Як розміри ваших тарілок і склянок впливають на талію?

Периметр талії сильно залежить від кількості їжі, яку ми споживаємо. Якби ми щораз, як забурчить у шлунку, ставили перед собою баняк плову і їли до комфортного відчуття ситості, то в цій статті не було б сенсу. Але ми їмо з тарілок...

Оскільки наші діди-прадіди пережили Голодомор, а після Другої світової були проблеми з провіантом, ми – діти пустих тарілок. Нас виховували спорожнювати тарілки такими фразами, як «поки не доїси, з-за столу не встанеш», «ніхто за тобою доїдати не буде», «їж, в нас свиней нема!». Тарілку треба спорожнити навіть ціною переїдання – дурна ідея, яка стала нашим переконанням, ми навіть не помічаємо, як воно на нас впливає.

Отже, ми можемо попросити «добавку», але не доїсти права не маємо. Скільки наклали макаронів, стільки й треба доставити в шлунок. І накладаємо ми ці макарони «на око». Як я вже казав, в кожного з нас є картина в голові «нормальної порції». Питання, на яке ми відповідатимемо сьогодні, чи впливає розмір тарілки на кількість їжі, яку ми на неї покладемо, а пізніше будемо змушені з'їсти? Так, впливає...

Почну, як завше, здалеку.

Якщо крапку середнього розміру оточити колами великого розміру, то вона здаватиметься меншою від тієї, яка оточена маленькими колами. Середнє на фоні великого здається малим. Наприклад, мільйонер серед мільярдерів почувається гірше, ніж заробітчанин серед своїх безробітних односельчан. Це універсальна закономірність, величина будь-чого визначається фоном. А до чого тут розмір тарілки?

Одна і та ж порція їжі на великій тарілці здається меншою, ніж на маленькій. Чим більша тарілка, тим більше ми на неї кладемо і, зрештою, втрамбовуємо в себе. І це було показано в експерименті, де піддослідним давали великі або малі посудини, в які ті могли собі набрати морозива з шведського столу. Ті, що отримали більший посуд, з'їдали на 31% більше морозива.

Що робити, ви знаєте: віддати великі тарелі комусь, а собі купити менші (тільки сподівайтеся, що хтось не читатиме цю статтю).

Їсти – це поведінка. І, як і з будь-якою поведінкою, визначити її причини вкрай важко. Є причини безпосередні (ця ковбаса мала такий смачний вигляд), і дуже віддалені (рівень греліну в крові матері на третьому триместрі вагітності).

У кожного з нас є якесь розуміння «нормальної» кількості їжі чи напою. Ні, якщо я вас запитаю, скільки вареників з капустою їсти «нормально», ви довго вагатиметеся з відповіддю. Але в кожного з нас є образ в голові «нормальної» порції їжі. Ця «нормальна порція» – результат культури і виховання. Результат того, скільки борщу мама сипала в тарілку і наскільки заповнювала склянку молоком. «Нормальна порція» – це звичка. Сформована, закріплена, міцна. Ми не просто кладемо «певну» кількість макаронів в тарілку, ми кладемо свою звичну кількість макаронів. І це, звісно, впливає на кількість спожитого нами. А чи впливає на кількість споживаної нами їжі посуд, з якого ми їмо? А склянка, з якої ми п'ємо?

Відомо, що рідка їжа погано насичує. З еволюційної точки зору – це логічно, адже для рідкої їжі потрібен посуд, який, за еволюційними мірками, з'явився секунду тому. Наші тіла до калорійних рідин ще не встигли адаптуватись. Винятками є молоко і суп, які рідкі, але ситні (молоко ситним робить білок, а супи – овочі і м’ясо). А якщо рідка їжа споживається ще й в «неправильному» посуді, то вплив на талію стає більш ніж вагомий. Неправильний посуд, то який?

Почну здалеку…

Людина – то біологічна машина. Ми не призначені для осмислення реальності, а створені виживати і плодитись. Якщо певна особина набула мутацію, яка викривляє реальність, але допомагає виживати і плодитись, ця риса згодом пошириться на всю популяцію. Наприклад?

Коли ти дивишся з вікна дев'ятого поверху на кума, що стоїть внизу і щось тобі намагається показати на мигах, тобі відстань до кума здається більшою, ніж йому до тебе. Чому? Бо ця ілюзія змушувала нашого предка боятись, спускаючись зі скелі. Боятись – обережно переставляти ноги – виживати – плодитись. 

У США в Сент-Луїсі є велична споруда Gateway – арка, заввишки 192 метри, зроблена з нержавіючої сталі. Щодня близько 11 тисяч туристів захоплено широко розтуляють рота, з якого виривається щось на кшталт «Яка ж вона височенна!». Так річ у тому, що вона не менш широка, ніж висока. Її дивовижну ширину – тих же 192 метри – чомусь ніхто не помічає. І, мабуть, справа не лише в тому, що висота споруд нас більше вражає, ніж ширина. Ми по-різному сприймаємо довжину вертикалі і горизонталі…

Якщо намалювати дві лінії у вигляді перевернутої догори дригом великої літери «Т» з однаковими довжинами вертикальної і горизонтальної лінії, вертикальна нам здаватиметься в середньому на 18-20% довшою. Вочевидь, ця вертикально-горизонтальна ілюзія допомагала виживати нашому предку. А тепер вносить свій невеличкий внесок у пандемію ожиріння. В ожиріння? Як?

На дітях, дорослих і навіть професійних барменах було показано: ми недооцінюємо кількість рідини в широких посудинах на 18-37%. А якщо ця рідина – сік чи кола; посудина – склянка; споживання – щодня по кілька разів? Ми можемо, хоч і не зовсім точно, розрахувати, скількох сантиметрів на талії нам може вартувати товстий стакан.

У склянці соку 100 калорій. Якщо ми помилимось на 25%, то отримаємо 25 зайвих калорій. Якщо двічі на день – 50. Це в рік 18 250 зайвих калорій. І якщо врахувати, що кілограм жиру – 7 500 калорій, широка склянка може коштувати нам більше 2,5 зайвих кілограмів в рік, і збільшення талії десь на 2-3 сантиметри.

Звісно, підрахунки примітивні. Ми не знаємо, наскільки організм компенсовуватиме переїдання підвищенням метаболізму і збільшенням бажання рухатись. Ми не знаємо, наскільки організм певного індивіда відчуватиме «зайвий сік», знижуючи споживання калорій з інших джерел. Як і не знаємо, де відкладатимуться зайві кілограми, на талії чи на іншій частині тіла. Це все умовно, і перед нами не стоїть ціль точного прогнозу. Суть: в широкій склянці об'єм рідини здається меншим, ніж є насправді, а в довгій і тонкій – навпаки. І це вагома причина закупитися довгими тонкими склянками, а широкі… віддати. 

Instagram: viktor_mandziak

Facebook: Мандзяк Віктор