Громада св. Андрія Первозваного відзначила 25-річчя священнослужіння митр. прот. Віктора Полярного

У неділю, 5 листопада, громада катедри св. Андрія Первозваного в м. Блумінгдейл відзначила 25-річчя рукоположення на священство, 15-річчя пастирського служіння та день народження настоятеля парафії митр. прот. Віктора Полярного.

Божественну Літургію сослужили з митр. прот. В. Полярним ієрей Михайло Лещишин, прот. Ярослав Марикот і прот. Микола Соловей. Співав хор св. Андрія під керівництвом голови парафіяльної ради п. Івана Яреська, за відсутності директора хору Тараса Руденка.

Після завершення Божественної Літургії у храмі в присутності зібраних отці, голова ради п. Іван Яресько, голова Братства св. Андрія п. Ярослав Сидоренко та голова Сестрицтва св. Софі п-і Марія Слобідська привітали квітами митр. прот. В. Полярного з 25-річчям рукоположення, 15-річчям пастирського служіння та днем народження. Також склали подяку панідобродійці Валентині Полярній за допоміжні функції в парафії.

Після Богослужіння парафіяни, прихожани та гості перейшли до парафіяльного культурного центру на святковий бенкет і мистецьку програму. Бенкет розпочався молитвою у виконанні хору св. Андрія.

Іван Яресько – голова парафіяльної ради зачитав привітальний лист Епіфанія, Митрополита Києва і всієї України. З додатковими привітаннями виступили єпископ Панкратій; п-і Олена Тхорик як представник каси «Самопоміч»; ветеран Микола Скиба з обраною групою Українських Ветеранів Америки-пост №. 32; п-і Софія Чорній і п-і Любов Кулик від орг. «Християнська молодь»; п-і Марія Слобідська від Сестрицтва св. Софії. 

У програмі взяли участь директор школи п-і Тетяна Чорній та діти школи св. Андрія, які вітали прот. В. Полярного кількома віршами, що виконав кожен учень; Евелина Чорній та Анастасія Чорній привітали з їхніми чудовими співочими виступами.

Ігор Куриляк вручив «Подяку» від імені Збройних Сил України, військової частини А3892 прот. Віктору Полярному за «...вагомий внесок та допомогу у боротьбі з ворогом, проявлену волонтерську ініціативу та підтримку, сприяння у забезпеченні національної безпеки і оборони нашої Батьківщини-України...».

Іван Яресько висловив головну промову, окресливши життєвий шлях прот. Віктора Полярного від місця народження на Харківщині до прибуття до громади св. Андрія Первозваного в 2009 році. За відданість і служіння Святій Помісній Українській Православній Церкві вручив орден Святої Софії панідобродійці Валентині і орден Святого Андрія Первозваного прот. Віктору Полярному. Олег Федак, зять Полярних, висвітлив відео з життя і скитальщини в Німеччині, Бразилії та Америки, а також рукоположення у сан ієрея... 

Віктор Полярний народився 31 жовтня 1935 року у місті Золочів, Харківської області, у родині розкуркулених селян. Друга світова війна змусила родину Полярних покинути рідний Золочів і мандрувати на захід у незнані краї, допоки доля не закинула їх у табір переселенців міста Ганновер, Німеччина. Коли родина Полярних переселилася до Бразилії у листопаді 1948-го року, молодого пана Віктора зарахували до семінарії Святого Йосипа у Прудентополісі (штат Парана, у південній частині Бразилії), де він продовжив свою науку. У 1958 році родина Полярних переселилася до США і 12-го липня 1959 року у Катедрі св. князя Володимира в Чикаго протопресвітер Федір Білецький вінчав молоду пару Валентини Дмитренко і Віктора Полярного.

Через чотири місяці, у листопаді Віктора Полярного призвали служити в армію США. Він закінчив основну підготовку (Basic Training) у Форт Леонард Вуд, штат Міссурі, і навчання у військовій школі комунікації у Форт Ґордон, штат Джорджія.

