Більшість українців потребують нових облич в політиці – соцопитування

Ставлення до політичних сил, потреба в нових політичних силах та нових політиках

Після початку повномасштабної війни порівняно з кінцем 2020 р. помітно знизилася частка респондентів, які вважали, що політичні партії потрібні для нормального розвитку України як держави. У період з 2014 по 2020 рр. частка таких респондентів становила 70-75%, а у вересні–жовтні 2022 р. вона знизилася до 53%, що можна пояснити втратою інтересу в суспільстві до політичного життя на початку війни. Однак, листопаді 2025 р. вона стала ближчою до довоєнних показників (67%).

Частка тих, хто дотримується думки, що вони не потрібні, зросла у 2022 р. порівняно 2020 р. з 14% до 28,5%, але у 2025 р. знизилася до 18%.

Порівняно з 2020 р. істотно зменшилася частка респондентів, які вважають, що в Україні є партія, про яку вони можуть сказати, що вона представляє їх інтереси (з 38% до 21% у листопаді 2025 р.). 64% опитаних вважають, що такої партії в Україні немає.

Дещо вищою частка тих, хто вважає, що така партія є, серед жителів Східного регіону (32%, тоді як в інших регіонах – від 18% до 20%), серед тих, хто довіряє владі (29%) і серед тих, хто довіряє опозиції (30%). Однак, дещо парадоксальним є те, що більшість (52%) тих, хто довіряє владі, і більшість (55%) тих, хто довіряє опозиції, відповідають, що не існує політичної партії, яка представляє їх інтереси.

Дещо частіше вважають, що в Україні є партія, про яку вони можуть сказати, що вона представляє їхні інтереси, ті респонденти, які виступають за вступ України до ЄС, ніж ті, хто виступає проти (відповідно 24% і 15%).

Відповідаючи на запитання, чи бачать вони серед наявних політичних сил ті, яким можна було б довірити владу у повоєнний період, ствердну відповідь дають лише 21% респондентів. Це помітно менше, ніж у липні 2023 р. (коли таку відповідь давали 38,5%). Негативну відповідь давали відповідно 54% і 41%.

Серед тих, хто довіряє владі, позитивну відповідь на це запитання дають 30% опитаних (негативну – 45,5%), серед тих, хто не довіряє владі – відповідно 17% і 68,5%). Серед тих, хто довіряє політичній опозиції, позитивну відповідь на це запитання дають 32,5% опитаних (негативну – 48,5%), серед тих, хто не довіряє опозиції – відповідно 19% і 65%).

Порівняно з 2020 р. істотно зросла (з 35% до 58%) частка респондентів, які вважають, що Україні потрібні нові політичні партії. При цьому серед тих респондентів, які вважають, що в Україні є партія, про яку вони можуть сказати, що вона представляє їхні інтереси, потреба в нових політичних партіях навіть вища, ніж серед тих, хто вважає, що такої партії в Україні немає (відповідно 73% і 56%), дещо вища – серед тих, хто не довіряє українській владі, порівняно з тими, хто довіряє (відповідно 62% і 55), серед російськомовних громадян вища, ніж серед українськомовних (відповідно 69,5% і 54%). Найвища потреба у нових політичних силах – у жителів Східного регіону (73%).

Потребу у нових політичних лідерах висловлюють 93% тих, хто висловлює потребу у нових політичних партіях (що може бути свідченням того, що «нова політична партія» бачиться більшістю громадян як «лідерська партія», тобто як політичний проект, створений для підтримки певної політичної особистості.

Потреба в нових політичних лідерах вища серед тих, хто не довіряє владі, порівняно з тими, хто довіряє (відповідно 74% і 65%), також серед тих, хто не довіряє опозиції, порівняно з тими, хто довіряє (відповідно 73% і 68%). 

Більшість респондентів (56%) відповіли, що коли відбудуться наступні вибори, вони з більшою імовірністю проголосують за нові обличчя, людей, які ще не були при владі. Досвідченим політикам, які вже були при владі, віддали б перевагу 22% опитаних.

Особливо часто за «нові обличчя» готові голосувати ті респонденти, які вважають, що Україні потрібні нові політичні лідери (68%) та нові політичні партії (68%), ті, хто не довіряє владі (62%), не довіряє опозиції (61%).

Бачення ролі ветеранів у політиці та владі

За даними цього опитування, військовослужбовці Збройних Сил України та ветерани війни проти росії є групами, до яких переважна більшість громадян висловлює позитивне ставлення (відповідно 94% і 92,5%).

Відповідаючи на запитання, чи мають військові, ветерани після завершення війни йти у політику, 57% опитаних зазначають, що вони мають йти в політику на національному рівні, а 50% – на місцевому рівні, і лише 15% – що вони не мають йти в політику.

