Чи заженуть українок в армію?

Життя українок найближчим часом зміниться. Багатьом із них треба буде стати на військовий облік. Уже готовий перелік з 14 професій, представниці яких мають відвідати військкомат.

У цей перелік, зокрема, потрапили стоматологи, ветеринари, психологи, представники IT-галузі, хіміки, фізики, біологи, а також фахівці з обліку й аудиту, фінансів, банківської і видавничої справи тощо.

Як пояснив народний депутат Федір Веніславський, до уваги братиметься не місце роботи, а спеціалізація за дипломом. Хоча юристи та кадровики наразі кажуть, що під облік потраплятимуть і ті, хто працює в зазначених сферах навіть не по спеціальності. Особливо це стосуватиметься ФОПів з відповідними КВЕДами.

Після публікації повного списку професій соціальні мережі буквально вибухнули негативом. Зрозуміло, що найбільш незадоволеними стали жінки — вони не розуміють, чому мають ставити на військовий облік або нести відповідальність у вигляді штрафів за відмову. Генштаб і Міноборони вже видали свою позицію по темі.

Як працює військовий облік

Кожний український хлопчик із 17 років стає на військовий облік — хоче він того, чи ні. Ця норма закріплена в статті 33 закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Інформацію про них передають у відповідні військкомати (зараз вони називаються центрами комплектування) або інші заклади освіти, а також житлово-експлуатаційні організації.

Ба більше, школи організовують у спеціальний день поїздку до військкомату тих хлопців, які досягли 17 років, щоб їх узяли на облік. Відповідає за такий вояж, зазвичай, вчитель ДПЮ — допризовної підготовки юнаків. Це шкільний предмет, де парубки вчаться марширувати, кидати гранату та й узагалі входять у тонкощі військової науки.

Взяттю на військовий облік передує медична комісія. Відбувається вона в специфічній манері: кабінети лікарів розташовані в довгому коридорі, в який хлопців запускають з одного боку, а вийти вони можуть тільки з іншого. Приймають одразу по три-чотири людини, в залежності від кількості спеціалістів, які сидять у кабінеті. Жодної приватності. Навіть наповнювати баночку для аналізу сечі доводиться ледь не під наглядом, щоб не можна було «зіпсувати» зразок.

Кожний лікар після обстеження виставляє свій СО — ступінь обмеження. Усього їх сім. За результатами медичної комісії виводиться загальний СО: 1-4 — придатний до військової служби; 5 — тимчасово непридатний; 6 — непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час; 7 — непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Тут потрібно звернути увагу, що існує спеціальний розклад хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. У ньому, зокрема, зазначена вагітність, пологи та післяпологовий період. Раптом що, цей документ 1999 року.

Загалом, військовий облік, як витікає із законодавства, ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та в особливий період.

Після взяття на військовий облік військкомат видає приписне свідоцтво (яке згодом замінюється на військовий квиток).

Приписне — один із найголовніших документів для чоловіка, як паспорт або ідентифікаційний код. Його вимагають, наприклад, під час вступу до вишу.

А особисто в мене сталася колізія. Я свого часу затягнув з отриманням паспорту та приписного (хоча комісію пройшов, на облік мене поставили). Так от, мені не видавали паспорт без приписного, а приписне — без паспорту. Доводилося намотувати кола між тоді ще паспортним столом і військкоматом, добре, що це були сусідні будівлі.

Чому жінок беруть на військовий облік

Коментуючи петицію щодо зняття обмеження на виїзд за кордон чоловіків 18-60 років (тобто призовного віку) без військового досвіду, президент Володимир Зеленський, посилаючись на статтю 65 Конституції України, зазначив, що «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України. Громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичними, релігійними та іншими переконаннями, статтю, етнічним та соціальним походженням, майновим станом, місцем проживання, за мовними або іншими ознаками, зокрема професійною приналежністю».

Власне, цей самий коментар чудово лягає в канву військового обліку жінок — привілеїв за статтю бути не може. По суті, відбувся ще один крок на шляху гендерної рівності, тема якої в останні роки набула неабиякої популярності в Україні.

Повторюся — братимуть на військовий облік не всіх жінок, а тільки тих, професії яких визначені в спеціальному переліку, до речі, за словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, його пропонують скоротити.

Чоловіки, окрім тих, хто має СО-7, всі стоять на військовому обліку, незалежно від їхньої професії. Їх на облік беруть ще в школі, коли про професію тільки починають думати. Несвоєчасне взяття на облік загрожує чоловікам штрафами, а в окремих випадках — кримінальною відповідальністю. Наразі про кримінальну відповідальність для жінок не йдеться.

Ганна Маляр каже, що військовий облік жінок має бути побудований на добровільній основі й точно не під час воєнного часу — тільки після нього. Але останнє слово скаже парламент.

У країни може виникнути потреба в кадрах. Необхідно розуміти, яким людським ресурсом (HR) володіє Україна. Для цього облік і ведеться.

Власне, ми підійшли до головного питання, яке турбує українське суспільство.

Чи призиватимуть жінок в армію?

Військовий облік не означає автоматичного призову. Не всі хлопці, яких беруть на облік, ідуть служити, хоч і всі вони, кому дозволяє стан здоров’я, є військовозобов’язаними.

