Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №42

8 та 9 травня цивілізовані держави відзначають закінчення ІІ Світової війни. Московська імперія 9-го травня відзначає черговий спалах агресивного «пабєдобєсія», яке завжди відігравало важливу роль у формуванні середньостатистичного мешканця «масковскава міра», даючи йому брехливу міфічну радість та віртуальну гордість, водночас не даючи задуматись, а чому ж переможені німці живуть набагато краще, ніж переможці. 

Війна на світоглядному рівні спричиняє в майбутньому війну на фізичному. Судячи із того, що зараз відбувається повномасштабна війна московії проти України, то і ми, українці, і всі люди доброї волі в інших країнах світоглядну війну програємо. Поки що. 

Карта теперішньої московської агресії збігається із картою голосування за Януковича та картою вживання московської мови. В контексті вищих рівнів війни, зокрема світоглядного, так і хочеться, щоб кожен запитав себе – це випадковість чи закономірність?!

У 2021 році українці так оцінювали «9 мая»:

• 31% – однозначно «за»;

• 41% – допускали подвійне відзначення і 8, і 9 травня при обов’язковому збереженні 9.

Загалом 72% виявляли прихильність до сталінського Дня пабєди, а 80% українців сприймали його як свято зі вагомим символізмом. 37% ті події трактували як «перемогу радянського народу у великій вітчизняній війні».

Таке московське трактування тотально було поширено у Центральному, Південному та Східному регіонах. На сході адептів 9 мая було 42%. На Півдні 48%.

За рік до великої війни 29% підтримували георгіївську стрічку. Кожен 8-й мешканець Сходу (12%) вважав Сталіна видатним діячем. У 2021 році! Після злочину Голодомору-геноциду українського народу, в якому було вбито голодом понад 10,5 мільйона українців! 

Коли нам говорять про рівність людей та право голосу для всіх, то запитайте себе: голос тих 12% жителів Сходу, що в 2021 році підтримували Сталіна, дорівнює голосам українських добровольців, що після 2014 та 2022 року стали на захист Української Землі?!

Оте «ніколи знову» після 2014 року для мене особисто завжди звучало дуже цинічно. Адже всі наплювали на початок війни в Україні, анексію Криму, порушення міжнародного права. Всі – починаючи із тих, хто дорвався до корита після втечі Януковича, закінчуючи гарантами безпеки України відповідно до Будапештського меморандуму. Хоча щодо останнього, то варто зазначити, що Велика Британія запитувала виконувача обов’язків президента Турчинова про початок консультацій відповідно до Будапештського меморандуму, а Адміністрація президента США Обами – посіла абсолютно антиукраїнську брехливу позицію.

Незасвоєні історичні уроки виливаються величезною кров’ю. Уроки ІІ Світової війни ми ще не засвоїли, не знаємо та не вивчаємо багатьох закулісних процесів, що їй передували та її супроводжували, не аналізуємо вигодонабувачів, сприймаємо на віру заангажовані вкиди тих чи інших ворогів українського народу, що покликані сформувати в нас певні думки. Підозрюю, що ближчі десятиліття в масштабах всього людства можуть виявитись не менш буремними, а ІІІ Світова війна, яка розпочалась в Україні, перейде до більш гарячої фази. Виживуть тільки сильні, рішучі, добре організовані народи. Українці, ми повинні стати саме такими.

Чергова інавгурація путіна

8 травня відбувалась 5-та інавгурація путіна, який неочікувано для жителів рф та всього світу вчергове виграв «вибори». Вибори носили відверто шахрайський характер та ще й проводились на тимчасово окупованих територіях України, що є очевидним порушенням всіх норма міжнародного права. 

Це була перша для путіна інавгурація, що відбувалася в умовах фактичного воєнного стану. Проте це далеко не єдина цікава деталь цього «дійства».

