Вектор – Україноцентризм. Політичний дайджест новин №41

З початку повномасштабного вторгнення в Україну армія рф втратила понад 470 тисяч військових, за даними Генштабу ЗСУ.

Загальні бойові втрати росіян з 24.02.22 по 02.05.24 орієнтовно становлять:

• особового складу ‒ близько 470 870 (+1030) осіб;

• танків ‒ 7 332 (+20) одиниці;

• бойових броньованих машин ‒ 14 096 (+29) одиниць;

• артилерійських систем – 12 044 (+20) одиниці;

• РСЗВ – 1 053 (+0) одиниці;

• засоби ППО ‒ 784 (+4) одиниці;

• літаків – 348 (+0) одиниць;

• гелікоптерів – 325 (+0) одиниць;

• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9 561 (+23);

• крилаті ракети ‒ 2 126 (+0);

• кораблі /катери ‒ 26 (+0) одиниць;

• підводні човни ‒ 1 (+0);

• автомобільної техніки та автоцистерн – 16 224 (+49) одиниці;

• спеціальна техніка ‒ 1 988 (+8).

Крім високоефективного знищення техніки та особового складу московської армії, українські воїни завдають відчутних ударів на росії, зокрема по нафтопереробних заводах та енергетичній промисловості в цілому. 

Видання Politico зазначає: на росії підскочили ціни на дизель, вартість бензину досягла шестимісячного максимуму, москва скоротила експорт палива до майже історичного мінімуму.

Усе це наслідок атак українських безпілотників. Держава-бензоколонка зараз домовляється про поставки закордонного бензину, зокрема із Казахстану та Азербайджану.

Проте ресурсна перевага кремля дається взнаки на фоні запізнілого надання допомоги США. 

Американський інститут вивчення війни (ISW) дав прогноз щодо перебігу воєнних дій у найближчі місяці. 

За прогнозами аналітиків, Україна, найімовірніше, стабілізує лінію фронту в найближчі місяці та зможе розпочати обмежені контрнаступальні операції наприкінці 2024 або на початку 2025 року. 

В травні та на початку червня російська армія, користуючись браком техніки та боєприпасів у ЗСУ, доб’ється певних тактичних успіхів, проте ‒ не більше. Аналогічні за змістом прогнози дають також інші західні аналітики.

Саміт у Швейцарії

Перший саміт миру відбудеться 15-16 червня в Бюргенштоці у Швейцарії, ‒ президент Зеленський.

Пряма мова: «Країна запросила 160 країн, серед яких члени G7, G20 та БРІКС.

Згідно з нашими домовленостями із Президенткою Швейцарії Віолою Амхерд, перший Саміт миру відбудеться 15-16 червня в Бюргенштоці, поблизу міста Люцерн у Швейцарії.

До участі запрошені та очікуються глави держав та урядів з усіх континентів.

Саміт стане платформою для обговорення шляхів досягнення всеосяжного, справедливого й тривалого миру для України відповідно до Статуту ООН і норм міжнародного права. Усі держави, запрошені на саміт, продемонстрували свою відданість цим принципам».

І хоча до саміту залишається ще півтора місяця, проте міжнародна дипломатія та преса вже приділяють йому значну увагу. Концентрація обговорень відбувалась, зокрема, і навколо позиції Китаю, яка стала очікуваною ‒ офіційні речники китайського уряду, дублюючи один одного, наголошують на тому, що росія повинна бути за столом переговорів, інакше вони не дадуть результату.

Провідні західні видання, зокрема Bloomberg, з цього приводу вже висловили припущення, що росія братиме участь у перемовинах, що слідуватимуть за самітом у Швейцарії.

Західна зброя не тільки для оборони

Традиційно радують українців наші балтійські брати. 

Новопризначений міністр закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що Україна отримала від деяких партнерів західну зброю із дозволом бити по російській території. 

Наразі Україна отримує зброю від західних партнерів із публічним застереженням уникати ударів нею за межами України. Проте, вважає Браже, такий підхід може змінитися, і навіть більше – він уже змінюється. 

«Вже зараз є країни, які вже надали Україні зброю, без подібних обмежень», – сказала глава МЗС Латвії. На уточнювальне запитання вона відповіла, що такі країни справді є.

Браже пояснила, що у цих випадках про зняття обмежень не говорили публічно.

«Звісно, не все оголошується публічно, і навіть краще не говорити це вголос до певного часу. Головне – вплив на полі бою. Бо тут є вибір: чи говорити про щось голосно, чи просто робити те, що треба», – сказала вона.

Допомога від Норвегії

Політичні партії, представлені у парламенті Норвегії, підтримали пропозицію уряду збільшити підтримку України у 2024 році на 7 млрд норвезьких крон – понад 600 млн доларів.

Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре повідомив після зустрічі, що 6 млрд крон з цієї суми підуть в основному на засоби ППО і ще мільярд – на іншу підтримку. 

Загальна сума норвезької допомоги Україні у 2024 році з такими змінами досягне 22 млрд крон прямої підтримки ‒ близько 1,9 млрд доларів.

Відступ від Конвенції про захист прав людини?

