Дух білоцерківця Бронштейна тріумфує в Америці

Американські українці Іллінойса перемогли у шаховому турнірі

Нещодавно в Чикаго відбувся Mt. Carmel Scholastic Chess Tournament, в якому взяли участь 296 учасників, серед них і юні шахісти з Чикаго – вихованці українця, тренера-викладача фізичної культури та спорту, майстра ФІДЕ Олександра Шиманського. Про враження від турніру, результати вихованців ваш кореспондент запитав у пана Олександра. До речі, сам майстер вивчав ази шахів і починав свою стрімку кар’єру в цій захопливій грі в українській Білій Церкві – місті, в якому народився великий шахіст, гросмейстер Давид Бронштейн. 

– По свіжих слідах розкажіть про результати турніру, враження Ваших вихованців.

– У турнірі брали участь як шахісти-початківці від 6 до 14 років, так і більш досвідчені спортсмени. Шахи не обмежені віком. Наприклад, 11-річний Богдан Семків, який іммігрував до США з Тернопільщини, посів 1 місце у групі Advance, там де могли грати учасники старші за нього. Також Ілля Шутков виграв усі партії у групі школярів 6-8 класів і став переможцем. Треба бачити радість членів нашої команди за своїх друзів. Та і загалом кожний з наших шахістів доклав максимум зусиль, результатом чого стало перше командне місце. Зауважу, що наша команда, за винятком поляка Адама Ласковського, складається з українців і що в турнірі вона домінувала навіть над учасниками турніру з традиційно шахових держав – Індії та Китаю. 

Зазначу, що наші діти-початківці почали займатися шахами лише у жовтні 2023 року, а діти з Advance групи займаються вже з літа 2022 року.

– Які мотиви були у батьків привести дітей займатися шахами, а не американським футболом, бейсболом та іншими популярними в США видами спорту?

– Це ті батьки, яких цікавить істотний позитивний вплив гри в шахи на інтелектуальний розвиток дитини та формування характеру. Діти навчаються бути дисциплінованими, самостійно ухвалювати рішення. Певну роль зіграли погодні умови взимку (холодно і на вулиці не поганяєш з м’ячем по полю), відсутність травматизму (ще б пак, ніхто ж не гамселить шаховою дошкою по голові чи ногах – ВП) 

– Зовні шахи – нудне дійство, де шахісти сидять, щось думають, потім переставляють фігури і натискають на важіль годинника. І все це повторюється безкінечну кількість разів… В чому тут мистецтво?

– Насправді так здається лише на перший погляд і було характерне років 50 тому. Сьогодні з появою шахових комп’ютерів та онлайн шахів правила змінилися, зокрема, щодо контролю часу. Найпопулярніший варіант – 3 хвилини для кожного учасника на партію. Чемпіонати світу проводяться з бліцу, швидких шахів і класики. Лише в останньому виді партії можуть тривати по 7 годин і більше.

На наших заняттях ми переважно працюємо у форматі 3+2, коли на партію відводиться максимум 8 хвилин. Після цього гравці змінюються, переможці однієї пари грають з переможцями іншої. Хто програв – грають між собою і так визначається реальний рейтинг кожного гравця. До речі, перемога сповнює адреналіном, не менш ніж, наприклад, у боксі. Дитина отримує насолоду від перемоги! А якщо додати похвалу від батьків та купу нових друзів – життя наповнюється радістю.

– Чи знають Ваші вихованці Давида Бронштейна, звідки він родом?

– Поки що ні, адже вони лише нещодавно почали займатися шахами. Про нього знають переважно ті люди, які жили ще при Радянському Союзі. Давид Іонович був незвичайною людиною для Радянської системи. Він був віруючим і, на мій погляд, черпав енергію від Бога. На той час практично усі шахісти, включно з чемпіонами, працювали в турнірах в енергозбережувальному режимі. А Бронштейн кожну партію робив гострою, наповненою, ніби мав нескінченні сили. Всі суперники відчували себе в боротьбі з ним як на слизькій доріжці.

Саме це дало йому вихід на матч за першість світу 1951 року, який він спочатку вигравав у чинного тоді чемпіона М. Ботвинника. Лишалося зіграти хоча б унічию у двох останніх партіях і Д. Бронштейн став би чемпіоном світу. Але не склалося…

– Наскільки я пам’ятаю, у 20 столітті звання «Претендент» значило, що носій цього звання є видатним шахістом.

– Звісно. Більше того, увесь шаховий світ зрадів, коли Д. Бронштейн почав писати книжки про свої партії, тактику ведення шахової боротьби, в яких відверто розповідав про усі секрети своєї підготовки. Багато гросмейстерів виросло завдяки книгам цього шахового генія і почали мислити по-гросмейстерськи.

– Є версії, що у результатах того матчу не все чисто. Та й надалі Давиду Бронштейну було несолодко…

– М. Ботвинника усіляко підтримувала вся Радянська влада і її система. І коли в часи Другої світової війни і після її закінчення Ботвинник повністю віддавався шахам, Давиду Іоновичу довелося чорноробом відновлювати пошкоджені війною будівлі. Справа в тому, що його батька було ні за що репресовано і лише пізніше формально реабілітовано. Уявляю, наскільки морально тяжко було Д. Бронштейну у таких умовах грати на першість світу. Адже треба було побороти сталінського улюбленця! 

І це не все. У 1974 році Давид Іонович відмовився підписати колективного листа провідних шахістів СРСР із засудженням гросмейстера В. Корчного, який дозволив собі критикувати А. Карпова і радянське спортивне керівництво. В той час це автоматично зараховувало людину в ранг «неблагонадійних» і «невиїзних».

