Людське щастя

Світ сьогодні став дуже суворим до людей. То землетруси, то виверження вулканів, цунамі і вбивчі смерчі, урагани, повені і засухи по всій планеті. А на додачу ще й рукотворні лиха, які люди створюють самі, з власної волі, бо вважають себе кращими за інших, вищими і розумнішими, хоч насправді такими і не є, але від них ідуть до людей – війни, теракти, бунти, страждання і все це входить в життя людей постійно і вже, на жаль, систематично. Ніяк люди не можуть жити в гармонії ні з природою, ні самі з собою. Хоча б могли бути щасливими, якби зрозуміли одну просту істину, що всі ми, люди, прийшли на цю Землю для щастя. А що ж воно таке ЩАСТЯ?

А щастя – це тиша і ніжні світання, 

Це спів соловейка в ранковім гаю,

Це слово хороше і усмішка рання, 

Це діти й батьки, мир у ріднім краю…

А щастя – це радість, натхнення, удача,

І мрії, й дороги, які ми пройшли. 

Це світла і щира душа, не ледача, 

І те, які добрі ми й мудрі були…

А щастя… Про нього можна говорити багато. Що ж воно таке, те щастя для людини? А щастя – це такий психоемоційний стан, коли людина повністю задоволена всім навколо, коли вона любить всіх і все, в ній вирують позитивні і приємні емоції, вона настільки задоволена своїм життям, що їй хочеться літати, обійняти і пригорнути весь світ! От яке воно – щастя. Але приходить воно до людей по-різному, і в кожної людини воно своє, неповторне, індивідуальне і охоплює людину сьогодні, бо воно не буває ані вчорашнім, ані завтрашнім! Чому ж воно приходить до людини і що цьому сприяє? На це є безліч причин і різних факторів, що усіх не перерахувати. Але я хочу зупинитись на деяких, які характерні для більшості людей. Щастя – це коли людина здорова, нічого не болить і вона задоволена своїм життям, їй є, де жити, що їсти, вона сита і перебуває у повній безпеці. Це мир і тиша, благодать і спокій, коли життю людини нічого не загрожує, коли вона може вільно мандрувати, жити радісно і отримувати від життя задоволення… І коли все це є, то людина справді задоволена і щаслива, але це щастя стає постійною звичкою і вона прагне більшого. То їй хочеться щось нове творити і вона мріє про нові досягнення в науці і вже щось робить в цьому напрямку; то вона хоче покращити життя в суспільстві і вигадує різні шляхи його вдосконалення; то вона задумується над екологічною проблемою Землі, щоб відвернути від людей катастрофу і лиху годину; то їй хочеться прищепити людям любов до цього світу і вона будує плани, як це краще втілити в життя… І так кожна людина до чогось прагне, хоче виразити свої думки, побажання, а тому творить, працює і втілює свої мрії. І коли вона досягає своєї мети, тоді відчуває прилив енергії, почуття задоволення, тоді її охоплює безмежна любов, радість, ейфорія і людина літає, вона щаслива! Оце ті хвилини великого щастя, які підносять людину над буденністю, роблять її великодушною, світлою, щирою. І справді неймовірно щасливою.

Але спочатку всім людям для щастя однаково потрібне обов’язкове задоволення первинних фізіологічних потреб – це їжа, щоб вгамувати голод; це вода, для позбавлення спраги та сон для відпочинку. І варто хоч щось одне з цього порушити, людина буде почувати себе нещасною. А ще людині необхідні затишок, спокій і тиша, впевненість, що вона у повній безпеці і їй нема про що хвилюватися, тоді вона відчуває щастя. І тоді її душа буде літати у мріях. Та кожній людині необхідне крім задоволення своїх первинних фізіологічних потреб ще задоволення потреб вищого порядку, адже «не хлібом єдиним» живе людина, їй ще треба живе спілкування, любов, повага, визнання і самореалізація. Вона повинна жити в гармонії з природою і людьми, відчувати красу нашого неймовірного дивосвіту, любити і бути любимою, коханою і потрібною. Бо, як сказав Демокріт: «Щастя не в майні і не в золоті; відчуття щастя живе в душі». Лише душа людська може його відчути і прийняти. І коли душа світла і сонячна, то до неї летить сонячне щастя, світле і велике. «Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь i завжди з нами; як риба в воді, так i ми у ньому, i воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва – відкрий лише вхід у душу свою». Так говорив Григорій Сковорода. Отже, щастя індивідуальне і воно залежить від нас самих, його приймає наша душа і лише ми можемо його відчути, прийняти та радіти з того, що маємо. 