Україна подала до Ради Європи заяву про частковий відступ від дотримання Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод через дію воєнного стану у країні.

Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Ради Європи.

У заяві йдеться, що у зв’язку з військовою агресією рф деякі права і свободи людини та громадянина, передбачені Конституцією України, можуть бути тимчасово обмежені на період воєнного стану. 

Так, на території, де запроваджено воєнний стан, можливі:

● примусове відчуження майна, яке перебуває у приватній чи комунальній власності, для потреб держави (в установленому законом порядку та з видачею відповідних документів);

● запровадження комендантської години;

● встановлення особливого режиму в’їзду/виїзду в певному порядку, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та людей без громадянства, а також руху транспортних засобів;

● проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень і житла громадян (у встановленому порядку, за винятком обмежень, встановлених Конституцією);

● заборона на мирні зібрання, мітинги, походи, демонстрації та інші масові заходи;

● встановлення заборони чи обмеження у виборі місця перебування або місця проживання людей на території, де діє воєнний стан;

● заборона громадянам, які перебувають на військовому чи спеціальному обліку, змінювати місце проживання без належного дозволу.

Автором документу є міністерство юстиції України, а з самого документу, при його уважному прочитанні, випливає, що це чергове повідомлення про відступ від Конвенції. 

Міністерство юстиції в особі міністра Малюськи, любителя одягати костюм снігуроньки на Новий рік, очевидно не має повноважень приймати такі рішення. 

Такі повноваження є лише у президента Зеленського. 

Водночас юридичні наслідки цієї заяви поки ще не є повністю зрозумілими, адже перераховані обмеження прав мали місце відразу після введення воєнного стану. Крім того, виникає природне і дуже важливе питання ‒ чому саме зараз з’явились такі повідомлення? Влада в такий спосіб хоче обмежити можливості людей подавати позови до Європейського Суду з прав людини? Чи не пов’язано це із майбутнім закінченням 5-ти річного терміну перебування Зеленського на посаді? Із прийнятим законом про мобілізацію?

Водночас варто нагадати, що Конституція України передбачає можливість (а не обов’язок!!!) обмеження прав людини в певних умовах, зокрема воєнного або надзвичайного стану. Проте та ж сама Конституція говорить:

Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Перелік чималий, тож вважаю недоцільним все перераховувати. Зауважу лише, що норми Конституції є нормами прямої дії, не можуть бути поставленими на паузу, навіть якщо цього хоче найвеличніший верховний головнокомандувач, ключовою заслугою якого називають відсутність втечі.

Олені проти Шойгу

У московському тераріумі неспокійно, кремлівські вежі-щупальці стараються покусувати одне одного. Цього разу небезпека почала нависати над найвідомішим в світі оленеводом ‒ міністром оборони московії Сергієм Шойгу. 

Саме «оленевод», як свідчить московська преса, записано першою військово-обліковою спеціальність в воєнному квитку Шойгу. 

Підступи до кужугетовича (так звучить його по-батькові) розпочались досить давно. Відзначався в них і покійний нині глава вагнерівців пригожин, який зумів з «товаріщами» самопідірватись у літаку. 

Проте цього разу все цікавіше і, можливо, небезпечніше. 

23 квітня стало відомо, що заступника міністра оборони рф Сергія Шойгу Тимура Іванова затримали за підозрою в отриманні хабаря. У російському оборонному відомстві він відповідав за організацію управління майном, розквартирування військ та медзабезпечення армії рф. Також курував закупівлі товарів за держоборонзамовленням. 

Проте пояснення «корупція», коли ми говоримо про топ-чиновників на московії, ‒ не може бути причиною. Там всі все знають. Що називається «і в темі, і в долі». Причиною може бути пошук винних у провалах та їхнє покарання, а також боротьба різних груп впливу.

Пікантності ситуації додає те, що у березні кіберфахівці ГУР отримали доступ до серверів оборонного відомства рф, зокрема до службової документації Іванова. 

4 березня у ГУР повідомили, що кіберфахівці управління провели спецоперацію, у результаті якої вдалось отримати доступ до серверів міноборони рф, зокрема до програмного забезпечення для захисту інформації та шифрування, а також до масиву секретної службової документації.

«Цей заступник Шойґу відіграв важливу роль у тому, що кібератака стала успішною», ‒ заявили у ГУР.

Крім того, саме Тімур Іванов був організаторів перемовин між Шойгу та міністром оборони Франції Себастьяном Лекорню. В цьому контексті варто згадати і статус Шойгу як кавалера мальтійського ордену, а значить ‒ дотичного до закулісних політичних процесів. Розмова в цілому не задалась, адже пан Лекорню висловив співчуття з приводу теракту в Крокусі, але в питанні оцінки московської агресії в бік України був однозначно на нашому боці. Принаймні таке повідомляє сайт французького міноборони.

Історія має продовження. На росії допитали першого заступника міністра оборони рф Руслана Цалікова у межах розслідування щодо заступника міністра оборони Тимура Іванова, про що повідомило Міноборони Британії з посиланням на розвідку.

