Сурма: україноцентрична газета

Корупція – що це насправді?

За даними порталу «Опендатабот», станом на кінець жовтня 2024 року лише у 1,5% випадків судді призначили покарання у вигляді позбавлення волі. Найчастіше корупціонери відбуваються штрафами – таких випадків 97,5%.

Топ статті, за якими були засуджені корупціонери в цьому році:

1. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.

2. Несвоєчасне подання декларацій.

3. Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Ці явища, хоча мають спільну природу, але всього-на-всього є похідними від корупції. Що є насправді корупція в її класичному розумінні?

Почнемо з дефініцій.

Латинсько-український словник дає такі значення слова corruptio: «підкуп, псування, занепад, перекрученість, розлад, розхитаність чи поганий стан». 

Воно напряму пов’язане зі словом corrumpo – «псую, пошкоджую, розладную, зваблюю, розбещую», утвореним з префікса co(m)(cor-) «з-» і дієслова rumpere – «руйнування, пошкодження, скасування певного процесу»...

Тому цей термін початково вживався в римському праві для позначення змови певної групи осіб з метою здійснення перешкоди правосуддю або відправленню інших владних повноважень з корисливою метою.

За всієї широти семантичного діапазону значень corruptio має яскраво виражений сенс «відхилення» від норми, збочену природу та деградацію.

А коли саме починається це «відхилення» від норми?

Коли громадяни відмовляються від своїх свобод, (а точніше від участі в політичних процесах), передаючи якійсь групі осіб функції державного управління та розподілу матеріальних благ.

Тобто, коли відбувається підміна понять, згідно з якою політичною сферою починає називатися діяльність суто державного апарату.

Ось це і є саме той момент за якого відбувається корупція.

Тому класичне розуміння корупції – це підміна політичної участі громадян в суспільстві державним управлінням з поліцейським контролем. І причиною цього є відмова від свобод.

P.S. Щодо розуміння корупції як «відхилення» від норми. Запитання.

А коли саме в Україні була «норма» і коли саме відбулося «відхилення» від неї? Чи з 1991 року все було побудовано на корупційній складовій – того часу, відколи фактичну владу утримують певні групи осіб, що керуються не потребами суспільства, а власними зацікавленнями?

Тому й поділ влад на законодавчу, виконавчу та судову виявляється фікцією, оскільки вплив на ухвалення рішень в цих гілках влади мають представники цих груп.


Прокоментувати в Телеграм-каналі "Сурма. Україноцентризм."