Глава так званої РПЦ – московського патріархату, який назвав війну проти України «священною», проте ДОСІ в Україні не заборонений! –патріарх кіріл звертався до путіна «Ваше Височество». Можливо, це в них такі рольові ігри?

Сама інавгурація відбувалась в так званий сатанинський день – «Спрут» – останній день місячного циклу. Тут варто нагадати читачам, що всі референдуми в Криму, так званих «ЛНР-ДНР», важливі укази, напади на Грузію та Україну мали свої окультні особливості та проводились у відповідні сатанинські дні. Незалежно від того, у що вірять наші читачі, важливо розуміти, у що вірять та кому поклоняються наші споконвічні вороги.

Природа надсилала достатньо чіткі сигнали путіну і кремлівській зграї. Це була перша із п’яти інавгурацій, яка відбувалась в негоду – в москві йшов сніг, сильний вітер, половина відеокамер, що знімали подію, були залиті водою. 

Організатори дійства природі «віддячили» під час виконання святкового салюту з гармат… – і розстріляли дерева, одне з яких досить сильно пошкодили. Виродженість проти природовідповідності.

На інавгурації були представлені такі держави ЄС:

● Франція – представлена послом;

● Угорщина;

● Словаччина ;

● Греція;

● Мальта;

● Кіпр.

Присутність Франції, ще й на рівні посла, пояснюється спробами президента Макрона стати локомотивом «мирних перемовин», за участі та схвалення Китаю. 

Раніше у списку також була Бельгія, але згодом країна повідомила, що не буде відправляти представників.

Велика Британія та Канада заявили, що не надішлють нікого для участі в церемонії, яка відбувалась на наступний день після того, як путін оголосив про проведення тактичних ядерних навчань.

Речник ЄС заявив, що посол Євросоюзу в росії не буде присутній на церемонії. МЗС Німеччини – аналогічно. І це досить цікаво, зважаючи на те, що впродовж десятиліть канцлерами були друзі путіна з розряду Герхарда Шредера чи Ангели Меркель. Країни Балтії, які вже не мають своїх представників у москві, та Польща категорично виключили участь в інавгурації.

Представників США на інавгурації не було, проте Сполучені Штати продовжать визнавати путіна президентом росії.

«Ми точно не визнаємо ці вибори вільними та чесними, але він (путін – ред.) – президент росії і продовжить працювати у цій ролі», – заявив речник Держдепартаменту США Метью Міллер.

У своїй промові на інавгурації путін не згадував Україну, але говорив про війну, яку продовжує називати СВО. 

Дякував «за підтримку мешканцям історичних земель», маючи на увазі окуповані росією українські території, де «голосування» проходило під дулами автоматів. Після заяви путіна про початок ядерних навчань були очікування, що він згадає ядерну зброю і під час інавгурації, але цього не відбулось. 

Він закликав Захід до діалогу з позиції рівних і обіцяв продовжувати формувати «багатополярний світ». 

«Ми не відмовляємося від діалогу із західними державами. Вибір за ними: чи мають намір вони й надалі намагатися стримувати розвиток росії, продовжувати політику агресії, яка не припиняється роками, тиск на нашу країну, або ж шукати шлях до співпраці та миру?» – сказав путін.

Китайський шлях в Європу

Уперше за 5 років лідер Китаю Сі Цзіньпін вирушив у турне Європою, запланувавши відвідати Францію, Сербію та Угорщину. В час, коли відбувалась деспотична інавгурація на московії, Сі зустрічався із своїм французьким візаві – Мануелем Макроном. Цікавим є факт проведення «таємної вечері» між Макроном та канцлером Німеччини Олафом Шольцом напередодні прибуття глави Китаю. 

Зі стратегічних та економічних причин Китай дуже хоче порушити єдність як НАТО, так і ЄС. Кожна з трьох країн, які відвідує Сі, розглядається як потенційний важіль для розхитування тріщин на Заході, пише Financial Times. 

