Варвара Каринська – українка, чиї дизайни підкорили Бродвей і Голлівуд

Варвара Каринська – одна з найбільш видатних дизайнерів сценічних костюмів XX століття, яка залишила значний слід у світі театру, кіно та балету. Її унікальні рішення в дизайні костюмів не тільки змінювали зовнішній вигляд виконавців, але й допомагали створювати нові форми в танцювальному та сценічному мистецтві. Вона працювала з багатьма відомими діячами мистецтва, серед яких Джордж Баланчин, Ігор Стравінський та багато інших. До того ж вона володарка премії «Оскар». В Україні її ім’я не широко відоме, але наше завдання зберігати імена синів і дочок нашої Батьківщини, які в еміграції продовжили славити її ім’я.

Варвара Андріївна Жмудська (майбутня Каринська) народилася 3 жовтня 1886 року в Харкові, у заможній родині. Її батько був власником текстильних фабрик, що, ймовірно, вплинуло на її майбутню кар’єру в світі моди та дизайну. Деякі джерела зазначають, що ба більше – Андрій Жмудський був мільйонером! Це й дозволило Варварі здобути добру освіту в Харківському університеті та з ранніх років цікавитися мистецтвом та модою.

Юною дівчиною вона вийшла заміж за Олександра Мойсеєнка, у подружжя народилася донька Ірина. Їхнє життя було пов’язане з інтелектуальними і мистецькими колами, що дало Варварі змогу розвиватися як особистості. Утім через кілька місяців Варвара овдовіла.

Згодом зустріла другого чоловіка – адвоката Миколу Каринського. Після революції в 1917 році Варвара емігрувала до Європи, а згодом осіла в Парижі, де і почався її видатний творчий шлях дизайнерки. Кроки в моді та дизайні почалися у співпраці з театральними й оперними постановками. Проте справжня кар’єра розвивалася саме у світі балету.

У Парижі вона співпрацювала з відомими митцями, зокрема з сюрреалістами, що сприяло формуванню її унікального стилю. Вона почала створювати костюми, які поєднували в собі театральну естетику з функціональністю, використовуючи нові технології й матеріали. Також співпрацювала з тогочасними геніями – із Сальвадором Далі, Марком Шагалом тощо.

Співпраця з Джорджем Баланчином

1939 року Варвара з родиною переїхала до Нью-Йорка та стала Барбарою. Відтоді почалася справді зіркова віха її кар’єри. Зокрема, видатною сторінкою життєпису Варвари Каринської стала її співпраця з видатним хореографом Джорджем Баланчином, який був співзасновником Нью-Йоркського балету. Їхнє партнерство стало віхою в історії сценічного костюма та танцювальної моди.

Джордж Баланчин і Варвара Каринська

Каринська була відома своєю увагою до деталей, а також здатністю створювати костюми, які не тільки мали естетично привабливий вигляд, а й сприяли свободі руху танцівників. Одним із найбільш відомих її винаходів стала так звана «літаюча пачка» – багатошарова спідниця для балерин, яка виглядала легкою та невагомою, але при цьому забезпечувала свободу руху.

Її костюми для постановок, таких як «Лускунчик», «Серенади» і «Петрушка», стали знаковими і суттєво вплинули на візуальний стиль балетних вистав того часу. Баланчин високо цінував творчий підхід Каринської, а їхня співпраця тривала багато років. Окрім роботи в New York City Ballet, виконувала сценічні костюми для різних танцювальних колективів, мюзиклів на Бродвеї та фільмів у Голлівуді. Баланчин називав її «Шекспіром костюма», від якої залежить половина успіху вистави.

Головні досягнення в кіно

Хоча найбільше Варвара Каринська відома своїми роботами для балету та театру, її внесок у кінематограф також є значним. У 1948 році вона отримала премію «Оскар» за найкращі костюми у фільмі «Жанна д’Арк» (1948), де її співпраця з режисером Віктором Флемінгом принесла визнання не тільки у колі митців, але й серед ширшої аудиторії.

Її здатність створювати костюми, які не тільки підкреслювали особистість персонажів, але й відображали історичну епоху та особливості жанру, зробили її однією з найвпливовіших художниць костюмів у Голлівуді.

Інновації в дизайні костюмів

Ескіз головного убору Марії Толчіф, балет Жар-птиця, 1949 р.

Одна з головних причин успіху Варвари Каринської полягала в її інноваційному підході до дизайну сценічного вбрання. Вона експериментувала з матеріалами і формами, впроваджувала нові технології, що дозволяли створювати костюми, які поєднували естетику та функціональність. Ще на початку творчого шляху вона розвивала власну художню техніку, комбінуючи шматки кольорової шовкової марлі з фотографіями та малюнками.

Одним з її головних досягнень стало використання нових тканин і швів, які дозволяли костюмам виглядати вишукано, але не заважали рухам виконавців.

Спідниця авторства Каринської для постановки "Western Symphony" New York City Ballet

Каринська розуміла, що костюм – це не просто декоративний елемент, а важлива складова сценічної дії, яка допомагає актору або танцівнику виразити свого персонажа. Її увага до деталей, текстури та форми зробила її роботи неперевершеними в своєму роді.

Варвара Каринська залишила величезну спадщину в світі мистецтва, яка продовжує впливати на сучасних дизайнерів костюмів. Її інноваційний підхід до створення сценічних костюмів допоміг змінити уявлення про те, яким має бути костюм актора театру або кіно.

Вона пішла у засвіти у віці 97 років у Нью-Йорку. Навіть після її смерті у 1983 році її роботи продовжують бути джерелом натхнення для нових поколінь дизайнерів. Музеї та театри досі використовують її костюми у виставах, і вони залишаються частиною історії сценічного мистецтва.

Її ім’я асоціюється з майстерністю, новаторством та неперевершеною естетикою. Варвара Каринська показала, що костюм – це не просто одяг, а важливий елемент, який відіграє важливу роль у сприйнятті мистецького твору.

Варвара, або ж Барбара Каринська – це приклад людини, яка змогла поєднати мистецтво та інновації, створивши унікальні рішення в дизайні костюмів, що стали класикою. Її внесок у розвиток балету, театру та кінематографу є неоціненним, а її творчість продовжує жити в сучасних постановках і кінофільмах.

Завдяки своїм талантам та відданості справі Варвара Каринська заслужила місце серед найвидатніших митців XX століття, і її ім’я залишається в історії як символ досконалості та новаторства в мистецтві сценічного костюму. 

В Україні, зокрема в її рідному Харкові, пам’ять мисткині шанують. У 2003 році активістська громада Харкова утворила Фонд імені Варвари Каринської; у 2004 р. – засновано Міжнародний фестиваль моди і театрального костюма ім. Каринської; 2005-го у Харкові на колишньому будинку родини Жмудських (вул. Пушкінська, 31) встановлено меморіальну таблицю на честь Варвари Каринської; 2015-го у Харкові ім’ям Варвари Каринської названо вулицю в Київському районі міста (колишня вулиця Марселя Кашена); 19 лютого 2019 р. – в структурі УПЮ, юнацької частини українського Пласту, з’явився підготовчий курінь ім. Варвари Каринської станиці Харків.