«Форест Гамп» від НАБУ після виборів від Федорова

Колишній міністр оборони Михайло Федоров 18 серпня 2026 року опублікував резонансне 9-хвилинне відеозвернення, у якому закликав провести вибори в Україні – повернутись до демократичного процесу.

Федоров заявив, що складність організації голосування не повинна означати його автоматичну неможливість. На його думку, Україна має знайти «законний, безпечний та реалістичний механізм» для цього, оскільки «демократія не може бути заручницею росії».

Неоголошений лідер картонних протестів, який поки жодного разу не вийшов до самих протестувальників, вказав на системну кризу та висловився проти практики, коли головним критерієм для призначення на держпосади стає «особиста лояльність до системи», а не професійність.

За його словами, під час війни боротьба з корупцією є питанням виживання держави, тож він закликав до принципу персональної відповідальності влади за конкретні результати. Заява була зроблена за день до голосування у Верховній Раді за призначення нового міністра оборони на тлі триваючих протестів «картонного майдану». Особисто я дуже не люблю, коли до так званих «Міхо-протестів» та «картонок» ліплять слово «Майдан», адже в такий спосіб відбувається дискредитація позитивних прагнень Майдану та його самого як явища. Проте уникнути цього зараз ми не можемо. Головною причиною зрештою є те, що в 2014 році переміг не Майдан, а Сцена Майдану. 

Утім мушу зазначити, що сам факт проведення обох вищезазначених протестів я вважаю і позитивним, і навіть необхідним. Особливо щодо «картонок». Таку оцінку я роблю очевидно не тому, що вважаю близькими лозунги на підтримку Федорова чи його «реформаторської діяльності». Сам факт можливості проведення протестів зараз є критично необхідною передумовою для наведення ладу в Києві. Початок політичного процесу нам необхідний навіть не як вода, а як повітря. Адже при збереженні існуючих тенденцій падіння українців в прірву лише продовжуватиметься.

Дню написання цієї статті передувала чергова важка ніч для Києва та всієї України. Вороги вчергове здійснили масштабний терористичний обстріл – лише у Києві загинуло 13 людей. На превеликий жаль, кількість загиблих може збільшитись: більше ніж 30 киян зазнало поранень різного ступеня важкості. 

21 серпня у Києві оголошено Днем жалоби. Висловлюємо співчуття всім потерпілим, загиблим та їх сім’ям!

Невпинна диявольська логіка системної ескалації не дає підстав для позитивних очікувань. Осінь та зима будуть вкрай важкими. Та й зрештою московський ворог, найімовірніше, не збирається пропускати і Дня Незалежності. Тому закликаємо всіх українців бути уважними, обережними, берегти себе та своїх близьких – не нехтувати сигналами повітряної тривоги, особливо за умови загрози застосування балістики!

Потрібно розуміти, що відновлення політичних процесів відбувається саме у таких важких умовах. Але зрештою інакше не могло та не може бути, з огляду на потужність зовнішніх та внутрішніх ворогів. 

Заяви Федорова The Guardian назвало «найпрямішим політичним викликом Володимиру Зеленському» за роки повномасштабного вторгнення росії в Україну. Британське видання вважає, що ексміністр фактично «натякнув, що чинний президент очолює погано функціонуючу державу, яка насилу намагається подолати корупцію» попри оголошений в Україні воєнний стан.

Попри надміру позитивну оцінку Федорова, загалом із висновками британського видання важко не погодитись. Політичний виклик для Зеленського – справді величезний. При цьому слід розуміти, що виклик для Зеленського від Федорова, найімовірніше, не є викликом для кланово-олігархічної системи. Проте їхня світлість Володимир Олександрович не зреагували на заяви цифро-оборонного ексміністра, який 7 років вірою і правдою служив все тому ж лідеру квартального розливу. Принаймні саме так казав Федоров, додаючи, що не будував при цьому політичну кар’єру. 

Верховна Рада України 19 серпня 2026 року офіційно призначила Євгенія Хмару новим міністром оборони України, віддавши за його кандидатуру 312 голосів (двоє депутатів проголосували проти). Подання на його призначення напередодні вніс Зеленський.

Політичний процес, хай навіть у якомусь спотвореному та мінімізованому вигляді, розпочато. Хоча це зовсім не означає, що той же Михайло Федоров як опозиційний політик не стане згодом головним опонентом для Валерія Залужного. Чи Кирила Буданова. Політичні розклади можуть бути дуже різними, а різні сили впливу та олігархи надзвичайно полюбляють «розкладати яйця в різні кошики».

Проте сам собою політичний процес не стартує після заяв Федорова – для цього потрібне ослаблення Зеленського, у якого в руках вся влада, та тиск на нього. 

Для останнього – необхідним є відновлення інформаційного та розслідувального статусу «плівок Міндіча», кооперативу 

«Династія», пошуку «невідомого Вови», покарання мародерів на крові тощо. 

19 серпня стало не тільки днем призначення Євгена Хмари міністром оборони, а й днем оголошення операції «Форест Гамп» від НАБУ. Операція вже стала дуже резонансною та багатообіцяючою. 