Стосовно того, чи мають волонтери, які зараз допомагають військовим, після завершення війни йти у політику, 49% опитаних зазначають, що вони мають йти в політику на національному рівні, а 50% – на місцевому рівні, і лише 17% – що вони не мають йти в політику.

Частіше вважають, що військові, ветерани після завершення війни мають йти у політику на національному рівні, ті, хто дотримується думки, що Україні потрібні нові політичні лідери (61%) та нові політичні партії (61%), учасники бойових дій (70,5%), жителі Західного регіону (71%).

Найчастіше громадяни хотіли б насамперед бачити у майбутній Верховній Раді військових, ветеранів (48%). 41% хотіли б бачити нових політиків, 40% – борців з корупцією, 35% – досвідчених політиків, 35% – громадських активістів, 31% – волонтерів, 18% – представників органів місцевого самоврядування, 15% – підприємців, і лише 7% – релігійних діячів.

Військових та ветеранів у парламенті частіше хотіли би бачити ті, хто вважає, що Україні потрібні нові політичні лідери (51,5%) та нові політичні партії (52%), учасники бойових дій (65%), жителі Західного регіону (59%).

Політична сила, якій можна довірити владу у повоєнний період, найчастіше, на думку громадян, може з’явитися із середовища військових (так вважають 47% опитаних). 40% – що вона може з’явитися з кола гуманітарної або технічної інтелігенції (що значно більше, ніж під час опитувань, проведених у 2023–2024р р., коли таку відповідь давали від 17% до 25% опитаних). 33% респондентів дотримуються думки, що вона може з’явитися з організацій громадянського суспільства (у 2022–2023р р. таку відповідь давали 19%), 30% – з волонтерського середовища, 25% – з уже існуючих політичних партій, 17% – з бізнес-середовища (що більше, ніж у 2023–2024р р. – коли таку відповідь давали від 6% до 9%).

Відповідаючи на запитання: «Які риси ветеранів Ви вважаєте корисними у політичній, громадській діяльності?», найчастіше респонденти називають такі риси: чесність (18%), патріотизм (12%), справедливість (9%), стійкість, незламність, міць, витримка (7%), сміливість, відважність (7%), відданість народу, Україні (6%), відповідальність (5,5%), рішучість (5%), некорумпованість, прагнення боротися з корупцією (5%), досвідченість (5%).

Оцінка ролі опозиції в політичному житті під час війни

59% опитаних вважають, що опозиція до влади потрібна в умовах війни, протилежної точки зору дотримується меншість (20%) опитаних. Більшою мірою із цим згодні респонденти, які не довіряють владі (80,5%), ніж ті, що їй довіряють (72,5%); частіше ті, хто виступає за вступ до Європейського Союзу (79%), ніж ті, хто виступають проти вступу (71%).

Так само більшість (56%) респондентів вважають, що під час воєнного стану є допустимим критикувати дії керівництва країни у питаннях оборони країни (29,5% дотримуються протилежної точки зору). Допустимим критикувати дії керівництва країни у питаннях оборони країни вважають 60% тих, хто поділяє думку, що опозиція до влади потрібна в умовах війни і лише 37% тих, хто вважає, що опозиція під час війни не потрібна (на неприпустимість такої критики вказують відповідно 26% і 54%).

Чим нижчий рівень добробуту респондентів, тим частіше вони допускають критику влади у питаннях оборони країни (від 49% серед тих, хто живе забезпечено, до 61% серед тих, хто відповів, що «ледве зводить кінці з кінцями»). Ті, хто не довіряє владі, частіше, ніж ті, хто довіряє (відповідно 65% і 42%) допускають таку критику.

Водночас військова сфера та сфера безпеки – та сфера, стосовно якої респонденти найчастіше відповідають, що опозиція повинна обов’язково підтримувати владу (32,5%). 31% вважають, що вона має обов’язково пропонувати альтернативні ідеї, а 29% – що має діяти залежно від обставин.

Стосовно інших сфер (зовнішня політика, економіка, соціальна сфера, внутрішня політика), то лише від 20% до 25% вважають, що опозиція повинна обов’язково підтримувати владу, а від 37% до 41% – що опозиція обов’язково повинна пропонувати альтернативні ідеї.

Стосовно того, чи потрібна політична опозиція до влади після закінчення війни, то переважна більшість (77%) відповідають, що вона потрібна. Протилежної точки зору дотримуються лише 12% опитаних.

Результати соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 11 по 18 листопада 2025 року в межах проекту «Україна: суспільно-політичні виклики переходу від війни до миру та повоєнного відновлення», що здійснюється за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Опитування методом face-to-face проводилося в регіонах України, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2008 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Джерело: Центр Разумкова (https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/stavlennia-gromadian-ukrainy-do-politychnykh-syl-potreba-v-novykh-politychnykh-sylakh-ta-novykh-politykakh-lystopad-2025r)