На Розколяді у Флориді – творчі колективи із Чикаго

Це емоції, які залишаються надовго. Це час, коли звичайна субота перетворюється на справжнє свято душі. Коли люди відкривають серця, посміхаються одне одному, відчувають себе частиною чогось великого. Коли кожна усмішка, кожне слово підтримки, кожна мелодія стають маленьким дивом, яке змінює світ. Бо правду кажуть: для добра не треба чекати особливих моментів; його можна і треба творити щодня, відкриваючи серця та згуртувавшись разом.

Усі ці слова сповна стосуються благодійного туру до США відомої української співачки, Заслуженої артистки України Тоні Матвієнко. А мета його –  підтримка важкопоранених українських військових, які стараннями благодійного фонду «Revived Soldiers Ukraine» перебувають в Америці на лікуванні, протезуванні та реабілітації.

Розпочався тур у сонячній Флориді. Суботньої днини, 24 січня, українська громада зібралась у містечку North Port, у St. Andrew's Ukrainian religious and Cultural Center. Гостинна аудиторія вражала своїм інтер’єром, витриманим в українському стилі, з вишиваними рушниками на стінах, з дорогою нашому серцю українською символікою повсюди (до слова, громада повністю відреставрувала приміщення після недавнього урагану). А ще тут відчувався дух Різдва, адже всі ми продовжуємо перебувати у приємному полоні недавніх Різдвяних свят, тому концертна програма мала характер Розколяди.

У переповненій залі погляди кожного із присутніх випромінювали щирість. А зі сцени дарувала глядачам свою творчість і свою любов гостя з України – Тоня Матвієнко, дочка легендарної Ніни Матвієнко. Невимушена, артистична, щира, проста – кожен її рух, кожен погляд відображає музику, яку вона проживає, а тому пісні, здавалося, наче оживають і торкаються найтонших струн душі людської. 

Майстерно провела програму чарівна ведуча, волонтер фонду «Revived Soldiers Ukraine» Мар’яна Балаш, яка спеціально для цього приїхала сюди із Чикаго. А разом із нею покинули морозні та засніжені будні Іллінойсу і теж радо приєдналися до Розколяди у сонячній Флориді неймовірно талановиті творчі колективи Чикаго.

Улюбленці чиказької публіки, учасники гурту «Тріода» своїми колядками і піснями перенесли усіх присутніх на Різдво додому. І зал був зворушений до сліз. Що й не дивно: коли на сцені виступає  «Тріода», здається, що час починає минати в якомусь особливому вимірі. Кожна нота, тембр голосу кожного зі співаків проникають прямо у серце, залишаючи відлуння, яке довго не зникає. Їхня музика – це не просто звуки, це емоції, які стають частинкою кожного слухача. І слухачі в містечку North Port  переконалися в цьому сповна.

А без перебільшення родзинкою вечора стали виступи запальних дівчат із Чикаго – танцювального колективу «Етнос» під керівництвом незрівнянної життєлюбки, завжди налаштованої на хвилю позитиву і по вінця наповненої танцювальними фантазіями і творчими емоціями Наталії Фігель. Довершені костюми з кожного регіону України, професійні рухи, щирі усмішки – усе це привезли до Флориди дванадцять красунь, які не забули взяти із собою ще й… Козу, бо які ж то традиційні різдвяні обряди без цього персонажа, який в українській культурі є символом родючості, добробуту й життєвої сили! Отож і вдалося нашим талановитим дівчатам уміло передавати різдвяний дух, радість, позитив через оригінальні танцювальні композиції «Коляда», «Ой під вишнею, під черешнею», «Барвиста Україна». У якийсь момент здавалося, що з ними танцює увесь зал. А в тому, що ці танці  подарували глядачам яскравий та веселий настрій, можна й не сумніватися.

Звичайно, особливими гостями Розколяди у Флориді стали українські військові, яких тепло представила президент фонду «Revived Soldiers Ukraine» Ірина Ващук-Дісіпіо, і які щиро поділилися своїми історіями. Обійми, теплі слова, сердечні побажання, духовна підтримка – вони панували у залі протягом усього вечора. А зібрані кошти (більше двадцяти тисяч доларів) були передані до фонду «Revived Soldiers Ukraine» на лікування наших захисників.

Цей вечір став ще одним підтвердженням того, що українська громада сильна, коли сотні, тисячі сердець б’ються як одне велике серце, а традиції оживають у добрих справах. Віра у добро не згасає – це відчули усі. І відчули, як кожна нота, кожне слово, кожна пісня, кожен танець нагадували про спільну історію українського народу. Бо навіть тут, далеко від рідної землі, з нами у серцях Україна.

Світлини Тетяни Гаврилюк та Наталії Фігель.