Щодо соціально-натуралістичного розуміння «людського фактору» в історії
Згідно із соціально-натуралістичним розумінням історії, усі сфери суспільного життя, зокрема усі соціальні цінності і суспільні інституції, визначаються «людським фактором», а саме соціальною культурою людей, тобто станом узгодженості їхньої волі і свідомості із законами соціальної природи. Соціальна культура людини включає в себе політичну, економічну, правову, моральну культуру.
Сьогодні якраз має місце криза історії, зумовлена соціопатизацією людей, тобто станом неузгодженості їхньої волі і свідомості з реально існуючими і діючими в суспільстві законами соціальної природи. Усі сучасні соціальні аномалії – це прояв сваволі й ілюзій людей, тобто волі і свідомості, що перебувають в стані неузгодженості з законами соціальної природи.
Подолання цієї цивілізаційної кризи має відбуватися через культивування соціальної культури людей, яка забезпечить узгодження суспільного життя людей із законами соціальної природи.
Зокрема, це має відбутися через започаткування Новітнього Просвітництва, заснованого на ідеї верховенства законів соціальної природи. Його місія полягає в тому, щоб сприяти пізнанню (відкриттю) законів соціальної природи і узгодженню волі і свідомості широких мас людей з цими законами, а це – основа соціального прогресу.
Просвітництво XVII-XVIII століть свого часу виконало місію ідеологічного забезпечення соціального прогресу, але сьогодні є потреба в розвитку його ідей в формі Новітнього Просвітництва.
Отже, реакцією на сучасну цивілізаційну кризу, що породжена соціопатизацією широких мас людей, має бути зародження Новітнього Просвітництва, яке культивуватиме соціальну культуру людей, яка забезпечує імунітет проти ураження людей соціопатією, тобто комплексом сваволі і ілюзій.
Завдяки цьому Новітнє Просвітництво є засобом запобігання різним соціальним аномаліям, що поширюються сьогодні в усьому світі. Зокрема війнам, кризам, конфліктам, злочинності, корупції, аморальності, деградації соціальних цінностей тощо.
В сучасному світі соціопатія проявляється, наприклад, в соціальних аномаліях, що мають форму рашизму в росії і форму соціального волюнтаризму, що уразив теперішню адміністрацію США. Новітнє Просвітництво, культивуючи соціальну культуру людей, здатне усувати корінь цих аномалій.
Рашизм, як форма соціопатії, полягає в намаганні будувати якусь нову росію, всупереч законам соціальної природи. Соціальний волюнтаризм в США – це форма соціопатії, що полягає в намаганні всупереч законам соціальної природи «модернізувати» управління суспільним життям в Америці. Це може привести адміністрацію США до використання влади для реалізації радянського принципу «Залізною рукою заженемо людство в щастя»! Але неможливо зробити людей щасливими всупереч законам соціальної природи – бо, згідно з соціальним натуралізмом, щасливе життя людей можливе лише у їхній злагоді із законами соціальної природи!
Україна сьогодні страждає від соціальних аномалій, породжених такою формою соціопатії, як СОЦІАЛЬНА ІНФАНТИЛЬНІСТЬ ГРОМАДЯН, що проявляється, зокрема, в деградації усіх соціальних інституцій: політики, економіки, права, моралі тощо. Подолати соціальну інфантильність громадян можна за допомогою Новітнього Просвітництва, спрямованого на культивування соціальної культури громадян України. Без цього ніякі реформи не можуть бути ефективними.
Для формування соціальної культури громадян в Україні може бути використаний досвід, який мають Швеція, Данія, Фінляндія, Німеччина. Зокрема, це стосується так званого фолькбільдунґу, тобто народного просвітництва, яке й формує в цих країнах соціальну культуру громадян. Вона і є тим «людським фактором», який визначає суспільне життя людей в цих країнах, згідно з закономірністю: «яка соціальна культура людей – таке і їхнє життя».
Про автора:
Олександр Костенко –
доктор юридичних наук, професор.