Хроніки Апокаліпсису

ЧАСТИНА 5

Ставки ростуть. За вибухами на Кримському мосту явно стирчать вуха московських спецслужб. Залишається запитання — це зроблено задля виправдання відповідних (ядерних) ударів по Україні, чи є елементом внутрішньої кремлівської боротьби між групами впливу? 

Підстави для таких припущень дають декілька фактів. Буквально напередодні вибухів (їх було щонайменше два) у московській держдумі закликали знищити всі мости та електростанції в Україні. Таку заяву зробив головафракції «Справедлива росія — За правду»  миронов під час розгляду проектів законів про прийняття до складу росії нових чотирьох суб’єктів, тобто частково окупованих областей України. Цей держдумівський депутат зазначив, що «спецоперація» в Україні набуває нового характеру і «для збереження життів солдатів, а також мирних громадян» необхідно завдавати ударів по нашій енергетичній інфраструктурі. Не шукайте логіку в цій фразі — у московських пропагандистів наука про закони та різновиди мислення не в почоті. Проте для виправдання таких ударів навіть цинічним московським пропагандистам потрібні вагомі підстави. 

І тут як тут — так званий теракт на Кримському мосту. Надто непростий в організаційному плані. Сам вибух, джерелом якого начебто є вантажівка, передбачає величезну кількість вибухівки. Чоловік, який проїжджав цим маршрутом за кілька годин перед подією, розповів: 

«Їхав на легковому авто. Зазвичай огляд відбувається таким чином. Дивляться і перевіряють, якщо треба, документи водія та пасажирів. Потім заїзд у спеціальний ангар. Люди з речами проходять оглядову стрічку, як ваеропорту. Машину просвічують та оглядають дзеркалами дно. Але вчора нікого з нашого потоку навіть не висмикнули. Ми просто проїхали і все».

Водій фури, що вибухнула вранці 8 жовтня на Кримському мості, був спокійний під час перевірки документів — повідомили поліціянти Краснодарського краю.

Також відомо, що при в’їздах на Кримський міст розташовані стаціонарні інспекційно-доглядові радіотехнічні комплекси СТ-6035 Управління відомчої охорони московського мінтрансу. Вантажівку на рентген чомусь не спрямовували. 

Замовлення на перевезення смертоносного вантажу надійшло з акаунту ульянівської фірми ПЕК-34, яка на відповідному сайті має чудову репутацію та понад 200 позитивних відгуків. Однак ця компанія активно займалася доставкою вантажів з 2009 до 2020 року і зареєстрована тоді була у Волгоградській області. Наприкінці 2020року її придбав якийсь Олег Антипов, після чого вона повністю припинила свою діяльність. У 2021 році її виключили з держреєстру як структуру, що має недійсну юрадресу. Раптом із березня 2022 року фірма починає «оживати», отримує юрадресу в Ульяновську і стає там на облік до податкової та пенсійного фонду. Але діяльності непровадить. Аж 6 жовтня хтось, хто підписався Олегом, близько 14:00 розміщує з акаунту ПЕК-34 на відповідному сайті заявку на транспортування вантажу рейсом Армавір-Сімферополь. Причому вже встановлено, що публікувалося оголошення з айпі-адреси в москві.

Приблизно за 10 хвилин на заявку відгукнувся водій вантажівки, що вибухнула. Експерти встановили, що цей чоловік заходив на сайт з облікового запису своєї дружини. Ще через 1015 хвилин оголошення на сайті зникло, оскільки водій вантажівки, швидше за все, зателефонував за вказаним номером до замовника на ім’я «Олег» і домовився про роботу.

Про вантаж відомо, що у заявці він значився як «тара та упаковка» і мав бути відвантажений з Армавіру 6-7 жовтня. Має такий вигляд, що проїзд мостом фури був приурочений до ювілею путіна, але з якихось причин відкладений на добу.

При всій повазі до українських спецслужб, не дуже віриться, що таку складну й ризиковану спецоперацію вони спланували на території ворожої держави щонайменше у березні цього року та безперешкодно зуміли реалізувати саме зараз. Натомість, для московських спецслужб організувати підставу, використати фірму, перереєстровану на бомжа чи вкрадений і підроблений паспорт, завантажити вибухівку, організувати в‘їзд на міст без огляду та низку інших елементів операції — це не проблема. 

Тепер щодо мотивації. На думку автора, її слід шукати у протистоянні московських силовиків, ймовірно, з близького оточення путіна, яке в публічній площині проявилося після «наїзду» обласканого путіним кадирова на командувача ЦВО олександра лапіна (дивитись попередні Хроніки). Незважаючи на підтримку частиною московських військових лапіна, путін вельми символічно висловив свою підтримку саме кадирову, присвоївши останньому звання генерал-полковника. Нагадаю, що  2020-го путін присвоїв кадирову звання генерал-майора росгвардії. За деякими чутками, власне посилені підрозділи росгвардії ввели у москву на тлі арештів військових після вибуху на Кримському мості. 

Також кадиров і патрушев (який підтримав звинувачення кадирова у бік лапіна) схвально віднеслись до призначення командувачем Об’єднаного угрупування військ, які вторгнулись в Україну, генерала Суровкіна. Останній серед низки нкспертів має репутацію садиста. Вперше публічно «відзначився» ще у серпні   1991 року під час зіткнень у москві прихильників Бориса Єльцина з лояльними до ГКЧП військовими. На той час капітан Суровікін командував колоною БМП Таманської дивізії, яку намагалися зупинити захисниками Білого дому у тунелі на Садовому кільці. Суровікін вимагав очистити дорогу, а коли після попереджувальних пострілів у військових почали кидати каміння та пляшки, наказав йти на прорив. Тоді під колесами БМП загинуло троє протестувальників. Після цього Суровікін сім місяців сидів у СІЗО «Матроська тиша», в очікуванні суду. Однак звинувачення з нього зняли на підставі того, що він ретельно виконав наказ, а Єльцин, особисто, за це присвоїв капітану звання майора. 

