За що ведуть війни?
За що здебільшого йдуть війни – за території (землю, надра). А то все інше – ідеологія, релігія, мова чи ще щось, то лише прикриття. І дуже жаль, що багато, навіть серед патріотично налаштованих українців, не розуміють цього.
Читаєш деяких лідерів думок, які закликають до героїзму, до допомоги армії, до збільшення виробництва дронів і т. д., водночас їм зовсім байдуже те, що територія України ось уже майже тридцять років виставлена на продаж. І тільки лінивий сусід на цьому розпродажі не захоче і собі відхопити якийсь шматок.
Ось путін вирішив собі відхватити частину України війною. Іншу частину транснаціональні корпорації офіційно скуплять за копійки і зроблять вигляд, що все це демократично і цивілізовано, це уже їхня власність.
Дивлячись на це, а особливо на те, що з 1 січня 2024 року в Україні почав діяти «закон», що дозволяє купувати українську землю будь-кому, навіть великі площі, – ніхто цього не зупинив, не скасував… Тож не виключено, що і Польща задумалася, а чому б і собі не відхопити якийсь шматок. Краще ж приєднати до себе, ніж дивитися, як її викуплять араби чи ще хтось, а потім жалкувати? Ну за Угорщину я взагалі мовчу, їй Закарпаття було обіцяно ще раніше.
Тут сміялися, що путін у своєму інтерв’ю Карлсону згадав про те, як Гітлер напав на Польщу. Але ж історія знає, що це був не просто напад: згідно з домовленістю між Гітлером і Сталіним німецькі війська увійшли у Польщу 1 вересня 1939 року, а совєтські – 17 вересня у Західну Україну. І ось зараз путін все це підігріває, а особливо із зерновим конфліктом на кордоні, не виключено, що уже десь пропонуючи Польщі допомогти прихватити української землі на заході України, поки центральні області будуть скуповувати великі гравці.
І поки українці не зрозуміють, що варто зняти Україну із міжнародних торгів, і не скасують усі ті злочинні закони щодо розпродажу с/г землі та не скажуть «Ми не продаємо свою землю-територію і не продаємо Україну!», то ця війна буде продовжуватися доти, поки кожен із учасників цього, що уже собі щось намітив, не отримає шматок української території. І навіть найкращі союзники і сусіди, виправдовуючи себе тим, що все одно все розпродується, не поспішатимуть нам допомагати, а захочуть урвати і собі щось, десь потаємно ведучи перемовини з путіним кому скільки. Не відмовляться... Така людська природа.
І я про це попереджав ще у 2007 році у своїй книзі «Сценарій для України».
Ось деякі рядки із неї: «…Знаєш, Україну не дуже знають у світі, але останнім часом інтерес до вас підвищився, і всі шукають її на мапі, тому що ви продаєте свою землю. І якщо зараз іноземці говорять про Україну, то тільки про те, що у вас йде розпродаж землі. А у них поняття розпродаж – це коли хтось стає повним банкрутом. А звідси і ставлення до вас, як до невігласів і банкрутів. Та й проблеми із Тузлою і островом Зміїний у вас виникли лише після появи указів про продаж землі. Ви всьому світу показали, що не дорожите тим, що маєте. Так чому б і сусідам не урвати собі шматочок, перед тим як почнеться загальний розпродаж України. Запам’ятай, наступним буде Крим. Ви ніяк не можете повірити у те, що ваша влада вас же і здала. Спочатку пустили під реалізацію промислові об’єкти, а потім і землю – територію. Їх в першу чергу цікавлять комісійні, отримані від цих угод, і аж ніяк не державні інтереси, а тим більше люди…»
Тож, якщо ми знайдемо у собі сили і скажемо «Україна не товар і вона не продається, і ми знімаємо її з торгів», то й історія наша піде інакше. А у путіна зникнуть союзники, із якими він планує ділити Україну.