Харчування, що дійсно має значення?

Нам, людям, притаманно намагатись підтвердити свої переконання. Ця «упередженість підтвердження» перешкоджає нам осягати реальність. Авжеж, ми сконструйовані виживати і плодитись, а не виявляти факти і закономірності. Оскільки науковці теж люди, з кістками і нирками, вони теж... упереджені: мають ідеї і намагаються їх підтвердити, хоч, мабуть, не такою мірою, як пересічна людина. Звісно, ніхто з науковців не скаже, що вуглеводи не можна після шостої, бо вони перетворюються в жир, бо це протирічить біохімічним даним, і науковець, який би таке ляпнув, був би піднятий на сміх в науковій спільноті. Як ніхто з науковців не порадить пити зранку воду з медом щоб «запустити метаболізм». Там ситуація трохи інша...

На сьогоднішній день тільки в сфері ожиріння в день виходить близько 100 досліджень. В день! Різні, когортні, рандомізовані, контрольовані тощо. З різним дизайном, і часто діаметрально протилежними результатами. Кожен, хто хоче підтвердити свою точку зору, знайде «підходящий доказ». Зрештою, дані – це лише дані, їх можна інтерпретувати по-всякому. От де знайдеться місце людській винахідливості і польоту фантазії.

Весело спостерігати, як проповідник веганства Майкл Грегор віртуозно наводить аргументи на користь дієти на основі рослин (plant-based diet). Особливо генетичний аргумент: «Наші філогенетичні предки вживали рослини щонайменше 60 млн років, а м’ясо – лише останніх 2 мільйони», забуваючи додати, що крупи і бобові ми їмо лише 500 поколінь (10 000 років).

Стефан Ліндеберг в своїй книжці Food and Western Disease ледь не кожне слово підкріплює якимось дослідом (часто десятьма). І через всю книжку проноситься одна єдина теза «їж те, що міг їсти твій предок від 2 000 000 до 10 000 років тому, а саме м’ясо (хоча дичина, яку їв наш предок зовсім не схожа на свинину, ні за кількістю жиру, ні за жирнокислотним складом), рибу, овочі, фрукти, горіхи і бульбини всякі. Крупи і бобові не бажано (пане Грегор, ваш вихід). Корову в палеоліті, звісно, ніхто не доїв, тому Ліндеберг наводить 100500 аргументів, чому молочка шкідлива.

Я вже мовчу про серйозних вчених, які в ХХІ столітті відстоюють ідею шкідливості вуглеводів (і інсуліну, звісно) і публікуються в серйозних наукових журналах.

Цукор шкідливий – це аксіома, просякнута всіма ЗОЖ-ПП пабліками. І залежність викликає, і ожиріння, і рак, і Альцгеймер. Та племена Хадза, що живуть дике життя на сході Африки, споживаючи 15% калорій з меду (читай «з цукру»), мають прекрасне здоров’я, вузьку талію і ясний розум АЖ ДО ГЛИБОКОЇ СТАРОСТІ.

Насичений жир, кажуть, шкідливий. ВООЗ радить обмежити до 10% від калоражу. Але Кітавани – племена, які мешкають на острові в Океанії, отримують 17% калорій з насиченого жиру, і вони... практично не хворіють неінфекційними захворюваннями, з якими пов’язують насичений жир.

Цю статтю можна було б продовжити в тому ж дусі, але я зупинюсь і перейду до порад.

Твій покірний слуга Вітя – не гуманоїд, я теж людина, а отже теж упереджений. Так, я маю певні переконання, які намагаюсь підтвердити. Не спеціально, а тому що я людина. І навіть те, що я це усвідомлюю, не позбавляє мене цієї риси. Але мої переконання – це не інтроєктовані ідеї якогось гуру. Я вивчав, аналізував, переосмислював, відкидаючи те, у що вірив у відповідь на переконливі аргументи. Поділюсь з тобою тим, що Я ВВАЖАЮ важливим в харчуванні в ХХІ ст.

1. НЕ ПЕРЕЇДАТИ

Ожиріння – важлива причина зниження якості і тривалості життя. На хлопський розум, тіло, в якому надто багато жиру, погано працює. ССЗ, рак, діабет, гепатоз, апное уві сні, погіршення лібідо, безпліддя, проблеми опорно-рухового апарату – це тільки мала частина того, в чому винен зайвий жир в тілі. В їжі є калорії, і важливо, щоб їх НЕ надходило в організм більше, ніж він спалює; а якщо є зайва вага, потрібно, щоб надходило ще менше. ЦЕ НАЙВАЖЛИВІШЕ В ХАРЧУВАННІ.

Що робити? Менше їсти? Ні, бо якщо ти МЕНШЕ їсиш – ти БІЛЬШЕ голодний. Виключити все смачне і калорійне? Ні, бо заборона того, що ти любиш – це знущання над собою і неминучий зрив.

Правило 80/20 – те, що нам потрібно. 80% калорій відвести на цільну їжу, в якій багато води, білка, клітковини, але мало калорій, що дасть хорошу ситість. А 20% калорій залишити на УЛЮБЛЕНЕ – просто смачне: цукор до кави, печиво, шоколад, ковбасу, снеки. Це дозволить харчуванню бути смачним, а тобі не зриватись. Правило 80/20 – ти ситий і вдоволений своїм «харчовим життям».

2. ОТРИМУВАТИ З ЇЖІ ВСЕ НЕОБХІДНЕ

З їжею ми МУСИМО отримувати певні речовини (незамінні амінокислоти, певні жирні кислоти, вітаміни, мінерали, харчові волокна) в необхідній кількості, щоб наш організм працював справно. Правило 80/20 задовольняє й це теж. Адже цільна натуральна їжа має високу щільність незамінних речовин (в перерахунку на одну калорію). Їж 80% калорій у вигляді цільної їжі (повторюсь: овочі, фрукти, нежирне м’ясо, риба, яйця, менш жирні молочні продукти, крупи, бобові) і дефіцитів бути не повинно.

ПІДСУМОК

Серед гулу голосів спеціалістів, які тригерять тебе гучними заголовками про шкідливу лактозу чи м’ясо, яке викликає рак, є те, що не викликає жодного сумніву в науці про харчування людини: НЕ ПЕРЕЇДАЙ І ОТРИМУЙ З ЇЖІ ВСЕ НЕОБХІДНЕ. Правило 80/20 – на мою думку, найкраще, що можна придумати наразі.

Instagram: viktor_mandziak

Facebook: Мандзяк Віктор