Щоправда у питанні Франції я з такою оцінкою FT не можу погодитись, адже зараз ми бачимо розкол у таборі глобалістів – Байден і Макрон все частіше озвучують тези, що суперечать одна одній. Хоча це й може бути гра в доброго та злого поліцейського.

Сербія обрана Сі також не просто так. І тут не йдеться про «розхитування тріщин» на Заході, адже націонал-консервативні сили всіх держав на теренах колишньої Югославії з величезним болем згадують військові геополітичні сценарії, які їм довелося пережити. І, очевидно, при цьому із ненавистю ставляться до тих же США, згадуючи попередні війни.

Лідери Китаю та Сербії Александар Вучич і Сі Цзіньпін під час візиту останнього до Белграда 8 травня підписали угоду, де задеклароване прагнення обох країн створити «спільноту зі спільним майбутнім».

На спільній пресконференції в Белграді Вучич пояснив, що йдеться про «найвищу можливу форму співпраці між двома країнами», і він «пишається тим, що зміг підписати її сьогодні як президент Сербії».

«Вісім років тому Сербія стала першим всеосяжним стратегічним партнером Китаю в регіоні Центрально-Східної Європи, а сьогодні Сербія є першою європейською країною, яка створила спільноту долі з Китаєм, що повністю відображає стратегічний, особливий і високий рівень китайсько-сербських відносин», – зазначив своєю чергою Сі Цзіньпін.

Неочікувані та жорсткі інтерв’ю розвідників

Заступник начальника Головного управління розвідки генерал-майор Вадим Скібіцький дав інтерв’ю британському журналу The Economist. 

За його словами, ситуація на фронті зараз складна, як ніколи – з моменту повномасштабного нападу. 

Вперше, а тому й неочікувано, звучать слова, що описують реальний стан речей та глибину загрози. Водночас це сильно резонує із попередніми обіцянками Кирила Буданова – начальника Скібіцького – щодо літньої кави на пляжах Криму та закінчення ракет на московії через кілька місяців. 

Він прогнозує, що росія насамперед наполягатиме на своєму плані «звільнення» всіх східних районів Донецької та Луганської областей України – завдання, незмінне з 2022 року.

Якщо дивитися ширше, Скібіцький припускає, що рф готується до наступу в районі Харківської та Сумської областей на північному сході. За його словами, час, коли це може відбутися, залежить від міцності української оборони на Донбасі.

Він припускає, що основний наступ ворога розпочнеться «наприкінці травня або на початку червня».

«Наша проблема дуже проста: у нас немає зброї. Вони завжди знали, що квітень і травень будуть для нас важкими», – каже Скібіцький.

Кремль задіяв 514 000 сухопутних військ, що перевищує оцінку в 470 000, яку минулого місяця озвучив генерал Крістофер Каволі, верховний головнокомандувач НАТО.

Російське угруповання «Північ», що базується на кордоні з Харківщиною, наразі нараховує 35 тисяч, але його збільшать до 50 000 – 70 000 військовослужбовців. Ворог також «формує дивізію резервів» (тобто, від 15 000 до 20 000 осіб) в центральній росії, яку вони можуть додати до основних сил.

Цього «недостатньо» для операції із захоплення великого міста, каже генерал Скібіцький, і цю думку поділяють західні військові, але цього може бути достатньо для виконання чогось менш масштабного. 

«Швидка операція, щоб увійти і вийти – можливо. Але операція з захоплення Харкова чи навіть Сум – це зовсім інше. Росіяни це знають. І ми це знаємо».

Слідом за інтерв’ю із заступником керівника ГУР в американському виданні The Hill вийшла стаття розвідника Джонатана Суіта, експерта з питань нацбезпеки. 

Якщо в інтерв’ю Скібіцького ми вперше чуємо реалістичну оцінку та прогнози щодо війни, то у статті Суіта ми спостерігаємо подальше розкриття неправильності дій Байдена, розпочате раніше американським генералом, членом демократичної партії США – Веслі Кларком. Ключові тези:

1. Байден повинен змінити стратегію. Замість того, щоб хвилюватись через дії путіна та відповідати на них, він має змусити путіна нервувати. Стратегічна невизначеність, яка критично необхідна – відповідно до давніших слів генерала Кларка.

