Розв’язання проблем фінансування армії під носом – бажання немає

А я знаю, де можна знайти кількадесят мільярдів гривень на підвищення зарплат військовим – і я про це говорю вже більше 5 років. Ліквідуйте оте штучне утворення – міністерство циркових трансформаторів. 

Їхній бюджет становить більше 10 мільярдів гривень на 2026 рік, щоб ви знали. Причому 73% з цих коштів – ідуть на «ґрантові та антикорупційні проекти». Антикорупційні проекти, уявіть. Мільярди гривень. Хоча вони самі генерують корупції мільярдів ще на сто – і я про це пишу ще з 2020-го, з прикладами. 

Для порівняння: бюджет реально ефективної антикорупційної структури – НАБУ – становить лише 2,5 мільярда гривень на 2026 рік. Учетверо менше, ніж у Мінцифри – корисної приблизно, як пісок у пустелі. А ще міністерство віртуального щастя вже більше 5 місяців залишається без очільника. Федорова забрали на МОУ, а нового міністра навіть не планують призначати. Що це означає? Що це міністерство нікому не потрібне насправді. Чи є воно, чи немає – це ніяк позитивно не впливає на життя громадян. Нема міністра 5 місяців? Байдуже.

Але ця контора їсть 27 мільйонів гривень – щодня, на секундочку. І це при тому, що уся та ІТ-шна братія, яка зараз на DOU Day радісно аплодує «Дії» – у 2018 весело насміхалася над самою ідеєю створення «Міністерства ІТ».

І тоді, і зараз – це практично одній й ті самі люди, я навіть можу прізвища назвати. Вони колись вважали себе крутими, а виявилися звичайними терпилами. Фу на таке «громадянське суспільство». 

Мінцифри у 2019 було створено виключно під реалізацію вологих амбіцій однієї людини – Міші Федорова. Точно так, як пізніше під Чернишова створили Мін’єд.

У Федорова була ідея-фікс – «діджиталізація» – і він нею фонтанував. 

Але наразі Міша вже награвся Мінцифрою, йому вже нецікаво – бо у нього тепер значно крутіша іграшка. Де можна накосити баблішка на 10-15 поколінь наперед – а не на 5, як у мінцифрі. 

І, до речі, саму федорівську «Дію» можна продати на відкритому конкурсі. Якщо вона така класна – за неї заплатять непогані гроші. Або хоч якісь. І тоді, коле це буде приватна програма – тоді нехай «держава» її регулює, із усією пролетарською люттю, як це вони вміють.

Тоді одразу пригадають про 100500 законів, які порушує «Дія», і скільки вона має платити податків до бюджету. А нові власники нехай вже якось придумають, як монетизувати застосунок, встановлений у мільйонів «Дія-хом’ячків».

А ще слід ліквідувати Держспецзв’язку – про це я говорю років десять. 

Бо це суто атавізм – який видно навіть у назві: «Державна служба спеціального (!) зв’язку та захисту інформації. Держспецзв’язку – це ніщо інше, ніж генератор корупції насправді. Вони придумують правила, які неможливо виконати, але які нікому не допомагають, – і на цьому непогано живуть. За наш рахунок.

Але якщо цю службу прибрати – повірте, у цьому світі практично нічого не зміниться. Навпаки – багато хто видихне з полегшенням. 

А за останні роки Держспецзв’язку перетворилося на величезного монстра – нагрібши під себе величезну купу невластивих їм «функцій», зокрема «фельдзв’язок» та «призначати офіцерів кібербезпеки» у ЗСУ. 

Звісно, ще кілька «регуляйторів» можна ліквідувати, зменшивши витрати держбюджету – та й бізнесу стане легше. І це пожвавить економіку. 

Звісно, ліквідація двох міністерств не покриє усі додаткові витрати на підвищення ГЗ для ЗСУ. Але ж ці рішення буквально на поверхні, просто їх не хочуть бачити. 

А крім грошей, це могло б принести позитивний ефект суспільству, економіці і навіть євроінтеграції.

А, ледь не забув: кількість особового складу одного лише Держспецзв’язку – це щонайменше 2-3 повноцінні бригади. Які вже зараз є «військовослужбовцями». Більшість з них має досвід написання рапортів та службових записок. Більше нічого не вміють, але ж то не проблема для БЗВП, правда? 

Ну тобто ліквідацією Мінцифри та Держспецзв’язку можна і проблему ротації виснажених підрозділів трохи поправити, чи не так?

Але замість дійсно реальних рішень інтернет-маркетолог на посаді міністра оборони робить лише те, що вміє: переключає фокус уваги. Фокусник-маркетолог клацає пальцями та пускає іскри, щоб клієнт перестав дивитися на сумну якість продукту, а глянув на нову яскраву обгортку. 

Як це і було з «Дією»: проблему корупції вона зрештою так і не розв'язала, зате мільйони громадян самі встановили собі слідкувальну програму держмоніторингу.

Товариство, що хочу сказати: насправді розв’язання проблем фінансування армії є, і воно прямо під носом. А ще воно максимально реалістичне: раз, два, три. Просто маніпулятор Міша цього не хоче. І тому цього не буде.