Як зробити корисну їжу смачною?

Якщо вдатись до дихотомії, то «ЗОЖ-ПП» їжа некалорійна, а «неЗОЖ-ПП» – калорійна. І ще: некалорійна їжа – несмачна, калорійна – смачна. Отже некалорійна здорова їжа несмачна. Ох і ах, а так хотілось і талію мати, і бургери наминати.

Але «смачно» і «несмачно» – це суб’єктивне сприйняття, і, на щастя, його можна змінювати...

Коли людина знижує споживання солі, з часом їй починає смакувати менш солона їжа. Якщо змусити себе деякий час їсти менш солону їжу, згодом вона тобі смакуватиме як і більш солона. Той же досвід, той же кайф, але менше поглинутого натрію, за що здоров’я тобі буде вдячне. Ну чудово ж! Але чи працює цей принцип щодо цукру і жиру, тобто до калорій? Якщо в моєму раціоні стане менше жиру і цукру, я полюблю противне здорове харчування? 

Спочатку мушу познайомити вас із поняттям, яке ми проволочимо через всю статтю. Чутливість смакових відчуттів (ЧСВ) – це інтенсивність смаку у відповідь на споживання конкретної їжі. Простіше кажучи, наскільки вафлі солодкі, а лимон кислий. І не всім людям однаково смакує їжа.

Люди, які більше і частіше споживають солодке, мають притуплену ЧСВ до солодкого. Вони вродились такими чи надмірна стимуляція рецепторів солодкого зробила їх такими? Звісно, чутливість до різних смаків безумовно має генетичний компонент: хтось природжений дегустатор, а інший – необтесаний природою простолюдин. Але «солодка дієта» робить нас менш чутливими до солодкого смаку. І щоб задовольнити свої «нові» гастрономічні вподобання, нам потрібна ще більш солодка їжа, тобто більш концентрований цукор і калорії, від яких розповзається талія. 

Працює воно і в зворотному напрямку. Три місяці на низькоцукровій дієті роблять солодку їжу суб’єктивно на 40% солодшою. Що це, як не відновлення чутливості до солодкого? В результаті яблуко і грушка смакують так, ніби туди напхали цукру, а банан стає солодким як мед. Той же банан, що й три місяці тому, тільки смакує більше. І якщо в результаті обмеження солодкого виноград смакуватиме як родзинки, слива як чорнослив, ти отримуватимеш те ж задоволення, а недоотримуватимеш хіба що калорії. А калорії ти недоотримуватимеш ще й з іншої причини...

Один з факторів, який впливає на насичення і кількість поглинутих калорій, сенсорна стимуляція: інтенсивність і тривалість смакових відчуттів в роті насичує нас. Тобто багатство смаку робить нас ситими. Ми можемо отримувати це «багатство», просто відновивши чутливість наших смакових рецепторів. Відновлена чутливість смакових відчуттів – більше смаку при меншій кількості калорій = ситість = звуження талії.

Гаразд, можна зменшити споживання цукру і не втратити в задоволенні, відновивши аскезою чутливість до солодкого. Але як бути з жиром? Жирного смаку ж нема. Чи є?

У нас в роті є рецептори для жиру. Так, чомусь немає такого як «жирний смак». Поняття немає, а явище є: ми відчуваємо жирний смак, так само як солодкий, кислий, гіркий, солоний чи пікантний.

Чим вища ЧСВ до жиру, тим менше люди споживають калорій і мають відповідно вужчу талію. І знову питання: вони ся такими вродили чи стали? Хм... Поговірмо мовою фактів. Високожирова дієта знижує ЧСВ до жиру, що, як було показано, призводить до переїдання. До речі, брати наші менші – щури – з притупленим відчуттям жиру в кормі теж стрімко набирають вагу.

І навпаки, 6 тижнів на низькожировій дієті підвищують ЧСВ до жиру і роблять низькожирову їжу смачнішою. За 6 тижнів низькожирової дієти сухий телячий стейк тобі смакуватиме як мамині котлетки, а кефір як сметана. Задоволення залишиться, а втечуть хіба що калорії з їжі. Хочете ще фактів?

Людей, які нечутливі до жиру, жирна їжа погано насичує. Що не дивно, адже якщо всього 14 днів споживати їжу з високим вмістом жиру, то ця жирна їжа менше затримується в шлунку. Складається враження, ніби притуплене відчуття жиру в результаті високожирової дієти посилає в мозок некоректну інформацію про спожиту їжу, і шлунок швидко спорожнюється, залишаючи нас знову голодними. В результаті бомбардування своїх рецепторів жирною їжею, ми її не тільки перестаємо сприймати як неприродно жирну, а ще й погано насичуємось нею. Результат – переїдання.

Добре відомо, що жир з усіх трьох макронутрієнтів найменш ситний. Але при хорошій чутливості до жиру, жир стає дуже ситною штукою. Споживаючи менш жирну їжу, ви відновлюєте чутливість рецепторів до жиру, чим не тільки робите менш жирну (і менш калорійну) їжу смачнішою, а й менше їстимете, адже тепер жир у вашому раціоні буде вас довго тримати ситим. Ну які можуть бути причини, щоб цим можна не скористатись?!

Отже, ваші муки, коли ви переходите на «ЗОЖ-ПП», тимчасові. Потрібен час, щоб відновити чутливість ваших смакових рецепторів, заморених варениками, шпондером, круасанами і шоколадками. Потерпіть, і помідори, морква, яблуко і хек почнуть вам смакувати. Зараз ви маєте перевагу перед собою вчорашнім – тепер ви знаєте. Ви знаєте, що мучитись вам не вічно, адже з часом і практикою ви матимете не тільки звичку їсти більш здорову їжу, а й смакуватиме вона більше.

Той же досвід, те ж задоволення, а талія вужча. І все, що стоїть між вами і цим – час і практика. Практикуйтеся в поїданні огірка – це корисно.

Instagram: viktor_mandziak

Facebook: Мандзяк Віктор