2. Темпи війни проти України пришвидшились вдвічі, що мусить враховуватись. Харків наступний. Поки що місто стоїть. Але незабаром його ландшафт, якщо не зупинити путіна, стане таким же спустошеним, як Бахмут і Авдіївка. 

3. Звичайне фінансування Америкою війни в Україні без зміни стратегічного ставлення призведе до того, що путін із часом переможе. Коли кидають Україні рятівне коло, створюються умови для вічної війни, а в ній Київ програє. Пояснюється це величезною ресурсною перевагою кремля та невідповідністю дій Заходу, насамперед США. Фінансування оборонної війни ніколи не буде достатнім. 

4. Байден міг би надіслати чіткий сигнал путіну стосовно виведення російських військ із Донбасу і Криму. Крим є вирішальною територією цієї війни.

5. путін знає, що Білий Дім боїться ескалації та активно користується цим страхом. Байден повинен змінити це.

Звільнення міністрів 

Парламент звільнив Миколу Сольського з посади міністра аграрної політики та продовольства. Про це повідомив перший заступник голови податкового комітету Ради Ярослав Железняк. За відповідне рішення проголосувало 273 народних депутати.

Сольський, якого підозрюють в оборудках із землею на 500 мільйонів грн, 25 квітня написав заяву про відставку.

Це лише одна зі злочинних оборудок Миколи Сольського, насправді відкрито ще кілька кримінальних проваджень.

Цікавим є те, що ці матеріали були відомі ще до приходу Зеленського до влади. Проте для Володимира Олександровича це не стало підставою утриматись від вибору такого «лідера агрополітики» – саме Сольського Зеленський зробив головою аграрного комітету Верховної Ради в той час, коли там протягувався злочинний антиукраїнський та антиконституційний закон про розпродаж української землі і надр. 

Для реалізації таких цинічних злочинів потрібні цинічні виконавці з розряду Сольського.

Окрім міністра Сольського, 9 травня Верховна Рада звільнила Олександра Кубракова з посади міністра розвитку громад, територій та інфраструктури. Самого віцепрем’єра не було в залі, а також у залі не було прем’єр-міністра. Поки невідомо, хто замінить Кубракова. Також невідомо, коли буде нове призначення. 

На вищих посадах команди Зеленського залишається все менше людей, пов’язаних із Коломойським. Власне той же Микола Сольський деякі свої оборудки здійснював разом із Андрієм Богданом – адвокатом Коломойського, який став першим главою Офісу президента Зеленського. 

Разом із вищезазначеним олігарху Ігорю Коломойському повідомили про підозру в організації замовного вбивства директора однієї з юридичних компаній ще у 2003 році. Маю підозру, що за цими процесами може стояти Держдеп США, який усвідомив, що Коломойський використовує юридичні процеси в Україні задля подальшого уникнення відповідальності перед американською Фемідою. Історія з кримінальним провадженням проти одного із акціонерів ЗАТ «Зеленський», до якої зараз перестала бути прикута увага журналістів, обіцяє принести ще чимало сюрпризів.

Українські таланти

Безпілотники атакували НПЗ «Газпром нафтохім Салават» у Башкирії. Цей об’єкт розташований за 1300 (!!!) кілометрів від кордону з Україною та входить у топ-10 найбільших НПЗ на московії.

Новосибірську та Владивостоку потрібно всерйоз задуматись над оновленням систем ППО. А завершити хочеться анекдотом.

Старого воїна УПА запитують:

– Діду, а у Вас автомат є?

– Ні, нема.

– А кулемет?

– Також нема.

– А гранати?

– А звідки їм взятись.

– А танк?

– От чого нема, того нема…