американський постачальник зазначив нульове антидемпінгове мито на китайську продукцію виробництва Henyang Valin Steel Tube. Проте, згідно з чинним законодавством України та офіційними роз'ясненнями Державної митної служби, Liberty Tool не має індивідуальних пільг і зобов'язана сплачувати антидемпінгове мито у розмірі 51,52% від митної вартості. Це понад 500 мільйонів гривень, які мали безпосередньо надійти до державного бюджету та суттєво здорожчити пропозицію компанії, зробивши її неконкурентоспроможною. За оцінкою ЗМІ, «Укргазвидобування» просто заплющило очі на очевидне надання недостовірних даних і не дискваліфікувало учасника, чий бенефіціар Федір Закусило вже багато років монополізує трубні замовлення держкомпанії через пули фірм на кшталт Liberty Tool та Vorax LLC.

Епізод 2. Криворізький «розігрів» на генерації: плюс 206 мільйонів за рік

Будівництво газопоршневих когенераційних установок загальною потужністю 75 МВт для потреб АТ «Криворізька теплоцентраль» (що входить до структури «Нафтогазу») перетворилося на класичний приклад маніпуляцій із тендерною документацією. Протягом року цей тендер оголошували та скасовували чотири рази. Щоразу, коли на горизонті з'являвся реальний ринковий конкурент із дешевшою пропозицією, замовник екстрено змінював технічні вимоги під «потрібного» гравця. У підсумку переможцем із сумою 1,78 мільярда гривень визнали НВП «Енерго Плюс», причому фінальна ціна через нескінченні переписування правил гри підскочила на 206 мільйонів гривень. За даними медійних розслідувань, головним архітектором технічного завдання виступив директор з питань теплової та альтернативної енергетики групи «Нафтогаз» Олексій Вільховий. Майже одночасно компанія «ІК Нафтогазові технології», пов'язана з Андрієм Тесленком, дивним чином отримала підряди на здійснення технічного нагляду за цими ж енергетичними об'єктами. Як тільки деталі цієї оборудки потрапили у публічне поле, з інформаційного простору почали загадково зникати критичні матеріали та згадки про фігурантів.

Епізод 3. Харківський та Полтавський «інкогніто-кабель» на 131 мільйон

Протягом першого кварталу 2025 року «Укргазвидобування» уклало щонайменше 6 прямих договорів на постачання електророзподільних кабелів для відновлення об'єктів у Харківській та Полтавській областях. Загальна сума угод склала 131 мільйон гривень. Жодних відкритих торгів у системі Prozorro проведено не було. Специфікації, кінцеві постачальники та, найголовніше, ціни за метр – повністю засекречені під стандартним формулюванням «екстрене відновлення після агресії рф». Кабель є абсолютно типовим ринковим товаром із чіткими параметрами марки та перерізу, які легко порівняти з ринком. Утаємниченість цих контрактів дає керівництву повну свободу для переплат, схованих за грифом конфіденційності.

Епізод 4. Боротьба з дешевим цементом: суди замість економії

Тампонажний цемент для ізоляції свердловин – позиція стратегічна, але навіть тут менеджмент «Укргазвидобування» примудрився створити штучний конфлікт інтересів на торгах очікуваною вартістю 114 мільйонів гривень. Найдешевшу та економічно вигідну пропозицію надало ТОВ «Техпромімпорт» – 102 мільйони гривень, що дозволяло державі заощадити майже 12 мільйонів. Замість фіксації вигоди, профільний комітет УГВ дискваліфікував «Техпромімпорт» через дрібні формальні претензії до паперової документації, протягуючи дорожчого учасника. Коли ображений претендент пішов до Антимонопольного комітету України (АМКУ) і той офіційно скасував неправомірне рішення держкомпанії, «Укргазвидобування» замість виконання законних вимог та підписання контракту розгорнуло затяжну судову війну, фактично блокуючи постачання цементу на промислові об'єкти.

Епізод 5. Внутрішній кругообіг газу: як намалювати 5 мільярдів?

П'ятий напрямок демонструє, як фінансові результати державної компанії можуть коригуватися одним розчерком пера всередині самої структури. ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» викупило у своєї материнської компанії НАК «Нафтогаз України» 200 мільйонів кубічних метрів газу. Ціна внутрішньої закупівлі склала близько 25 гривень за кубометр, тоді як офіційнабіржова ціна на енергетичному ринку в цей період коливалася в межах 30 гривень. Тобто обсяг газу вартістю 5 мільярдів гривень було перекачано між пов'язаними структурами за абсолютно непублічним договором, без натяку на ринкову конкуренцію. Така внутрішня бухгалтерія дозволяє топменеджменту штучно перекидати прибутки або збитки між юридичними особами групи «Нафтогаз», малюючи «красиві» звіти для міжнародних партнерів та приховуючи реальні фінансові діри.

Поки схеми працюють без збоїв, кадровий перерозподіл триває і нижчим рівнем: 24 липня 2026 року новим директором з видобутку «Укргазвидобування» призначили Андрія Білогана. Посадовець із німецьким дипломом Фрайберзької гірничої академії та досвідом у компаніях Oilchem Technology Solutions та AnBil TechSol тепер відповідатиме за розробку родовищ та видобувні процеси.

Виникає питання: чому при зміні керівників у міністерських та керівних кріслах сумнівні процедури закупівель в українській енергетиці залишаються незмінними, а державні мільярди продовжують вимиватись в кишені обраних постачальників?