Як аргумент щодо назви «Форест Гамп» пролунало те, що тільки дебіл може крадені гроші оформляти на дітей та/або оплачувати ними навчання останніх. Мені не надто до вподоби такі грубі оцінки Фореста Гампа, попри його розумову неповноцінність. Щонайменше через моральність, простоту та доброту цього оскароносного кіногероя, при повній відсутності всіх вищезазначених якостей у зелених мародерів та їхнього лідера. 

Проте сама назва відразу викликала у мене бажання перефразувати фразу з фільму – «Біжи, невідомий Вова, біжи». Проте поки що, на жаль, ця фраза була б видаванням бажаного за дійсне. І не через відомість чи невідомість «Вови з Династії», а в силу затиснення українців між молотом та ковадлом – зовнішнім і внутрішнім ворогом. 

Проте деталі операції НАБУ виглядають доволі багатонадійними. Справа стосується викриття високопосадової злочинної організації, яка легалізувала («відмила») 150 млн грн готівкою для внесення застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка (фігуранта корупційної справи «Мідас»). За даними слідства та публікацій у ЗМІ, до схеми залучені топчиновники, депутати та банкіри:

• Ірина Мудра – заступниця керівника Офісу президента. Після оприлюднення плівок НАБУ Володимир Зеленський негайно (а також потужно та незламно!) звільнив її з посади.

• Вадим Столар – чинний народний депутат (екс-ОПЗЖ), у якого вдома вже провели обшуки.

• Максим Микитась – колишній народний депутат та ексголова компанії «Укрбуд».

• Керівництво «Сенс Банку» – голова правління Олег Ступак та голова наглядової ради Микола Гладишенко.

Пікантності даній ситуації додає зв’язок того ж Микитася (і не тільки його) з Олегом Татаровим, куратором ОП над судово-правопохоронною системою.

Згідно з оприлюдненими 25-хвилинними плівками НАБУ, гроші (150 млн грн) передавали мішками та траншами через офіс Микитася та конвертаційні центри. На початку червня 2026 року учасники схеми залучили керівництво державного «Сенс Банку», щоб здійснювати операції в обхід фінансового моніторингу. Фігуранти на записах хваляться, що можуть проводити кошти «у ручному режимі» під «ліві документи».

Гроші через підставні компанії успішно ввели в легальний обіг і 29 червня внесли як заставу за Германа Галущенка, звільнивши його з-під варти. 

Учасникам схеми інкримінують частину 3 статті 209 КК України (легалізація майна, отриманого злочинним шляхом). Окрім звільнення Мудрої та обшуків у Столара, під час слідчих дій НАБУ також виявило папери із таємним планом «антикризової комунікації» для нейтралізації Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка намагалася перевірити сторонній вплив на «Сенс Банк». Через скандал навколо банку до парламенту для звіту викликали голову НБУ Андрія Пишного. 

Проте для повноти розуміння процесів мушу також згадати «плівки Міндіча», які ніби нікуди й не зникли, але про них «чомусь» забули. В межах розслідування щодо друга Зеленського, який втік до Ізраїлю, чимало журналістів-розслідувачів писали про можливе оголошення нових підозр. Серед кандидатів називали Рустема Умєрова та навіть Олену Зеленську. Останню нібито в межах розслідування щодо «кооперативу Династія» та пошуку «невідомого Вови».

Інна Ведернікова, редактор відділу внутрішньої політики «Дзеркала Тижня», в статті «Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління – дна», повідомила, що НАБУ та САП готують першу офіційну підозру голові фракції «Слуга народу» Давиду Арахамії.

За інформацією журналістки, Арахамія зараз буквально «ходить близько до підозри», однак від процесуальних дій антикорупційного бюро його наразі намагається уберегти особисто президент Володимир Зеленський, аргументуючи це тим, що політик критично потрібен на переговорах зі США та для утримання голосів у Верховній Раді.

За інформацією джерел «Дзеркала тижня», підготовка підозр Арахамії, а також можлива друга підозра для ексголови ОП Андрія Єрмака, викликали радикальну зворотну реакцію Офісу президента. 

І, найімовірніше, Єрмака в цьому випадку не врятує навіть операція інформаційного відбілювання через допомогу військовим з «Хартії». 

Зверну увагу шановних читачів на те, що фактично кожна із вищезазначених кримінальних справ та підозр викликала б «ураган» із масовими відставками вищого політичного керівництва, за умови, якби це відбувалось в США чи країнах Заходу. Проте не в Україні.

За інформацією «Дзеркала тижня», задля порятунку лідерів своєї команди Банкова планує масштабний силовими контрудар. Для цього в.о. голови СБУ Олексій Поклад намагатиметься «знести» очільника САП Олександра Клименка, використавши для компромату свідчення засудженого за держзраду ексдепутата Федора Христенка. 

З огляду на вищезазначене, важкість ескалації супроводжуватиметься важливими політичними новинами. «Хліба і видовищ!» – казали в Давньому Римі. Хліба бракує вже, зате політичні видовища для українців – гарантовані. Найважливішим при цьому є їхній результат, який мусить наближати нас до наведення ладу в Києві та притягнення до кримінальної відповідальності всіх злочинців. Незалежно від «висоти» їхніх політичних посад.