Великдень у борг: українці зустрічають свято на тлі зростаючої бідності

«Ми вже не живемо – ми виживаємо», – ця фраза стала буденністю для мільйонів українців уже впродовж трьох років. Повномасштабна війна, інфляція, енергетична криза, втрата робочих місць – усе це сформувало реальність, у якій дедалі більше людей опиняються за межею бідності.

Аналітичні звіти міжнародних організацій, таких як Міжнародна організація з міграції (IOM), Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), Світова продовольча програма (WFP) та українські урядові установи, малюють тривожну соціально-економічну картину.

30% – за межею бідності

За даними IOM Ukraine, Employment & Labour Market Dynamics Report, (звіт за листопад), близько 30% домогосподарств в Україні мають дохід менше 3000 гривень на особу на місяць – що нижче навіть за умовний прожитковий мінімум. Це вказує на суттєве погіршення добробуту населення порівняно з довоєнним періодом.

Не оминула криза й так званий «середній клас». За даними Національного опитування, лише 10% українців у 2024 році мали дохід понад 10 000 грн на особу. У 2021 році таких було понад 16% (за даними Держстату та Київського міжнародного інституту соціології, КМІС).

Дослідження FAO & WFP, Ukraine Food Security Update (вересень 2024) свідчать, що майже 80% домогосподарств або повністю, або суттєво вичерпали свої фінансові резерви. Це підтверджується даними гуманітарних організацій: більшість родин змушені використовувати стратегії виживання, включно з продажем майна, скороченням витрат і позиками.

52% домогосподарств не мають жодних інших джерел доходу, крім зарплати – без додаткових прибутків від бізнесу, державної допомоги або підтримки родичів, за даними дослідження IOM Ukraine (листопад 2024).

За різними джерелами, українці витрачають:

• 38% доходу на харчі – проти 15% у середньому у світі ([The World Bank, 2023], оцінка за паритетом купівельної спроможності),

• 28% на комунальні послуги – тоді як у більшості країн цей показник становить 10–11% ([OECD Statistics, 2023]).

Натомість на дозвілля українці витрачають лише 2% бюджету (проти середнього показника 20% у світі); на техніку та електроніку – також 2% (глобальний рівень – 11%). Ці показники узагальнені з даних FAO, досліджень компанії GfK, а також даних аналітики українських споживчих досліджень (2023–2024).

Ще одним доказом зубожіння українців є те, що комунальна заборгованість зросла в 5 разів! Якщо у 2021 році борги українців за комунальні послуги становили близько 40 млрд грн, то нині вони досягли 200 млрд грн. 

Бідність має багатошарову природу. Вона – це не тільки про низький дохід, а й про психологічну виснаженість, відсутність перспектив, втрату соціальної активності. І тепер, коли ви маєте статистичну картинку рівня життя українців, перейдімо власне до того, як з таким рівнем життя відзначати найсвітліше свято – Великдень.

Вартість великоднього кошика 2025: скільки коштує традиційне святкування цього року

Великдень – одне з найважливіших і найсвітліших свят у році для багатьох українців. Це не лише духовне піднесення, а й сімейне застілля, підготовка до якого традиційно передбачає збір великоднього кошика. Додам від себе: зібравшись у рідне місто до батьків на святкування Великодня, зайшла до супермаркету, який позиціонується як економ та опт, щоб знайти цікавинки, які б потішили і маму, і бабусю. І відверто була шокована цінами навіть на дрібнички, зокрема барвники для яєць. Не дивно: у 2025 році українцям доведеться викласти суттєво більше за наповнення кошика, ніж торік, адже його вартість значно зросла. Усе через інфляцію, подорожчання основних продуктів і загальну економічну нестабільність.

За підрахунками аналітиків, середня вартість великоднього кошика для родини з чотирьох осіб цього року становить близько 1 663 гривень. Це на 17% більше, ніж у 2024-му, коли кошик коштував 1 422 гривні. Підвищення цін торкнулося практично всіх складових традиційного набору: від паски й яєць до м’яса та приправ. Найбільше зросла ціна на яйця, борошно, цукор та вершкове масло – основні інгредієнти домашньої паски.

Так, вартість 1 кг домашньої паски, приготованої за класичним рецептом, у 2025 році становить 232,96 грн, що на 29,6% більше, ніж минулого року. Цей ріст пов’язаний із підвищенням цін на інгредієнти: яйця подорожчали на 47,1%, вершкове масло – на 37,8%, борошно – аж на 62,4%. Якщо ж ви плануєте купувати паску в магазині, слід бути готовими до ще вищих цін – особливо на продукцію преміум-сегменту.

Окрему увагу слід звернути на вартість яєць – обов’язкового елемента великоднього кошика. Цьогоріч десяток коштує в середньому 76,4 грн, що на 9% дорожче, ніж у 2024 році. При цьому для фарбування традиційно беруть не менш як десяток, тож витрати на крашанки чи писанки теж зросли.

Бюджетний великодній кошик, який містить лише основні продукти – паску, десяток яєць, сіль, хрін і свічку – цьогоріч обійдеться приблизно в 426 гривень. Це на третину більше, ніж у 2024 році. Якщо ж родина вирішить додати ковбасу, сир, гірчицю або інші м’ясні вироби, то ціна сягне 800–850 грн. Розширений кошик, до якого кладуть також кагор, овочі (огірки, помідори), сало, масло, сир тощо, може коштувати до 1 185 гривень або більше – залежно від регіону та місця покупки.

Експерти зазначають, що зростання цін частково зумовлене підвищеним попитом напередодні свята, але ключовий фактор – загальна інфляція та проблеми в аграрному секторі. Через воєнні дії значна частина територій, на яких раніше вирощували сільськогосподарську продукцію, стала недоступною, що обмежило пропозицію і сприяло зростанню вартості продуктів.

Порівняно з 2021 роком, до початку повномасштабної війни, вартість великоднього кошика зросла більше ніж на 64,5%. Така тенденція болісно б’є по гаманцях українців, особливо тих, хто має середній чи нижчий за середній рівень доходів.

Не менш відчутним є й психологічний аспект: для багатьох українців Великдень – це не просто традиція, а спосіб зберегти зв’язок із рідними, зберегти віру в краще й відчути себе частиною спільноти, що тримається разом навіть у найскладніші часи. І хоча ціни зросли, багато родин все одно намагаються дотримуватись традицій, хоча б у скромнішому форматі.

Таким чином, великодній кошик у 2025 році – це вже не просто символ свята, а й показник економічної ситуації в країні. Попри здорожчання, українці продовжують готуватись до Великодня, намагаючись знайти баланс між традицією, ціною і реальними можливостями. І навіть якщо кошик цього року буде меншим чи простішим – його значення залишиться незмінним: віра, надія та єдність.

Напередодні свята хочеться нагадати нашій владі, що виживання – це не стратегія розвитку держави. Україна, що платить таку високу ціну за свободу, має право на гідне життя для кожного свого громадянина.