Ше.Fest у Моринцях: «І будуть люди»

Ольга Дубовик
Сьогодні, 10:30

Друк

Серпень 2026 року знову освятиться подією державного масштабу: на малій Батьківщині Тараса Шевченка – в селі Моринці Звенигородського району Черкащини – відбудеться десятий Всеукраїнський благодійний мистецький фестиваль «Ше.Fest». Вкотре зазвучать сучасний український фольк, рок та просвітницьке слово.

Головним акцентом цьогорічного дійства засновниця та організаторка фестивалю Юлія Капшученко-Шумейко називає людиноцентризм. Фокус уваги – на особистостях. Обрані ключовими Шевченкові слова «І будуть люде на землі» звучать як маніфест людяності та стійкості у надважкі часи двобою українства з московитським імперським злом.

ДЕСЯТИЙ ЯК ПЕРШИЙ

– Пані Юліє, які задуми від часу заснування події справдилися, а які ще хотілося б втілити?

– «Ше.Fest» започаткований 2014 року, тобто 12 років тому. Тоді мені було 25 років: залишався юнацький максималізм. Нині маю реалістичніше бачення.

Спершу мріялося, аби фестиваль став майданчиком для художників, щоб ширше висвітлити постать Тараса Григоровича саме як живописця. Напевне, не вистачило можливостей, тому що не належу до середовища художників, радше до філологічного культурницького крила. «Ше.Fest» «поплив» у бік філологічний, і водночас ми розвинули музичну, театральну, літературну складову. Хотілося «розгледіти» Тараса Шевченка зусібіч, а на практиці задум розгорнувся в дещо іншому ракурсі. Юнацькою мрією було показати Тараса Шевченка як красеня-художника, який заробляв на хліб живописом, був відомим, завдяки чому його, власне, викупили з кріпацтва. З одного боку, можна сказати, що не вдалося. У 25 років мені було б прикро це почути, а зараз дивлюся з іншої точки зору. Адже «Ше.Fest» «притягнув», згуртував тих людей, яким був цікавий і потрібний. Шкодувати не випадає. Бачу, що проект розрісся, знайшов своїх прихильників і продовжує знаходити. Це тішить.

Мене часто запитують, як я наважуюся проводити фестиваль під час війни? І чи не страшно мені? Страшно. Але не так, як багатьом здається. Безпека для нас – один із найважливіших пріоритетів в організації події. І ми діємо: спільно з командою на кожному кроці продумуємо різні сценарії, багато чого перевіряємо і зважуємо.

Якщо ж говорити про мій найбільший страх – то він дуже простий: не встигнути зробити все так, як запланувала.

І знаєте, що мене найбільше тримає? Оця людська віра. Вона приходить у вигляді донатів, повідомлень, репостів, простого «у вас усе вийде». І це якесь величезне тепло. Не перестаю надихатися.

Дуже хочемо, щоб десятий «Ше.Fest» відбувся. Нехай у воєнному форматі. Але два дні. Так, як і має бути.

– До Моринців приїжджають тисячі людей звідусіль. Наскільки готове село приймати таку масштабну подію?

– Загалом «Ше.Fest» мав три паузи: 2020 року через ковід, 2022 року у зв’язку з повномасштабним вторгненням московитів, і 2025 року, коли ворожа ракетно-шахедна небезпека вплинула на ментальний стан місцевих жителів. Не скажу, що цьогоріч стало легше чи краще, але громада Моринців дослухалася до команди «Ше.Fest» і нам дали «зелене світло» як спосіб порятувати самих себе, українців, ментально, культурно, всіляко.

У Моринцях живуть дуже різні люди. Я спілкуюсь переважно з прихильниками фестивалю, тому знаю їхні очікування. Зокрема, староста Моринців Лариса Кириченко допомагає підшукати житло, щоб розмістити учасників та гостей.

Моринці живуть цим фестивалем, бо коли до спільноти «вливається» величезна кількість прихильників Тараса Григоровича в тому куточку планети, де він народився, і всі відкриті, щасливі, спраглі до нового, то це наснажує.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО З ЛЕЛЕКАМИ І ДРОНОМ

– Чим вирізнятиметься цьогорічний «Ше.Fest»?

– Життєствердним сенсом, закладеним у цитаті Тараса Шевченка «І будуть люди». Що це означає?

