Вихолощування науки з економіки

Автор: Ярослав Романчук

Джерело: Континент (https://kontinentusa.com/yaroslav-romanchuk-vyiholaschivanie-nauki-iz-ekonomiki/).

9 жовтня 2023 р. премію в галузі економіки пам’яті Альфреда Нобеля (вважається нобелівкою з економіки) здобула економістка Клаудія Голдін (США) (Claudia Goldin) за «покращення нашого розуміння результатів участі жінок на ринку праці» (for having advanced our understanding of women’s labour market outcomes). Отакої. Наука «економіка» стала заручницею групових інтересів, модних уподобань та громадського гайпу.

Політична коректність кермує. Домінує ідеологічний mainstream престижних американських та європейських університетів разом зі смаківщиною фахівців центрального банку Швеції. Якщо розглядати цю нагороду, як проект Центрального банку Швеції, як ініціативу групи організацій, то, зрозуміло, це їхнє право, кого, за що і за якими критеріями нагороджувати. Проте багато хто сприймає цю нагороду не як вузький, професійний проект, а як мірило якості наукового дослідження у сфері економіки.

Річ у тім, що з усіх професій та соціальних груп «вчений» у всьому світі викликає найбільшу довіру. З погляду обивателя «наука» – це щось об’єктивне, правдиве, очищене від суб’єктивних ціннісних суджень та упередженості. «Науковий» – це як друк «перевірено, довіряти можна». «Наука» – це встановлення стійких, універсальних, об’єктивних, повторюваних зв’язків/явищ. Наука поза расою, статтю, часом, віком, місцем, посадою, дипломом і розміром гаманця.

Це в ідеалі. Це наука, якою вона має бути. Це там, де всі й усе чесно, де чорне називають чорним, а біле білим. Це там, де немає пропаганди, державної монополії на надання статусу «вчений», де свято поважають свободу та конкуренцію ідей. Це там, де під тиском диктатора/громадської думки на питання «то Сонце крутиться навколо Землі?», збентежена людина зі статусом «вчений» відповідає: «Зазвичай Земля крутиться навколо Сонця, але іноді буває навпаки».

Вчений займається дослідженням різних явищ, зв’язків, щоб встановити стійкі причинно-наслідкові зв’язки, докопатися до суті, виявити причини якоїсь проблеми, щоб запропонувати рішення. Наука передбачає строгу методологію аналізу. Без її дотримання висновки не можна називати науковими. Вони нічим не відрізняються від голих тверджень ідеологів та пропагандистів, які часто підганяють відповідь під завдання. Помилки в методології, порушення базового наукового принципу неупередженості дослідника, дефективність методології верифікації наукових теорем/істин, що застосовується – все це переводить наукове дослідження в статус «спостереження» або «опис».

Клаудія Голдін десятиліттями досліджувала становище жінок на ринку праці. Збирала дані, вивчала динаміку зайнятості та доходів. А в одній роботі вона показала, що «економічне зростання часто не призводить до збільшення доходу жінок». Чи часто це як? В яких випадках? Яке значення має верховенство права, рівень економічної свободи, структура власності, зайнятості та неформальні соціальні норми/традиції? Як впливає на жінку/чоловіка культура, релігія, технологічні інновації, демографія, режим міграції, регулювання ринку праці тощо? На динаміку доходів людей впливають різні чинники. Їх сотні. Об’єктивно може бути стан економіки, коли економічне зростання не призводить до підвищення доходів тієї чи іншої соціальної групи. Доходи в принципі не можуть підвищуватися під лінійку. Наука «економіка» вивчає homo agens (людини чинної). Вона вивчає ДІЮ у вигляді певного вибору (споживання, інвестування, виробництво, інвестування, заощадження, продаж, купівля тощо). Наука «економіка» абстрагується від параметрів, властивостей, якостей суб’єкта (homo agens). Вона вивчає його дії/вибір, причинно-наслідкові зв’язки процесу вибору, взаємодії між різними суб’єктами. Такої суворості у роботах новоспеченого нобелівського лауреата немає.

Натомість є спроба встановити взаємозв’язок між доступом жінок до протизаплідних пігулок та успіхом на ринку праці. Ось, виявляється, якась нова проблематика економічної науки. Невже провалом ринку була відсутність протизаплідних пігулок до їхнього винаходу? Невже Держава, дотримуючись вимог/замовлень жіночих організацій і профспілок винайшли протизаплідні таблетки, щоб покращити кар’єрні можливості жінок?

Якщо оцінювати вплив різних факторів на вибір/можливості жінки/чоловіки на ринку праці, у виробництві, то можна запропонувати для наукових досліджень такі теми:

– вплив інтенсивності футбольних матчів на продуктивність праці чоловіків та їхня готовність добровільно виконувати домашню роботу для розширення можливостей жінок та вирівнювання ґендерного балансу;

– оптимізація інвестиційного потенціалу LGBTQIA2S+ у контексті заміни яловичини штучним м’ясом та стравами з комах для гетерогенних чоловіків та жінок;

– забезпечення інклюзивності суб’єктів усіх 58 гендерів у процесах розподілу глобальних та національних благ при зниженні нервового стресу та невизначеності за рахунок переходу в режим нульової емісії;

– Поліпшення якості підготовки людського капіталу шляхом зниження міжособистісних суперечок між гендерами шляхом впровадження технологій VR/AR/AI, підключення їх до сайтів чуттєвого контенту типу P0rnhub. 

К. Голдін у традиціях Гарварда не пише про те, що Підприємець уможливив різке розширення можливостей жінок, що саме інститути вільного ринку дозволили підвищити продуктивність праці, що інститути захисту приватної власності – це фундамент інноваційності, винахідницької, науково-дослідної діяльності.

К. Голдін не визначає витрати від використання протизаплідних засобів, нового статусу жінок на ринку праці. Йдеться про вплив на стан інституту сім’ї, на демографію, на демографічну безпеку, бюджетну та пенсійну стійкість. Наголошуючи на жінці, на підвищення її ролі в економіці через заходи державного інтервенціонізму, К. Голдін, як би слід було чесному, справжньому вченому, не описується ненавмисні наслідки такого ручного втручання у відносини в сім’ї та суспільстві.

Кожен може вивчати, що йому подобається, за що йому платять. При цьому важливо чітко розрізняти науку і навколонаукові дослідження, між science stuff і science-ish bluff. Цьогорічна премія в галузі економіки пам’яті Альфреда Нобеля – це зовсім не про науку «економіка». Це про політичну коректність, ідеологічну доцільність та підігравання певним політичним силам. Тестування теми «покращення нашого розуміння результатів участі жінок на ринку праці» на наукову чистоту, методологічну строгість, неупередженість дискваліфікує.

Ми змушені констатувати, що міжнародні інститути, які присуджують різного роду премії та організації, що формують економічний mainstream, вихолостили науку з економіки. Вони сформували міжсобойчик/синдикат, який діє за принципами «рука руку миє» і «зозуля хвалить півня за те, що хвалить він зозулю». Свого часу ці VIP-розпорядники звань, титулів та грантів у партнерстві з VIP-розпорядниками чужого точно так само перекрутили поняття «капіталізм» та «лібералізм». Головне не перетворювати нобелівських лауреатів з економіки на кумирів. Не піддаватися спокусі застосовувати у реальній економічній політиці їхні рекомендації. Левова частка їх прямо чи опосередковано, однак спрямована на збільшення ролі Держави.

Автор: Ярослав Романчук

Джерело: Континент.