Тому що щастя справді для кожного дуже різне. Якщо раптом до тебе прийшла довгождана удача, про яку ти так довго мріяв, а вона все десь барилася, і раптом – ось вона! То ти в цю мить будеш на вершині свого щастя, ти будеш на межі радості і світла, на сьомому небі, як каже народна мудрість! А для когось це зовсім нічого не означає, бо це збулась не його мрія, то чого йому радіти? Таке воно щастя. До кожного приходить у свій час і для кожного воно різне, виражається у чомусь своєму… Тож кожна людина може пригадати ту мить величезного щастя, що захопило її зненацька, підняло на вершину і понесло в небеса на крилах радості. Хіба ні? А пригадайте! У мене, наприклад, було багато таких миттєвостей і я їх пам’ятаю ще з дитячих років, коли про щось дуже-дуже мріяла і мрія збулась! Це було неповторно, радісно і я купалась у щасті, немов у промінчиках сонця! Такі хвилини запам’ятовуються на все життя, як найяскравіші, значимі і дуже важливі… Таке воно – ЩАСТЯ!

«Справжнє щастя полягає в тому, щоб насолоджуватися сьогоденням без тривожної залежності від майбутнього». Так стверджував Луцій Сенека. І його слова сьогодні нагадують нам про те, що у нас дуже тривожна залежність від майбутнього, тому ми, українці, не можемо сьогодні бути щасливими, адже у нас страшна війна, яка руйнує наш край, ліси і поля, міста і села, руйнує наші долі і вбиває людське щастя. Адже щодня летять ракети по наших будинках, вбивають людей, які нікому не зробили ніякого зла, вбивають малих дітей, які ще навіть не встигли зрозуміти, що таке життя. То як в таких умовах люди можуть бути щасливими? А нам усім так хочеться щастя, простого людського щастя – жити в тиші, в мирі, під тихим і мирним небом, співати своїх пісень, розмовляти своєю мовою, щедрувати свої милі щедрівки і всім людям на Землі бажати радості, здоров’я і миру. Нам дуже хочеться зустрічати добрих друзів красивою духмяною паляницею на вишитому українському рушникові і дарувати свої щирі усмішки всім людям нашої святої і такої скривавленої війнами Землі. 

То чому щастя в усіх людей таке різне? Чому росіяни-орки бачать своє щастя в тому, щоб убивати і знищувати українців? Чому сьогодні одні народи йдуть війною на інші і радіють з того, як знищують їхні міста і села, всіх людей, які їм не до вподоби? Хіба така поведінка може викликати щастя? Я думаю, що в них викривлене поняття про щастя, чи, може, живуть вони у викривленій реальності? Але ж ні. Живуть вони в реальному часі, але їхні душі сповнені злом, ненавистю, підлістю, а тому вони не можуть бути щасливими. Вони нещасні всі тому вже, що їх женуть на погибель, а вони навіть не усвідомлюють цього, і не задумуються над тим, що їх чекає. Вони навіть не ставлять собі питання: «А нащо мені вбивати українців у їхній країні? Для чого я йду на вірну смерть?» Ось так бездумно і йдуть за копійку, яку ніколи й не отримають. Але щастя у кожного своє. Ось я і знову про негатив, а так хотілося написати про щось хороше, прекрасне і чарівне. А не можу… Адже постійні сигнали повітряної тривоги не дають зосередитись на щасті… А щастя таке красиве почуття, таке неймовірно прекрасне і кожен його шукає в своєму житті. Бо бути щасливим – це означає бути успішним, коханим, реалізованим, сміливим, вірним, добрим, щирим, щедрим… І ще багато-багато хороших слів у цьому списку, додайте кожен своє… І тоді, може, ми всі станемо хоч трішечки щасливіші…

