Віктор Шишкін про узурпацію влади з конституційно-правової позиції
Сьогодні ми з Віктором Шишкіним – першим Генеральним прокурором України, депутатом Верховної Ради трьох скликань, суддею Конституційного Суду у відставці говоримо про поняття узурпації влади як незаконне захоплення державної влади, яке порушує Конституцію України. Зокрема, що узурпація влади в Україні відбулася через зміни в Земельному кодексі, які суперечать конституційній позиції. Народ має право захищати свої права і брати участь у владі, а органи влади повинні діяти відповідно до закону.
– Поясніть, будь ласка, нашим читачам, що таке узурпація влади: щоб ми розуміли, що це, і навчилися розпізнавати її та протидіяти.
– Якщо орієнтуватися на Кримінальний кодекс, то на певних посадовців держави покладається відповідна відповідальність, крім загального (убивство, крадіжка тощо) – це зловживання службовим становищем. Є халатність – невиконання службових обов’язків. Загалом є ціла низка злочинів, які називаються посадовими. В цьому контексті ми можемо говорити про такий вид зловживання владою тією особою, яка обіймає державну посаду, як узурпація. Сьогодні ми не розкриватимемо інші види, зокрема халатність, перетягування на себе інших повноважень – це низка інших статей.
Погляньмо, що про узурпацію каже Конституція, а вже через цю призму спробуємо розібратися. Адже саме слово «узурпація» міститься в Конституції України – це найвищий рівень, де зазначається цей термін. Отже, право визначати та змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Під державою розуміються органи влади. Навіть ця частина 5 ст. акумулювала увагу кожного, хто читає Конституцію, що «її органами або посадовцями». У цьому аспекті, якщо взяти нинішніх вищих носіїв публічної влади – це президент і депутати, – то законом, яким були внесені зміни до земельного кодексу (закон про обіг земель сільськогосподарського призначення), я продовж вже 4 чи 5 років кажу, що це відбулася зміна конституційного ладу в спосіб, який не визначений Конституцією України. У статті 13 вказано: земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Не якихось персоналій, а Українського народу. Це висхідне положення записано в Конституції як фундамент та основа нашого конституційного ладу. Конституційний лад складається з багатьох елементів, один із них – земля. Зміна відносин у цій системі – є зміною конституційного ладу. Ніякими «закончиками» ні Зеленський, ні Порошенко, ні Кучма, ні Ющенко, ні Верховна Рада не можуть змінювати конституційний лад – бо це є виключним правом Українського народу. Маніпулюючи, використовуючи закон, чинна влада змінила конституційний лад. Таким чином в діях народних депутатів, які проголосували закон про землю, президента, який вніс його на розгляд парламенту та згодом підписав, є елемент узурпації влади. Вони забрали в народу його право на зміну конституційного ладу. За 5 ст., ніхто не має права узурпувати владу. Вся ця 5 стаття двічі у своєму тексті згадує поняття узурпації та забороняє її. Ми не беремо до уваги можливі аспекти неправильної поведінки, наприклад, президента чи депутатів в контексті того, що я називаю посадовою особою, йдеться про узурпацію через призму земельних відносин. Бо фактично зміна Конституції відбулася через закон.
– Що є абсурдно й антиконституційно.
– Тому в цьому контексті ми можемо ставити питання про наявність узурпаційних дій в діяльності певної значної частини парламенту, який проголосував за цей закон, і президента, який його підписав. Повертаючись до терміну, узурпація – це перебирання на себе в якийсь неправовий спосіб тих повноважень, які особі не належать ні за законом, ні за Конституцією. Зміна конституційного ладу – повноваження виключно Українського народу, а не носіїв публічної влади, навіть якщо вони законно обрані народом. Всі посадові особи повинні діяти в спосіб, передбачений законом і Конституцією.
– Як такі дії потрібно кваліфікувати, виходячи з Кримінального кодексу?
– Є кілька статей, зокрема 109 ст. – дії, спрямовані на зміну конституційного ладу, також проглядатися можуть інші статті: перевищення службових повноважень тощо.
– Є 1 пункт ст. 5 Конституції України, відповідно до якого носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Виходячи з цього, а також те, що виключно українцям належить право зміни конституційного ладу – це право було узурповане. Як з точки зору правової позиції може та має поводитися народ, банально захищаючи себе?
– Є різні способи. Наприклад, за ст. 38 громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, також є форми виборів та референдумів, ну й зрештою право народу на повстання. Опосередковано воно випливає щонайменше з двох статей Конституції. Зокрема й через те, що народ, а не президент чи монарх, є носієм суверенітету – тобто це найвища влада після Бога.
Оскільки за ст. 8 в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, та ст. 9 чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України – в цьому аспекті ми можемо згадати Всесвітню декларацію прав людини, де прямо й чітко зазначено, хоча й в подвійному аспекті: нібито право народу й водночас зобов’язання органів державної влади – державні органи щодо прав людини мають діяти так, щоб людина не була змушена вдатися до повстання як останнього аргументу для захисту своїх прав. Це припис для органів влади: поводьтеся так, щоб ви не порушували права людини.
– Так, це важливо розуміти, що такий пункт є, є Конституція, є Декларація прав людини, є наш реальний фізичний стан, де відбувається розпродаж України, всього того, що ще залишилося. Але є повномасштабна війна, і нам кажуть: ви не маєте права протестувати. Щоб путін не скористався цим, спостерігайте, як ми продаємо всупереч Конституції ваше: землю, надра; робимо акціонерними товариствами Укроборонпром, Укрзалізницю, Енергоатом, щоб в майбутньому продати. А ми мусимо діяти.
– Мусимо діяти. До речі, коли в 2022-му розпочався наступ московитів з північного фронту, мешканці Київщини, Чернігівщини, Сумщини, Харківщини взяли на себе повноваження захисту держави, не чекаючи вказівок влади. Все, що тоді вимагалося від начальників і влади – дати зброю. Як ми буквально за тиждень сформували 30 батальйонів тероборони? Не лише ж тоді оборону тримала армія. Наприклад, Сумська ТрО була в більшості щодо Збройних сил України, під Києвом це тероборона та армія були фактично 50/50. Люди взяли на себе організацію, одяг, їжу тощо. Влада лише дала зброю. Хоча і з нею була критична ситуація. І коли зараз в тилу починають розповідати, чи законно це було чи ні, забувають, що є відповідна стаття як дія в умовах крайньої відповідності. Крайня необхідність і полягала в захисті столиці та інших регіонів від москальського вторгнення.
– Завершу так: а чи була б крайня необхідність, якби велася підготовка до повномасштабного нападу?
– Мабуть, би не була…