Храмовий празник став святом парафіяльної родини
Парафія греко-католицької церкви святого Йосафата, що в містечку Манстер (штат Індіана), не є надто чисельною, а тому і справді скоріше нагадує гарну дружну родину. Будні кожного з цієї родини наповнені повсякденними справами, а недільної днини кличе усіх до себе Божий храм – їхня світла і затишна спільна домівка. Тут так легко звертатися з молитвою до Господа, так добре наповнювати душу спокоєм, а серце любов’ю, усвідомлювати, що Бог завжди із тобою – радість примножить, біду полегшить, смуток розвіє, надію скріпить. Головне – вірити, головне – у всьому покладатися на Господа, бо в Ньому наше спасіння.
Про це завжди говорить своїм парафіянам настоятель церкви отець Володимир Кушнір, який щиро радіє кожному, хто переступає поріг їхнього храму, хто приходить сюди зі своїми дітьми та онуками, бо віра українців завжди була сильна єдністю поколінь.
А минулої неділі у церкві було особливо людно, адже тут відзначали храмове свято. Розпочали його із Божественної Літургії, яку разом з отцем Володимиром провели декан Чиказького деканату УГКЦ отець Ярослав Мендюк та адміністратор єпархії Святого Миколая отець Павло Дроздяк. Молитва, читання Святого письма, церковні піснеспіви – усе це сповнювало присутніх дивним світлом Господньої любові, яка допомагає нам долати усі негаразди на земних дорогах життя.
Продовженням храмового празника став святковий обід. Однак це було не просто частування, а добра нагода поспілкуватися, обмінятися новинами, поділитися роздумами, запитати поради – родина ж бо зібралася! Отець Володимир зазначив особливість цьогорічного свята: воно відбувається 12 листопада, саме у день вшанування пам’яті святого Йосафата – покровителя церкви, який 400 років тому загинув мученицькою смертю (до речі, він став першим українським святим, якого канонізувала Католицька Церква). Ще одна важлива дата, на якій наголосив настоятель храму, – 65-річчя заснування їхньої парафії.
Саме стільки літ кожен її день стає історією, про яку багато можуть розповісти поважного віку парафіяни. Зокрема – одна із засновників парафії пані Ольга Василовська, яка відзначила уже 101-й день народження. Не набагато відстала від неї і пані Стефанія Бабій. На цих добродійок просто неможливо було не звернути увагу, адже при своїх поважних роках вони ще такі енергійні, з таким молодечим запалом в очах! А коли приходять на кухню парафіяльного залу при церкві вареники ліпити (щоп’ятниці збираються тут вправні господині, адже завжди мають замовлення на цю традиційну українську страву), то їхня робота викликає неабияке захоплення, а молодь має від кого життєвим премудростям навчатися.
Із такими цікавими історіями і минало храмове свято. Отець Ярослав Мендюк поділився своїми спогадами, адже свого часу (від 2007-го до 2016-го) працював на славу Божу також у місті Манстер, а тому вважає, що велику священичу школу пройшов саме у цій парафії. І тепер, коли буває тут, то завжди має відчуття рідного дому.
Подякував за можливість гостювати у парафії і привітав парафіян із празником отець Ендрю Самерсон із церкви Святої Марії, що в місті Вайтінг. Привітання і фінансову допомогу отримала парафія і від асоціації «Самопоміч» та фундації «Спадщина».
Приємно доповнили свято творчі подарунки. Доброго настрою додали присутнім своїми виступами вихованці школи танцю «Вишиванка» (керівники Павло та Оксана Федьківи), яка працює при парафії святого Йосифа Обручника у Чикаго, та вокальний гурт «Тріода». Українські мотиви танців і пісень подумки перенесли кожного туди, де благословив Господь природною красою і щирими, працьовитими людьми землю, ймення якій – Україна, що її сьогодні чорною хмарою накрила війна. Але ми віримо: правда переможе. Ми молимось за це і в будні, і в святкові дні. Молилися за Україну і на празнику у храмі святого Йосафата. І від цього свято набуло якогось особливого звучання, особливого змісту, додавши кожному відчуття української родини.