А я думаю, і навіть впевнена, що ми всі будемо щасливі, адже всі люди сьогодні об’єдналися, щоб для інших робити хороші справи, а значить когось ощасливити, додати комусь любові, турботи, затишку, ласки і тепла. Скільки країн прихистили українців у своїх домівках, щоб вберегти їх і їхніх дітей від смерті… Скільки людей не шкодують нічого для людей, які опинилися в безвиході. І людям цим за їхнє велике і небайдуже, чуйне серце велика вдячність і доземний уклін за доброту, сердечність, увагу і терплячість. Бо вся ця турбота, любов, увага, доброта і ласка наповнили людські серця щастям і радістю, безмежною вдячністю і теплом. Бо щастя не тільки в тому, щоб щось хороше отримувати, а щастя в тому, щоб те добро віддавати, дарувати людям просто так, ділися з усіма теплом і затишком, любов’ю і добротою, світлою і безмежною радістю. Ось, в чому справжнє людське щастя! Тому творімо добро для людського щастя. А ще більше щастя ми відчуємо в День Перемоги над ворогом! Я свято вірю в нашу перемогу, бо з нами Правда, з нами БОГ! Цьому щастю не буде меж, воно летітиме над світом, воно вийде за межі Всесвіту і сповістить усім у ньому, що не можна перемогти народ, у якого в серці воля і незалежність, в якого в серці є любов і віра, доброта і щирість! Не можна збороти націю, в якої на Гербі написано ВОЛЯ! За віки історії багато хто хотів завоювати нашу землю і поневолити народ, але всі воріженьки зникли, як роса на сонці, а українці жили, живуть і будуть жити на своєї вільній землі, в своїй ненці Україні! І це наше велике щастя, відвойоване віками. І це найбільше щастя, яке колись ми, українці, знали і відчували. А щоб ми відчули його і вволю ним насолодилися, то сьогодні треба зібрати в кулак всю свою силу і волю, щоб перемогти, щоб знищити лукавого ворога і вибороти перемогу. Тому, люди, будьмо пильні, допомагаймо в цій боротьбі, хто чим може, хто участю в боях, хто грішми, хто речами чи харчами, а хто добрими і мудрими словами і піснями… Від нас усіх залежить наша перемога і наше Щастя! Ми прийшли на цю Землю для щастя і для чудового життя. А тому борімося, робімо все для перемоги, щоб стати справді щасливими людьми. І ми це зможемо, як будемо йти всі разом, а не поодинці. Всім народам на землі треба сьогодні об’єднатися і створити таку спільноту, де будуть дбати один за всіх і всі за одного, де буде мир і процвітатиме турбота про людей, повага, любов і ЩАСТЯ!

Що таке щастя

Щастя – це весни, як все зацвітає.

Щастя – це літо, свобода, тепло.

Щастя, як мама тебе обнімає

І піднімає татусь на крило.

Щастя – це виручка, добрі стосунки,

Дружба, довіра, любов, доброта,

Слово хороше, немов подарунки,

Лагідна й щира розмова проста.

Щастя – це дія твоя і стремління,

Квіти посаджені чи деревце.

Щастя – це мрія, бажання, горіння,

Теплий промінчик тобі на лице

Після холодної й чорної ночі.

Щастя – це ранки чарівні в росі.

Добрі, усміхнені, лагідні очі

І як живі та здорові усі.

Щастя – навчатися, світ пізнавати

І коли справа улюблена є…

Щастя – своєї мети досягати.

Кожному щастя у світі своє.

Щастя, як в світі спокійно і тихо,

Мир на планеті, в гармонії все.

І до людей не наблизилось лихо,

Лиш вітерець ніжну пісню несе.

Щастя – нові і жадані вершини,

Успіх, удача, людська доброта.

Захист, сім’я і підтримка родини,

Музика ніжна і віра свята.

Щастя, як ситі усі, не голодні,

Дужі й здорові, і в ріднім краю.

Щастя – це жити чудово сьогодні,

Це відчувати потрібність свою.

Щастя – неначе великі вітрила,

Є в нім нюансів багато, та все ж.

Щастя уміє підняти на крила

І понести в синій простір без меж…

Щастя…

А для душі нам треба зовсім мало

І як би ми багато не пізнали,

Яких би ми вершин не досягли…

А для душі нам треба зовсім мало,

Щоб добрі ми і людяні були.

Бо доброта уміє зігрівати,

Розтопить лід і сили додає.

Від добрих слів нам хочеться співати,

Бо в них надія й сподівання є.

Від щедрості сіренький день світліє,

Від щирості чарівним світ стає.

І зразу в серці сонечко ясніє,

Бо добрість людям щастя додає.

Всього лиш слово, дотик, щира ласка

І світлий погляд, людяність проста…

А світ тоді стає, неначе казка,

І в посмішці розходяться вуста.

І все навколо веселішим стало,

І хочеться летіти в небеса…

А сонечко промінчиком заграло,

І враз захоплює і радує краса…

А щастя, коли

А що таке щастя? Ви знаєте, діти?

Яке воно щастя буває в житті?

А щастя, коли розпускаються квіти,

І сонце стрічає тебе на путі!

А щастя, коли вітерець нам співає

І ластівка в небі щебече пісні.

Як мама мене до грудей пригортає,

А в небі біленькі хмаринки ясні!

А щастя – це радість, це успіх і мрія,

Це мирні та чисті довкіл небеса!

Це мама і тато, є ніжність, надія,

А всюди по світу – любов і краса!

Це книжка хороша, й чарівна в ній казка,

І посмішка щира, а ще доброта…

Це людяність, щедрість і щирість та ласка,

Це дружба, взаємність сердечна й проста.

