До перемоги у війні з ординцями
Мордорівський військовобандитський напад на нашу країну провалюється, уся ця тупа ординська навала дала тріщину і, як я бачу, йде на дно слідом за своїм чорноморським флагманським крейсером «москва». Їхній московський істеблішмент заговорив про згортання мордорівської експансії на фоні розгромного ураження їхніх бойових частин Українськими Збройними Силами. Ми показали, що в цій війні перемога забезпечується більш сильним духом наших солдат й офіцерів. Вони мотивовані не «казьонними» грошима, як їхні вороги на полі бою, не перспективою пограбувати українські домівки, магазини, школи, спортивні комплекси, лікарні, не можливістю ґвалтування дівчат і жінок і катування мирних громадян (це дике середньовіччя, коли війна була інструментом збагачення). Наші воїни боронять наші міста і села, наших дітей і старих людей, нашу споконвічну землю і нашу вільну демократичну країну, нашу героїчну історію та європейське майбутнє, наш власний спосіб життя з усіма його окремими хибами і недоречностями. А тому сила духу наших бійців, їхній моральний потенціал незрівнянно вищі та потужніші за тих, хто прийшов з мечем зі сходу.
Під час боїв стала очевидною і більш висока кваліфікація, професійна винахідливість наших воєнних керівників нижнього, середнього і вищого командного рівня, а також більш ефективні організація управління воєнними підрозділами, використання розвідувальних даних, взаємодія різних родів військ під час операцій, краще регулювання оборонно-промислових і логістичних процесів. Ця сукупність організаційно-управлінських факторів, на мій погляд, мала ледь не вирішальне значення у розгромах ординських угрупувань і переході загарбників від наступальних до оборонних операцій. Додамо до цього також високу активність і згуртованість нашого тилу — і командно організованого, і добровільного, волонтерського.
Громіздка, обтяжлива, важка залізна воєнна армада мордору виявилася неконкурентоспроможною з новітніми військовими, електронними й мобільними технологіями, якими користується українська армія. Фактично у всіх битвах «лоб у лоб» наші герої вражають кратно більшу кількість одиниць техніки, ніж втрачають її самі. Віддаючи належне значення військовій техніці і зброї, яку ми отримуємо від наших західних союзників і партнерів, важливо, що значна частина сучасних високотехнологічних військових засобів, які приносять нам перемоги у боях, вироблена на наших воєнних заводах і конструкторських бюро. Це свідчить, що у подальшому ми зможемо відновлювати і зміцнювати наш оборонний потенціал на високому світовому рівні, і ніяка рашистська армада не становитиме для нас нездоланну загрозливу силу. Авторитарний же устрій мордору є «гарантом» того, що російська промисловість не зможе піднятися на сучасний інноваційний воєнний рівень (що вона доводить і невлучаннями ракет, і безпомічністю флагманського крейсера, і втечею пішки з поля бою).
Є ще один аспект нашої майбутньої перемоги — воєнно-економічний. У сьогоднішньому світі той, у кого найпотужніша економіка, буде мати і найпотужнішу армію, і перемагатиме у протистояннях з іншими країнами. Війна потребує величезних додаткових матеріальних ресурсів порівняно з витратами на оборону у мирні періоди. Ці додаткові витрати вимагають екстремального фінансування, яке, як правило, забезпечується додатковими зовнішніми і внутрішніми державними запозиченнями. Сьогоднішня війна, як і Друга світова, показують, що об’єднання фінансових зусиль найпотужніших економік на чолі зі США створюють матеріальні можливості перемоги над окупантами. До того ж, хтось у мордорі додумався накопичувати валютні ресурси у Сполучених Штатах та інших західних країнах. Отже, власні фонди суперника заморожуються, а нові позички для нього є проблематичними (Китай, який би міг у цьому допомогти, не йде на конфронтацію із Західним світом). Натомість Україна отримує фактично необмежені (але оптимальні за величиною) запозичення, що робить нас сильними у війні з ординцями і водночас допомагає тримати стабільними фінансові індикатори національної економіки. (Не забуваймо також, що позички треба буде повертати, а для цього необхідно буде побудувати систему фінансових інструментів, які допоможуть нам м’яко подолати майбутні боргові проблеми). Отже, такі фінансово-економічні розклади надають нам упевненості в протистоянні з ворогом і на фінансовому, і на промисловому, і на військовому полях бою.
Таке враження, що пу і Ко сам собі риє яму. Навіщо? Бо він іншої ідеології, іншого, імперського світогляду. А у його межах він не може терпіти інакшого — свободомислення, демократії, поваги до людини.
Але між тим. Уся сукупність факторів нашої переваги — сила духу воїнів, організація тилу, вміння управляти й командувати, високі воєнні технології, фінансово-економічні можливості ведення війни та інші — має бути максимально використана, аби менше було пролито крові дорогою до нашої перемоги. І допоможе нам Бог!
Автор: Володимир Лановий — український економіст, політик, колишній міністр економіки України, депутат Верховної Ради України, голова спостережної ради Української державної інноваційної компанії, президент Центру ринкових реформ.