На Парафіяльній Просфорі – мюзикл «Зірки Палатайну»
У попередніх випусках газета «Сурма» уже друкувала фоторепортажі із кількох Парафіяльних Просфор – празників, які відбуваються у церковних парафіях і які є дуже значущими у житті церковних громад. Парафіяльна Просфора народжується не в тиші самоти, а в диханні спільноти. У ній – ритм парафіяльного життя, сповільнені кроки через поріг до храму, приглушені голоси, запах борошна, що змішується з ладаном. Вона – плід невтомних рук усіх тих, хто знає молитву напам’ять, хто промовляє її навіть тоді, коли мовчить. Смак Парафіяльної Просфори стриманий, але живий. Він нагадує про світло, що потрапляє всередину крізь вікна церковної домівки, про спільну молитву, в якій кожен є таким важливим, таким необхідним…
За цими словами – особливий недільний ранок у церкві Непорочного Зачаття міста Палатайн, Святкова Літургія, отець Михайло, отець Ярослав, отець Андрій, парафіяни, прихожани, які отримали тепло Парафіяльної Просфори… Поряд із ними особливі гості парафії – наші військові, які проходять лікування у США... І в кожного – відчуття родини. Бо родина – це не тільки той, хто близький із тобою по крові, але й той, хто близький духовно. Тим паче, коли ти далеко від рідного дому.
Особливістю цьогорічної Парафіяльної Просфори у нашій церкві стало театралізоване дійство – мюзикл «Зірки Палатайну». Зворушлива історія про примирення, єдність і світло Різдва торкнулася кожного серця. Як і слова отця Ярослава Мендюка: гора немитого посуду у вашому домі означає, що є кому їсти, і є що їсти. Такі прості, але такі глибоко змістовні слова! Такий привід задуматись над буденними, але такими важливими моментами життя! І над тим, що нам потрібно збиратися разом, гуртуватися й допомагати Україні, де б ми не були.
Через театралізовану дію, музику і слово, глядачі вкотре відчули, що справжнє Різдво починається з любові, із взаєморозуміння, із добрих вчинків. А подарували присутнім театральну частину мюзиклу юні вихованці акторського гуртка «Кіномалятко» під керівництвом режисера Оксани Свідрук та асистента режисера Софії Делісандру. Своєю дитячою щирістю й водночас справжньою акторською майстерністю вони наповнили сцену живими емоціями, світлом та правдою, вміло зіграли людей, які беруть активну участь у житті громади.
А про що був сюжет? У місті Палатайн сталася прикра подія – скасували український фестиваль «Червона Рута». Тому на сцені у пречудовому вбранні з’являється засмучена дівчина Рута. Разом із нею сумують волонтери, адже фестиваль був не просто концертом, він був великою можливістю зібрати кошти на добрі справи для України. Причиною заборони стали скарги розгніваного сусіда: фестиваль, який вирував музикою і веселощами, начебто заважав йому виспатися. Добра дівчинка Наталка допомагає з’ясувати і роз’яснити, що фестиваль «Червона рута» – то не шум і не безлад, а прекрасні українські традиції, пісні, танці, які люди вміють берегти і шанувати, будучи далеко від Батьківщини.
Розгніваному сусідові показують, як дружно живе українська громада у Палатайні. Директорка школи демонструє, як люди об’єднуються заради допомоги Україні, як сестрички готують смачні обіди, як дівчата з яскравого творчого колективу танцюють фітнес-гопак. Волонтери, військові, царі, ангели, Свята родина – їх уміло зіграли юні таланти, вдало відтворивши усі образи і передавши їхні характери. І ще раз утвердивши в переконанні, що Різдво – це час примирення. А тому й розгніваний сусід стає добрим. Він не просто погоджується на проведення фестивалю, не просто повертає людям «Червону Руту», а ще й радо допомагає українцям. Дівчинка Рута щаслива! І звучать радісні слова: «Зірка Різдвяна в небі засяє, вірою в серці нас поєднає!»
Дуже доречним і зворушливим акордом дійства став виступ дитячого церковного хору «Ангелик» під керівництвом Марії Кириченко. Чисті, світлі голоси наповнювали зал справжньою Різдвяною радістю. Кожна колядка звучала, як благословення – ніжно, урочисто, піднесено, створюючи атмосферу Божої присутності та духовної єдності.
А фінальним трепетним моментом стала спільна коляда «Бог ся Рождає», яка линула не просто із вуст, але й із сердець кожного з присутніх у залі. Вона прозвучала щирою молитвою про любов, єдність і надію, об’єднавши усіх і запаливши Різдвяну зірку над Палатайном!
P.S. Участь у мюзиклі взяли актори Денис Свитницький, Аделіна Семенів, Ілляная Вінтоняк, Вікторія Боднар, Анна Менделюк, Ернест Бат, Блейк Кавецький, Семен Скринник, Віктор та Роман Барна, Кароліна Зінкевич, Емма Клебан, Катерина Савчук, Коді Зінкевич, Маргарита Мриглод.
Декорації забезпечили Зоряна та Віталій Мриглод (компанія «Star Balloons»).
Сценарій та світлини Оксани Свідрук