А щастя – це тиша і зірочки ясні,

І місяць, що ніччю освітлює все.

Це як між людьми є стосунки прекрасні,

І радості хвиля нас в небо несе…

А щастя й тоді, як ніхто не стріляє,

Й ніде не лунають розриви гучні.

Як тато до неба тебе піднімає,

І сонячний зайчик стриба по стіні…

О! Щастя! Яке воно різне буває…

Й жадане, таке всім потрібне в житті.

Хай в мирному небі всім сонечко сяє

А добрість й любов нас стрічає в путі.

І буде скрізь мир на Землі, в цілім світі,

Й живуть хай в любові і мирі усі.

На землю весна хай приходить у цвіті,

А душі людські хай живуть у красі.

Безмежне щастя

Безмежне щастя – як земля цвіте,

Пробуджуючись від зими тривкої.

Як тонкий пагінець з землі росте,

В повітрі аромат берези й хвої.

Як списики травички у росі

Вже виткнулися із землі до сонця.

Все оживає у п’янкій красі

І радістю цвітуть людські віконця.

Велике щастя по землі іти,

Все відчувати, мріяти, любити…

І кожен раз із веснами цвісти…

Безмежне щастя в цьому світі жити!

Велике щастя і велика сила

Яке це щастя щось в житті творити,

Нести у світ свою любов й тепло.

Потрібним бути і активно жити,

І щоб у серці сонечко цвіло!

Яке це щастя – білий світ любити!

Та пізнавати кожен раз нове.

У темені промінчиком світити…

І слово дарувати всім живе.

Яке це щастя – в дивосвіт летіти,

В захопленні, на міцному крилі!

І дивуватись, чесно й світло жити

І бути мудрим на святій Землі!

Велике щастя і велика сила!

І в цьому щось казкове справді є!

Воно дає тобі чарівні крила

Й щасливим робить все життя твоє.

Воно в усьому

У чому щастя? Як тобі сказати…

Як небеса бездонні й голубі,

Коли у тиші ти лягаєш спати,

І в усмішці, дарованій тобі.

Воно в любові, що летить крилато

Від мами й тата, і в людськім теплі.

Як труднощів ти вже здолав багато,

То ти щасливий на святій Землі.

У чому щастя? Та у добрім слові,

У співчутті, що в серденько іде.

У людяності, в щедрості, в розмові,

В людині, що тебе не підведе.

Воно в усьому: в спеку в прохолоді,

У холод щастя, коли ти в теплі.

В красі земній, що всюди у природі,

І в тому, що живеш ти на Землі.

У чому щастя? В творчості і в мирі,

І що у тебе гарна мрія є.

Що люди доброзичливі і щирі,

Й коли веселка з річки воду п’є.

І як у спеку дощик накрапає,

Щоб урожаєм повнилась земля.

І як людина добре серце має,

І квітнуть навесні усі поля…

Даруйте щастя

О! Як це легко – щастя дарувати!

Не вірите? Ви просто полюбіть!

Умійте слово від душі сказати

І з добротою до людей ідіть.

А тепле слово людям необхідне,

Бо окриляє і підносить ввись.

Воно й саме до сонечка подібне,

Це зараз треба, як й давно колись.

Привітне слово серце зігріває,

Бо в ньому доброта є і любов.

А усмішка довіру викликає,

І вже летиш до щастя стрімголов!

Хіба ж це важко – добрість дарувати

І посміхнутись щиро до людей?

Чи руку вчасно людяно подати,

Чи пригорнути ніжно до грудей,

З людьми їх радість й горе розділити,

Допомогти комусь в непевний час…

Тож треба мудро в цьому світі жити,

Бо щастя завжди вернеться до нас.

Воно таку хорошу звичку має –

Його чим більше людям віддаєш,

Воно в стократ до тебе повертає

І ти від щастя сам тоді цвітеш.

Коли є щастя – інший світ стає

Ах, щастя! Дивовижне почуття!

В людини зразу виростають крила!

Вона тоді не йде – летить в життя!

Відновлюється міць її і сила,

Мов сонечком освітлена стає,

Легка і здатна всім добро творити.

І стільки радості у серці в неї є,

Що в піднебесся хочеться злетіти.

А скрізь у світі – диво і краса!

І світ чарівний, і привітні люди…

І дивовижно сині небеса,

Та надзвичайна казка просто всюди.

Коли є щастя – інший світ стає!

Сприймається по-іншому все в ньому.

І стільки ніжності у тебе в серці є,

Що, наче ти у світі чарівному.

Бо щастя – надзвичайне почуття!

Воно людину завжди обнімає,

І робить радісним усе її життя,

Воно велику міць і силу має.