Можна отримати відстрочку (наприклад, через навчання на денній формі чи сімейний стан) або ж — принаймні в мирний час — обрати альтернативну службу.

Очікувати, що з 1 жовтня чи після закінчення воєнного стану в Україні розпочнеться призов або ж мобілізація жінок, не варто. Навіть чоловіків зараз не всіх мобілізують, адже потрібні конкретні фахівці.

«Не загальне — стільки і стільки нам потрібно — тому що досить багато вже мобілізували, і не лише до лав Збройних сил. Зараз конкретні фахівці: це можуть бути оператори БПЛА, можуть бути спеціальні IT-шники, зв’язківці, артилеристи тощо», — пояснив нещодавно міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю Голосу Америки.

Тобто ніхто жінок після обліку не гнатиме в окопи. Але розуміти, яким ресурсом володіє держава, необхідно. Військово-політичне керівництво країни пропрацьовує всі можливі варіанти розвитку подій. Готуватися — це не тільки правильно, а й необхідно.

Скільки жінок служить в ЗСУ

Станом на кінець липня 2022 року у Збройних силах України служать понад 38 тис. жінок, з яких 7 тис. пішли у військо після початку повномасштабної війни.

«Також є цивільні жінки, які в ЗСУ працюють. Тобто, загалом в ЗСУ — понад 50 тис. жінок. За цифрами Україна має один із найбільших показників кількості жінок у Збройних силах серед країн-членів НАТО», — заявила під час Другого саміту перших леді та джентльменів у Києві заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

Зараз в ЗСУ є танкістки, артелиристки та навіть унікальна інструкторка з глибоководного військового дайвінгу.

Першим сплеском збільшення жінок в українській армії став 2014 рік, коли росія розпочала свою гібридну агресію проти України.

Приклад Ізраїлю і королівський взірець

Дуже часто в суспільстві можна почути думку, що Україна має бути такою ж, як Ізраїль. Але чи готове українське суспільство стати таким, як ця близькосхідна держава, яка з дня свого новітнього утворення оточена ворогами та перебуває у стані війни?

Військовий облік жінок таки може стати відповіддю, чи пак маркером у цьому питанні. Річ у тім, що жінки в Ізраїлі військовозобов’язані. Тобто їх не просто беруть на облік (кладуть течку з документами в шафку), а призивають, от як у нас 18-річних юнаків.

Обов’язковий призов на службу жінок без дітей незалежно від шлюбного статусу почався одразу від проголошення незалежності — у 1948 році.

Утім, попри законодавчу гарантію рівних можливостей, більшість ізраїльтянок перебуває у бойовій підтримці ЦАХАЛу. Саме на бойових позиціях зосереджені не більше 4% жінок в ізраїльській армії.

Одна моя знайома єврейка років 10 тому намагалася скористатися законом про репатріацію. Вона дуже поспішала з усіма документами, щоб встигнути відслужити в Армії оборони Ізраїлю, бо інакше, пояснювала вона, їй би всюди був закритий шлях — ані роботи, ані підтримки. Жінок, які мали б служити, але не служили, казала знайома, там не сприймають і ледь не піддають остракізму.  

А от іще приклад. Нинішня королева Великої Британії Єлизавета II ще в статусі принцеси під час Другої світової війни вмовила свого батька Георга VI, щоб той дозволив їй приєднатися до Жіночої Допоміжної Територіальної Служби, де вона вивчилася на водійку. Там спадкоємиця британського престолу була відома як № 230873 лейтенант Елізабет Віндзор. Це стало першим випадком в історії королівської родини, коли жінка служила у військовому підрозділі.

Якщо глибше зануритися в історію, можна знайти більше прикладів жіночої служби в армії — узяти хоча б ту саму Швецію чи США. І не забувайте, що в УПА було багато жінок, вони навіть довгий час жили в криївках з українськими вояками.

Висновки

Чи треба українкам хвилюватися щодо військового обліку? Як людина, яка половину свого життя стоїть на військовому обліку, можу сказати, що точно не треба. Просто у вас з’явиться на один документ, який, відповідно до закону, потрібно завжди носити з собою, більше.

Чи загрожуватиме жінкам мобілізація або ж строкова служба? Навряд чи. Навіть під час загальної мобілізації, яка досі в країні триває, мобілізували не всіх чоловіків. До війська забрали тих, хто має військовий досвід. Більшість жінок такого точно не має. Хіба ваша спеціалізація максимально критична для армії, а чоловіків по ній чомусь немає. Але, за словами Ганни Маляр, ще жодну жінку не мобілізували проти її волі.

Чи є плюси у військовому обліку жінок? Як на мене, це подія абсолютно нейтральна, не забарвлена ні в позитив, ні в негатив. Але кожна жінка, яка боролася за гендерну рівність в Україні, може тепер трошки відсвяткувати — у питанні військового обліку ми опинимося приблизно в рівних умовах.

Автор: Владислав Недашківський — в українській журналістиці з 2013 року, спеціалізується на економічних і соціально-політичних темах. Працював парламентським кореспондентом, заступником головного редактора загальнонаціональної газети, висвітлював візити в Україну вищого керівництва держав-партнерів.