Зразу після професійного вишколу й закінчення школи комунікаційних зв’язків рядового Віктора Полярного призначено до Другої танкової дивізії у Форт Гуд (сьогодні перейменовано Форт-Кавасос), штат Техас, а потім – у 304-й Signal Battalion Восьмої Армії США в Кореї, де відповідав та утримував всі військові зв’язки між Восьмою Американською Армією і Другою Південно-Корейською Армією. На той час він був призначений в Кемп Лонґ у селі Вонджу, біля 38-ї паралелі.

Так сержант Віктор Полярний відслужив свій військовий термін в Кореї і вже був призначений вертатися додому у вересні 1961 року, але через те що совєти почали будувати мур навколо Берліна, всім військовикам, які прибули до Кореї після 15-го вересня 1960-го року, було продовжено термін військової служби на три місяці.

У грудні 1961-го року сержант з почестями приїжджає до своєї родини, яка вже складається з двох осіб – у лютому 1961 року дружина Віктора народила дочку Анну. Наприкінці 1967 року родина примножується з приходом сина Андрія. Обох дітей охрещує прот. Федір Білецький в парафії св. Володимира в Чикаго, де інж. Віктор був обраним парафіяльним секретарем впродовж двох років.

Незабаром після цього Віктора Полярного прийняли у Чиказький коледж інженерії, де він здобув ступінь бакалавра електротехніки. Після навчання почав працювати в корпорації Motorola Corporation. У 1972 році Motorola закриває фабрику в м. Чикаго і переміщується до м. Плантейшн у Флориді. Родина Полярних влаштовується в курортному м. Форт-Лодердейл, Флорида. Полярні були активними членами громади південно-східної Флориди. Очолюють народну школу для дітей українського походження. Брали участь у церковному й громадському житті. У 1987 році Головна Управа ООЧСУ нагородила інж. Віктора Полярного ГРАМОТОЮ ПРИЗНАННЯ Й ПОДЯКИ за довголітню працю для добра організації і для добра української визвольної вправи.

У 1981 році Віктор Полярний отримав підвищення до менеджера з інженерного розвитку й очолив цілий цех інженерів як директор у видавництві мобільних телефонів і пейджерів. Вище керівництво фірми часто відправляло інж. Віктора до країн, де також були представництва Мotorola для налагодження технічних і адміністративних справ. На посаді інж. Віктор відвідав 32 країни.

У 1981 році за порадою прот. Михайла Михайлюка, настоятеля парафії св. Миколая в Маямі, Віктор Полярний записується на заочні курси в Бавнд Бруці.

У цей час дочка Анна і син Андрій закінчили університети. Анна здобула диплом Master in Business Administration-Nova University, Андрій – диплом Bachelor of Science in Finance and Bachelor of Science in Management Information Systems-Florida Atlantic University.

Після розпаду Радянського Союзу Віктор отримав посаду менеджера відділу з розвитку бізнесу (Business Development). Вищі керівники Motorola запропонували інж. Полярному посаду Директора з розповсюдження бізнесу по всій бувшій совєтській території й у 1993 році родина Полярних разом з мамою-Дмитренко поселилися в москві на Пушкінській. У 1994-му родина Полярних переселилася до Новосибірська, де зустрілася з українською громадою, людьми, яких заслано на працю після закінчення інститутів. Під час перебування в росії, інж. Полярний відвідав майже всі республіки Радянського Союзу і майже всі країни Східної і Західної Європи та переїхав до 

москви. 

У 1995 році родина Полярних повертається до США – інж. Полярний призначений з розповсюдження бізнесу на Південну Америку. У 1998 році, після понад 30 років роботи в Motorola, Віктор пішов на пенсію.

