«Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах». До дня народження Головнокомандувача УПА Романа Шухевича

«Ми боремось не тому, що ненавидимо тих, хто знаходиться перед нами, а тому, що любимо тих, хто у нас за спиною!»

Він мав диплом пілота безмоторного літака і славу розкішного танцюриста, обожнював спорт – грав у футбол, волейбол, баскетбол та водне поло, займався боксом, кінним і лижним спортом, чудово володів шпагою, штовхав ядро та метав диск. Йому належить рекорд у плаванні на 100 метрів та бігу з перешкодами на 400 метрів. Давав концерти на різних сценах Львова. Подолав човном на веслах проти течії шлях з Галичини по Бугу та Віслі до Балтики і назад. За час перебування у «Пласті» організував курінь «Чорноморці», з членами якого проплив усі найбільші річки Західної України. Професійно володів стрілецькою зброєю: з великої відстані (і будь-якого положення!) влучав у аркуш з паперу, а кулі лягали симетрично по кутках!

Батьки Романа Шухевича

Успішний бізнесмен, що був засновником першої в Галичині української рекламної фірми. Вона успішно розвивалася й відзначилася креативним підходом до реклами, не цуралась еротичних сюжетів та оригінальних акцій, а згодом навіть вийшла на ринки Угорщини й Німеччини. Фірма паралельно вела таємну касу, а гроші йшли до скарбниці ОУН. Завершив Львівський політех. Був інженером дорожнього будівництва. Встиг закінчити старшинську школу польської армії, а відтак і спеціальні офіцерські курси. Політичний в’язень, що у судовому процесі Степана Бандери за вбивство головного силовика Польщі отримав 4 роки ув’язнення. Відбував строк у концтаборі та в’язниці. 

За ним упадали жінки, проте він вибрав собі одну-єдину – українську громадську й культурну діячку, сестру члена ОУН Наталію Березинську. Виховали двох дітей: доньку Марію та сина Юрія. 

Середнього зросту блондин спортивної статури, жилистий тілом, витривалий духом, з пронизливим і глибоким поглядом чоловік, що користувався цим: часто його вважали за німця, а це неодноразово його рятувало в окупованій Галичині. Адже немов у фільмах про спецагентів, він у формі німецького офіцера спокійно відвідував львівські імпрези та театральні постановки, коли на нього полювало гестапо. Він був утіленням хоробрості й холоднокровності. Убравшись радянським офіцером, відвідував прооперованого батька, за яким був цілодобовий нагляд нквс. А ще – так само холоднокровно – їздив на Схід і Південь України, зокрема двічі лікуватися в Одесу попри те, що його шукали пси нквс. У кишені чергувала ампула з отрутою, здаватися живим він не збирався. Зрештою і не здався.

Так, це все про Романа Шухевича. Одного з найвидатніших українців усіх часів, якого і досі боїться москва. Але і українці не мають права забувати, а мають обов’язок – знати, пам’ятати, шанувати і надихатися прикладом Романа Шухевича. 

Народився він 30 червня 1907 року у Львові. Визначна постать українського визвольного руху XX століття. Головнокомандувач Української повстанської армії (УПА), яка боролася за незалежність України проти нацистської Німеччини, радянської влади та польських підрозділів. Шухевич належав до Організації українських націоналістів (ОУН) і відіграв ключову роль у розбудові збройного опору. Його стратегічні рішення дозволили УПА зберегти боєздатність в умовах багатосторонньої боротьби. Він відстоював право українців на власну державу й безкомпромісно захищав цю ідею. Під його керівництвом УПА намагалася створити альтернативу як нацистському, так і радянському пануванню. Шухевич також був противником колективізації та репресій, які влаштовувала радянська влада. Його діяльність формувала національну свідомість і культивувала дух опору. Він загинув у бою з підрозділами МДБ у 1950 році, не зрадивши своїх переконань. Сьогодні його ім’я є символом боротьби за незалежну Україну.

Роман Шухевич – одна з ключових постатей українського визвольного руху XX століття, до того ж його особистість була вислідом плідної роботи Українського Духа на Українській Землі. Він виходець зі знатного роду, який поколіннями служив українській справі. Його прадід Йосип Шухевич перекладав Вергілія, Шиллера і Вальтера Скотта українською, а сам Іван Франко написав передмову до його творів. Дід Володимир Шухевич був етнографом, членом НТШ, автором фундаментального дослідження «Гуцульщина». Дядько Степан – знаний адвокат, що захищав українців на політичних процесах, а батько Осип – суддя, політичний комісар ЗУНР, переслідуваний польською владою. Обоє батьків Романа Шухевича були репресовані радянським режимом і померли на засланні.

Ще в юності він вступив до ОУН і став бойовим референтом Крайової екзекутиви. У 1933 році організував вбивство радянського консула у Львові на знак помсти за Голодомор. Мав видатні стрілецькі навички й вирізнявся харизмою правдивого лідера. Після подій бурхливого, як гірська річка, заснування Карпатської України у 1938 році долучився до «Карпатської Січі», де обійняв посаду заступника начальника штабу. Згодом у Кракові став одним із творців бойового крила ОУН(б). У 1941 році очолив батальйон «Нахтігаль», який забезпечив можливість проголошення у Львові самостійної Української держави у червні 1941 року, всі організатори якої відразу були репресовані німецьким режимом.

Чудом чи ні, але уникнувши арешту гестапо, Шухевич пішов у підпілля й очолив створення УПА. Він стійко і, як належить справжньому воїну, переносив усі труднощі бойового життя – тривалі марші, зимну ночівлю в лісі, некомфортні умови перебування у бункерах. А проте завжди відзначався людяністю, відкритістю, легкою вдачею, за це й користувався заслуженим авторитетом і щирою повагою та відданою любов’ю серед повстанців. Із 1943 року він став її головнокомандувачем. УПА під проводом Шухевича стала найбільшою й найживучішою підпільною армією Європи часів Другої світової війни. Розробив стратегію партизанської війни та унікальну систему бункерів, досвід якої досі вивчають іноземні військові академії. Заснував військову структуру УПА за зразками державних армій – зі штабами, званнями, нагородами. Організував міжнародну конференцію поневолених народів, проголосивши боротьбу проти нацизму й комунізму. 

Уся родина Романа Шухевича була репресована. У 1945 році нквс заарештували матір, батька, сестру, дружину, сина Юрка і доньку Марію. Всіх їх вислали за Урал, а сина і доньку передали до спецбудинку на Донеччині. Юрко втік. Роман віддав сина до школи його під чужим іменем. Навесні 1948 року Юрко поїхав на Схід, щоб викрасти з лабет радянських карних педустанов Марійку, якій тоді виповнилось сім років. Проте його зловили (і це вже інша історія). Головнокомандувач УПА Роман Шухевич загинув у бою зі сталінськими карателями 5 березня 1950 року. Подейкують, що його тіло було забальзамоване й відправлене сталіну як доказ, а відтак спалене, а прах нібито розвіяний над Збручем. У 2007 році указом президента Ющенка Шухевичу посмертно присвоєно звання Героя України. Роман Шухевич став символом незламності українського духу – постаттю, яку досі боїться і ненавидить імперія.