«Цалікова вже допитали у ФСБ у справі Іванова. Цалікова називають покровителем Іванова. Цаліков є фактично третім за ієрархією посадовцем у Міноборони, після міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу генерала Валерія Герасимова», ‒ зазначає британське відомство.

Цаліков, як і Іванов, має давні зв’язки з міністром оборони Сергієм Шойгу, під керівництвом якого працював у Міністерстві надзвичайних ситуацій, потім ‒ коли Шойгу був губернатором Московської області, і далі ‒ у Міноборони.

Можемо побажати кремлівським павукам якомога краще перегризтись між собою.

Гроші не пахнуть

Найбільші західні банки, які досі працюють в росії, минулого року сплатили кремлю понад €800 мільйонів податків ‒ повідомляє видання Financial Time.

Їхній сукупний прибуток у 2023 році становив понад €3 мільярди, що втричі більше, ніж у 2021 році. Санкції, кажете?

Ще більш неприємним це питання робить інша обставина. Ведення міжнародними банками та корпораціями бізнесової та/або фінансової діяльності на росії дає можливість путіну шантажувати Захід. Передасте заморожені московські активи Україні ‒ конфіскуємо ваші на росії. І путін вже цю карту розігрує, оголосивши про можливість конфіскації активів банку J. P. Morgan. І хоч сума, озвучена кремлівським дегенератом, обмежується кількома сотнями мільйонів, проте це в першу чергу ‒ сигнал всім. Адже J. P. Morgan є однією з найпотужніших фінансових структур світу, одним із власників федеральної резервної системи. 

Більш позитивними є новини із Сенату США, який підтримав заборону на імпорт російського урану, пише Bloomberg. 

Щороку продажі урану до Америки приносили росії понад $1 млрд прибутку. Законопроект про ембарго відправився на підпис Байдену. 

Якби московії перерізали всі можливі струмочки та спеціально свідомо не залишили лазівок для обходження санкцій, то на болотах вже давно б завили… Але це не в інтересах глобалістів. Принаймні поки що.

Чергові московські військові злочини

29 квітня внаслідок атаки на Одесу 5 людей загинули, понад 30 поранених. Удар по цивільних людях та об’єктах було завдано балістичною ракетою із касетною бойовою частиною!

Серед загиблих ‒ проректор Міжнародного гуманітарного університету Борис Васильєв. 

Через обстріл виникла пожежа у будинку екснардепа Сергія Ківалова. Він також отримав поранення. 

Проте в цьому випадку я особисто не можу висловити співчуття, адже саме Ківалов впродовж десятиліть пропагував «масковскій мір» в Україні, своїми діями вірно підтримував 5-ту колону, включно із Януковичем та Медведчуком. Карма його ще не догнала, але сигнали Творець вже надсилає. 

1 травня 2024 року російські окупаційні війська завдали чергового удару по Одесі. Ворог влучив по сортувальному депо та відділенню «Нової пошти».

Внаслідок удару окупантів по Одесі постраждало 14 осіб. Одного чоловіка госпіталізовано із середнім ступенем важкості в лікарню. Іншим постраждалим допомогу було надано на місці.

Страта військовополонених українців

Окупанти з грудня 2023 року стратили щонайменше 15 українських захисників, які намагалися здатися в полон. Також росіяни розстріляли як мінімум шістьох бійців ЗСУ, які вже здалися у полон – Human Rights Watch.

Правозахисники перевірили та проаналізували відео з дронів, які були опубліковані у соцмережах 2 та 27 грудня 2023 року і 5 лютого 2024 року. У цих випадках українські військові точно вказували, що хочуть здатися у полон. Згідно з міжнародним правом, вони вважалися такими, що вийшли з бою.

Правозахисники змогли навіть встановити місця страт двох з трьох випадків.

Також Human Rights Watch дослідила четвертий випадок, проаналізувавши інший відеоролик, опублікований у соціальних мережах 19 лютого. На кадрах двоє російських військових страчують трьох неозброєних українських солдатів, які здалися у полон. П’ятий випадок встановив, що росіяни стратили щонайменше шість українських солдатів.

Правозахисна організація надіслала запит міністру оборони рф Сєргєю Шойгу, де попросили прокоментувати описані вище інциденти. Очікувано, що нелюди не надали відповіді.

Керівник департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов в березні 2024 року повідомляв, що правоохоронці задокументували 54 випадки страт росіянами українських військовополонених.

Сильні українським Духом

З окупованої частини Очеретиного в Донецькій області пішки на підконтрольну Україні територію дісталась 98-річна жінка. Як повідомила Національна поліція України, бабуся під обстрілами пройшла близько 10 кілометрів через лінію фронту, аби не залишатись в окупації.

«Там уже все верх дном, все згоріло», – розповіла жінка про ситуацію в Очеретиному.

Вона зазначила, що село зазнало значно гірших руйнувань, аніж під час Другої світової – тоді в селі не згоріло жодної хати.

Будинок, який жителька Очеретиного будувала власними руками, також зруйнували росіяни, а її рідні зазнали поранень.

«Я ту війну пережила і цю війну переживаю. Залишилась без нічого. Але я своєю Україною на ногах вийшла», – зазначила жінка.