У 1998 році через посередництво блаженної пам’яті архієпископа Степана Біляка і благословенням Святійшого Патріарха Філарета Віктор прийняв покликання до відповідальності присвятити своє життя служінню в Христовому винограднику і в Помісній Українській Православній Церкві. Святійший Патріарх Філарет рукоположив Віктора у сан ієрея і через рік призначив отця Віктора настоятелем парафії св. Миколая у Купер-Сіті, Флорида.

У листопаді 1999 року Святійший Патріарх Київської і всієї Руси-України Філарет підвищив отця Віктора до сану протоієрея, а у травні 2002 році за жертовну працю для помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату нагородив митрою.

Дочка Полярних – Анна – вийшла заміж за Олега Федака, і в них 12-вересня 2003-го року народилася донечка Таня-Александра. 

29-го жовтня 2006 року, Святійший Патріарх Філарет видав УКАЗ № 1626, де вказано: «За заслугу з відродження духовності та утвердження Української Православної Церкви Київського Патріархату в США – нагородити протоієрея Віктора Полярного, настоятеля храму святителя Миколая в м. Купер-Сіті (штат Флорида) Орденом св. Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня».

У 2007 року Святійший доручив митр. прот. Віктору Полярному історикоканонічну декларацію «Київський Патріархат – Помісна Українська Православна Церква» англійською мовою. З цієї нагоди 11 березня 2008 року Патріарх Філарет видав УКАЗ № 567, де сказано: «За заслуги з відродження духовності та утвердження Української Православної Церкви – нагородити митр. прот. Віктора Полярного Орденом Святого Миколая Чудотворця».

З 2 липня 2008 року призначено митр. прот. Віктора Полярного Секретарем Вікаріату Помісної Української Православної Церкви Київського Патріархату. Дотепер прот. Полярний виконує функції Секретаря Вікаріату Православної Церкви України (з 2019-го) в США, Канаді та Японії. 

23 травня 2021 року організація «Українсько-Американські Ветерани – Пост 32, Чикаго» призначила своїм довічним капеланом колишнього сержанта Американської Армії, нинішнього настоятеля катедри св. Андрія Первозваного Помісної Православної Церкви України у США, Канаді та Японії, митрофорного протоієрея Віктора Полярного. Ветерани вручили прот. Вікторові Полярному відзнаку призначення капеланства.

На закінчення святкування прот. Віктор Полярний звернувся до святкової громади з подякою: 

«Від щирого серця хочу подякувати нашим сестрицям за тяжку працю на кухні та за забезпечення красоти в Господнього Домі. Завдяки вашій відданості і кропіткій праці громада Святого Андрія дістає величезну фінансову підтримку. Дякуємо нашим братчикам, які тримають господарку посилості в найкращому стані, дякуємо хористам, під провідом пана Тараса Руденка, які своїми голосами збагачують наші богослужіння і різні імпрези, дякуємо управлінню і вчителям школи українознавства під проводом пані Тетяни Чорній, які виховують нашу майбутність в українськім дусі, дякуємо членам Парафіяльного Уряду за чесне проведення громадської діяльності. Особлива подяка пану Алексу Слобідському за утримання і керування церковного цвинтаря, дякуємо нашому Голові Уряду пану Івану Яреську за його довголітню відданість Помісній Українській Православній Церкві, і сердечне спасибі всім присутнім за Вашу участь в сьогоднішнім торжестві Громади Святого Андрія, щира вдячність всім парафіянам і прихожанам катедри Святого Андрія. Дякую дорогим паням, пану Івану Яреську і всім тим, хто присвятили свої сили нелегкій і кропітливій праці в приготуванні і відзначенні сьогоднішньої події. Всім Вам низенький уклін і щире й сердечне спасибі. Слава Ісусу Христу і Слава Україні!»

Про авторів: Марія Коркач-Грошко – заступник голови парафії св. Андрія Первозваного м. Блумінгдейл; у співавторстві – Богдан Дудич, рекламник орг. Українсько-Американські Ветерани.

Фото: Галя Полярна-Федак; Богдан Дудич.