Згодом Суровкін відзначився тим, що у його кабінеті застрелився підлеглий, а також жорстокими воєнними операціями в Сирії. 

У такий спосіб феесбешна спецоперація «Кримський міст» не лише дала підстави звинувати путіним Україну в тероризмі та підвести ще ближче ситуацію для виправдання застосування тактичної ядерної зброї, але й усунути ймовірних опонентів (потенційних учасників військового перевороту) від управління московськими збройними силами. Тож московські стратеги знову підняли ставки, на що вже відреагували деякі публічні особи та політики. 

Наприклад, Дональд Трамп вкотре закликав до переговорів про мирне припинення війни в Україні: «Зараз у нас іде війна між росією та Україною, де потенційно ще можуть загинути сотні тисяч людей. Ми повинні прагнути негайних переговорів щодо мирного припинення війни, інакше ми прийдемо до Третьої світової».

На жаль, експрезидент США або незауважив, або свідомо промовчав, що Третя світова вже йде багато років, про що Папа заявив у 2014 році, а ваш покірний слуга ще у 2013. Проте, якщо йдеться про ядерну фазу Третьої світової як елемент глобального Перезавантаження, то він цілком правий. І тут із ним солідарний  Франциск: «Перед обличчям загрози ядерної війни давайте згадаємо урок із історії. 60 років тому, в умовах найстрашніших розбіжностей, було обрано шлях миру. Бо сказано: «розпитайте про давні шляхи, де дорога добра, і йдіть по ній». (Єремія 6:16). Якщо ж цю цитату перечитати повністю й у відомому перекладі Огієнка, то вона звучить наступним чином:

«Так говорить Господь: На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, — то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі! Та вони відказали: «Не підемо!».

Використання Папою незавершеної цитати можна вважати прозорим натяком, особливо в контексті подальших рядків цієї глави: «6:17. І Я сторожі́в був поставив над вами, говорячи: Прислуха́йтесь до голосу сурми́! Та вони відказали: «Не будем прислу́хуватись! 6:18. Тому слухайте, люди, і пізнай, ти громадо, що станеться з ними. 6:19. Послухай, ти земле: Ось Я веду на народ цей лихе, плід їхніх думок, бо до слів Моїх не прислухались вони, а Законом Моїм погордили!». 

Далі за текстом ще можна знайти багато цікавого, але повернімося до політиків. «Переговори росії та заходу — це єдиний шанс закінчити війну в Україні», — заявив голова Міноборони Румунії Васіле Динку в ефірі телеканалуPrimaTV. Вести їх із москвою мають, на його думку, країни НАТО та США, оскільки Україна сама не зуміє домовитися з москвою, через те, що «політичний клас в Україні» нині не може взяти на себе відповідальність за «втрату територій, зрештою, несправедливу втрату територій». Міністр вважає, що московити мають ресурси для затягування бойових дій, тож «ідеально було б досягти ситуації переговорів, і навіть якщо це закінчиться заморожуванням конфлікту, переговори все одно принесуть більше користі, ніж те, що відбувається зараз, — знищення людських життів та майна». 

Водночас він не відкидає можливий військовий переворот у московії,  оскільки «система в росії, яка створила путіна, може замінити диктатора на маріонетку й існувати далі». І це може відбутися «в одну мить». 

До переговорів закликає і керівництво Туреччини, яке відповідну пропозицію вже передало Вашингтону дипломатичними каналами, — пише турецька Milliyet. Видання вважає, що Туреччина планує посадити за стіл переговорів з московитами чотири «основні західні країни»: США, Францію, Німеччину та Британію. Начебто перші коментарі до цього плану з боку впливових фігур у Вашингтоні є дуже позитивними. Анкара, — йдеться у публікації, — поважає волю України і завжди використовувала відкриті канали, щоб пояснити, що потрібно прийти до миру без застосування тактичного ядерної зброї. 

Проте риторика Зеленського є незмінною — жодних перемовин з терористами. Ця публічна й неодноразово повторена Президентом України позиція, особливо на тлі зустрічних звинувачень путіним України в цьому ж гріху, має під собою тверде підґрунтя, зокрема ракетний удар в ніч з 8 на 9 жовтня по Запоріжжю, внаслідок якого вкотре загинули мирні мешканці. Водночас послідовне заперечення можливості мирних переговорів означає близьку кульмінацію або затяжну війну на виснаження. Звісно, що з великими втратами людських і матеріальних ресурсів за будь-якого мілітарного сценарію. 

Малоадекватний Дмітрій Мєдвєдєв заявив, що московія має відповісти на теракт України проти Кримського мосту тільки прямим знищеннямтерористів. Можна проігнорувати слова цього московського алкополітика, але він, як і багато інших кремлівських паяців, займаються тим, що обґрунтовують для власного електорату майбутні дії путіна. Відтак вікно Овертона розпахнуто, і ще трохи й питання не стоятиме: чи буде ядерний удар по Україні? Воно трансформується в інше запитання: куди? Але про це не хочеться гадати… 

#третясвітовавійна

Інформація взята з відкритих джерел станом на 9 жовтня 2022 р.