Я і сам з таким стикався, коли деякі функціонери біля шахів були проти мене, намагалися перешкодити моєму розвитку та замовчувати мої досягнення, просували «своїх» людей. І мені доводилося самотужки прориватися через цю систему. 

– Чи вплинув результат Бронштейна на розвиток шахів?

– Д. Бронштейн фактично заснував шахову традицію у Білій Церкві. Цю традицію продовжили його учні. Наприклад, А. Шпаковський. Я його знав особисто, ще коли був маленьким хлопчиком, а він вже стареньким дідусем. Так от, учнем Шпаковського був Аркадій Френкель, який зі свого боку виховав плеяду шахістів: 30 кандидатів у майстри спорту, майстра спорту Віталія Кириченка (нинішнього президента Федерації шахів Білої Церкви), міжнародного майстра Олександра Размислова.

Років 25 тому Аркадій Френкель виїхав у США, поселився у Вашингтоні й заснував шахову школу, де зараз займаються близько 500 учнів. Унікальна людина, педагог, чудовий популяризатор шахів. Мабуть, щось перейняв від Давида Бронштейна.

Я у Білій Церкві двічі проводив чемпіонати у 23 школах міста, в яких взяли участь близько 3 тисяч дітей. Далі були сформовані шкільні команди і ми провели шаховий турнір серед школярів міста. Коли створив шаховий клуб «Лев», у мене вже навчалося 120 учнів.

Вже у США за неповних два роки маю більше ста учнів. Я вважаю, що це основа, яку заклав саме Д. Бронштейн, – відданість, творчість, наснага, які передавалися через покоління.

– Тобто, Ви продовжуєте виховувати шахові таланти. В українській Білій Церкві це був шаховий клуб «Лев». А в США?

– Можна казати про перший український шаховий клуб в Чикаго, штат Іллінойс. Тому що я працюю саме з українською громадою: 98% наших дітей – українці.

Я приїхав у США в січні 2022 року, спочатку працював в українській школі при церкві Святого Миколая в Ukrainian Village Чикаго, в якій навчалося близько 200 дітей. Вже у березні провів чемпіонат школи з шахів, влітку провів шахові табори, а з вересня працював учителем фізкультури і шахів, оскільки школа ввела шахи у навчальну програму. Я дуже вдячний українській кредитній спілці та асоціації «Selfreliance» м. Чикаго за фінансову підтримку наших турнірів, яка почалась з перших днів існування нашого українського шахового клубу, що значно надихнуло дітей займатися шахами і принесло їм чимало радості в ці складні для багатьох з них воєнні часи.

Зараз я працюю також в українських школах при Церкві Святого Йосипа (Камберленд, щоп’ятниці з 16.00 до 18.00) та Церкві Непорочного Зачаття (Палатайн, понеділок з 18.00 до 20.00 і субота з 13.00 до 15.00).

Влітку 2024 року ми плануємо організувати 2 двотижневі християнські шахові табори – для поглибленого вивчення шахів, розумового та фізичного розвитку, знайомства та встановлення дружніх стосунків дітей. Бо головне гасло міжнародної шахової федерації – «Ми одна родина!». Бажаю своїм учням досягти більших висот, ніж я!

Шахи можуть допомогти дітям у багатьох сферах їхнього розвитку та навчання:

- розвивають критичне мислення, логіку, стратегічне та тактичне мислення;

- сприяють розвитку уваги та концентрації;

- навчають дітей планувати свої ходи та передбачати можливі наслідки своїх дій;

- сприяють розвитку пам’яті, адже діти повинні пам’ятати рухи фігур та попередні ходи;

- розвивають творчий підхід до розв’язання проблем, оскільки в шахах є безліч варіантів і стратегій;

- допомагають дітям навчитися приймати рішення та бути відповідальними за свої вчинки;

- можуть використовуватися для встановлення контактів з однолітками та розвитку спільної активності;

- вчать дітей дотримуватися правил та розуміти важливість спортивної дисципліни;

- навчають ефективному управлінню часом, оскільки гравцям надається обмежений час на кожен хід;

- сприяють зацікавленню дітей у навчанні та саморозвитку.

Загалом гра в шахи може бути важливою складовою розвитку дітей, сприяючи їхньому розумовому, соціальному та особистісному 

росту.

Запрошуємо до нашого Шахового клубу «Лев» за локаціями:

- 5000 N Cumberland Ave, Chicago, IL 60656 (The St. Joseph Ukrainian Catholic Church);

- 116 E Illinois Ave, Palatine.IL 60067 (Immaculate Conceptoin Ukrainian Catholic Church).

Деталі та графік занять Ви можете дізнатися за номером : 773 673 3804, Анна.

Особисті досягнення Олександра Шиманського у шахах:

- бронзовий призер України серед шкільних команд;

- двічі чемпіон Київської та Львівської областей серед юнаків;

- 2 місце у міжнародному турнірі «Київська весна»;

- увійшов до 10 найсильніших за рейтингом шахістів у штаті Іллінойс 2023-2024 року;

- двадцятка найкращих шахістів за рейтингом із класичних шахів на сайті lichess.org нік нейм: Al_Shima (на сайті зареєстровано більше 500 000 шахістів).

У найпрестижнішому турнірі «Титульний вівторок» на chess.com, де регулярно грає вся світова еліта шахів, у липні 2023 посів 30 місце, відставши лише на пів очка від 14-го чемпіона світу з шахів Володимира Крамніка. В останніх двох раундах обіграв гросмейстерів.