Наразі опираємося на культ українських особистостей. Хочемо запровадити особливу людиноцентричну атмосферу. Приміром, коли оголошуватимемо лекторів і музикантів, то розповідатимемо про кожного з них життєвими і творчими витоками. Акцентувати на людях, їхніх історіях.

Відтак створили особливий логотип «Ше.Fest»: Тарас Шевченко з лелеками, які повертаються додому, і дроном в руках, віщує: «І буде син, і буде мати. І будуть люде на землі».

Віримо: люди повернуться в нашу вільну Україну, і далі житимуть, але, можливо, зі зброєю в руках (з лелекою і дроном).

Попросили художницю-ілюстраторку, землячку Тараса Шевченка Анастасію Олійник, щоб на логотипі чіткіше «вималювала» риси обличчя, а особливо очі Тараса Шевченка. До слова, попередні наші образи Шевченка воєнного часу були дещо мультиплікаційними, а нині – ніби впритул роздивляємося Пророка.

Тобто творимо фестиваль, де центром уваги будуть люди. Адже найцінніше у світі – це людина: її життя, особистість. Тим більш, що Тарас Григорович – митець людиноцентричний, тож цього разу «підказав» нам тему.

СИНЕРГІЯ: ВОЇНИ, ВОЛОНТЕРИ, ПАРАМЕДИКИ, ЦИВІЛЬНІ

– Цікаво ширше дізнатися про залученість воїнів і волонтерів…

– Насправді «Ше.Fest» створювався як точкова волонтерська ініціатива, щоб назбирати на тепловізор для бійця-земляка. Нині масштаби трансформувалися: фестиваль є благодійним та системно закриває потреби військових у дронах. Позаминулого року гості задонатили понад 200 тисяч гривень.

То є майданчик обміну зусиллями, досвідом, енергією волонтерів, військових, цивільних, парамедиків.

Коли формуємо програму, то маємо обов’язкову квоту, щоб представники війська і волонтерської спільноти брали участь безпосередньо як артисти чи лектори. Це – пріоритет.

Не обходимо увагою і воїнів, які через участь у бойових діях відкладали творчість на певний час, але нині її «воскрешають» просто на «Ше.Fest».

Цьогоріч запросили до виступу Святослава Бойка – колишнього вокаліста гурту «Широкий лан» (на жаль, розпався), який через травму повертається до цивільного життя і хоче відновити свою творчість. Звісно, ми даруємо йому можливість і нагоду.

Є також у програмі фестивалю митці, які нині у війську, але беруть відпустку та доєднуються як лектори чи ведучі.

Так сталося, що зараз суспільні ролі розподілені, а ми хочемо ці ролі поєднувати. Має бути майданчик, де зустрічаються і спілкуються різні представники української нації.

– Що буде конкретно?

– Планується десять тематичних локацій просто неба: просвітницька галявина, фольклорна та театральна сцени, дитячий простір і традиційне наметове містечко, де гості зможуть прожити два дні в унікальній атмосфері Шевченкового краю.

– Що пропонує «Ше.Fest» дітям, школярам, студентам?

– Як і щоразу, буде задіяна Дитяча галявина з різноманітними майстер-класами, розвагами та екскурсіями, бо ж чимало людей їдуть з дітьми. Чи не найулюбленіша локація поціновувачів мистецтва – Просвітницька галявина, де є нагода безпосередньо поспілкуватися з відомими письменниками та бардами.

Вже котрий рік пріоритетною стравою фестивального фудкорту є «Карасики» – автентичний борщ з карасями – улюблена страва Тараса Шевченка. Скуштувати можна буде виключно за донат на ЗСУ.

Маємо яскравий випадок. Мій семирічний син Назар, який практично виріс на нашому фестивалі, розповідає, що постійно чекає на подію та став фанатом борщу з карасями, і навіть на день народження собі замовив «Карасиків».

На фестивалі також будуть організовані Художня галявина з книжковим ярмарком, у Моринському будинку культури – театральна сцена та велика Музична сцена на сільському стадіоні. А ще «Ше.Fest» був і залишається територією, вільною від алкоголю.

Пріоритетно дбаємо про безпеку гостей, тож під час повітряних тривог подія призупинятиметься, а учасники швиденько переходитимуть в облаштовані укриття (Будинок культури, школа, дитячий садок та ін.), адреси яких чітко означені.

Саме тут, на Батьківщині Тараса Шевченка, відчуваєш силу духу українського народу, прагнення до відродження своєї історії, культури, традицій.

Вхід на всі події фестивалю вільний.