FIFA та UEFA рухають «ворота» Овертона, аби приймати російські м’ячі

Протягом цього року на сторінках спортивної рубрики ми обговорили велику кількість тем від тенісу до футболу, від хокею до плавання, але є вічні теми, які йтимуть червоною ниткою через сторінки нашого тижневика, одна з них – «зашквари» спортивних функціонерів. Найімовірніше, вони вже домовилися між собою, щоб нам завжди було про що писати, і поки Міжнародний олімпійський комітет взяв паузу у безсоромно цинічних діях та заявах, на заміну вийшли FIFA та UEFA і вирішили допустити російських футболістів до змагань під своїми прапорами… але є нюанс. 

Поки що дозвіл стосується тільки юнацьких команд до 17 років, у яких грають неповнолітні футболісти. Вони зможуть виступати на змаганнях без прапора, гімну та національної символіки на формі, а матчі проходитимуть за межами росії. Але чи має це велике значення для прецеденту? Питання риторичне. 

Новий дозвіл від футбольних організацій означає те, що російська збірна U-17 зможе брати участь у міжнародних турнірах. Що ж, заходимо в інтернет і шукаємо склад цієї команди. У списку гравців нас зустрічає аж три юнака з клубу цска, що, нагадаю, означає центральний спортивний клуб армії. Цікаво, що попри назву, яка говорить сама за себе, деякі гравці з цього футбольного клубу добровільно поїхали в Україну вбивати, а на сайті центрального спортивного клубу армії вихваляються тим, що діти з секції плавання «прослухали лекцію про подвиги зс рф у зоні сво». Чи одна така лекція була у цска і чи тільки для плавців? Питання риторичне. Продовжуючи моніторинг щойно допущеної до міжнародних змагань російської команди, можна побачити, що головний тренер Андрєй Аксьонов (іронічно) – у минулому тренер юнацьких команд того ж самого цска. 

Але по суті, неважливо, це всього лише приклади на основі однієї команди. Збірну росії U-17 складають гравці з зєніта, дінамо, краснодара, там навіть є воротар з клубу ахмат. Це не має значення, усі вони насамперед росіяни, за допомогою яких такі структури, як FIFA та UEFA промацують суспільну думку та реакцію, і якщо не зупинити це тут і зараз, то вже завтра над москвою лунатиме гімн Ліги чемпіонів. І знаєте, їм буде все одно, що ніхто не захоче з ними грати, жоден клуб не приїде на їхні болота. Високі чини допустили їх і визнали, а це для них найголовніше. Доведеться присуджувати усім незгодним командам, які не хочуть тиснути руки людожерам, технічні поразки, і тоді у єврокубках залишаться три команди: цска, зєніт і ахмат, яким щороку вручатимуть кубок Ліги чемпіонів, Ліги Європи та Ліги конференцій. По черзі. Який там спорт… 

Після цього інциденту Українська асоціація футболу виступила із заявою, в якій рішуче засуджує інформацію про можливе рішення ФІФА слідом за УЄФА повернути у міжнародні змагання збірні росії U-17. 

«У зв’язку з цим УАФ нагадує про свою чітку та безкомпромісну позицію: ми категорично засуджуємо відповідне рішення Виконавчого комітету УЄФА, а також потенційне аналогічне рішення Ради ФІФА.

Вичерпні аргументи та докази щодо неприпустимості ухвалення подібних рішень були, зокрема, викладені в офіційному зверненні УАФ до ФІФА, УЄФА та національних асоціацій-членів УЄФА, яке було направлено на їхню адресу вчора.

Також УАФ закликає усі національні асоціації бойкотувати спробу повернення команд країни-агресора до участі у міжнародних змаганнях», – йдеться у заяві Асоціації, що по суті є одним відомим звуком у воду. А що ще можна очікувати від відомства, голова якого зараз більше зайнятий тим, як не сісти у в’язницю, аніж якимось там ногом’ячем.

Після рішення Виконкому УЄФА про повернення російських юнацьких команд до міжнародних змагань про бойкот заявили в Англії, Україні, Польщі, Латвії, Литві, Швеції, Данії, Норвегії та Румунії. Причому зазначається, що УЄФА планує «заспокоїти» країни, яких не влаштував цей вердикт. 

Організація як приклад наводить Україну, яка пом’якшила свою позицію щодо участі спортсменів в одних турнірах з росіянами в «нейтральному» статусі. Що взагалі є настільки безглуздим порівнянням, що краще б «високі футбольні функціонери» мовчали. 

Якщо дивитися на цю ситуацію через призму наших федерацій, органів та відомств, то це ще один програний кейс, майже такий самий, як і з Олімпіадою. Рішення такого масштабу ухвалюють не за один день і думати, що УАФ про це не знала – просто смішно, але відповідь від нас «вчасно» була надана вже постфактум і особливо нічого не вирішувала. Ми все ще маємо багато друзів серед інших країн, які не будуть грати з росіянами, але багато не означає усі. І знайдеться якась умовна Угорщина, яка аж бігом погодиться зіграти з московитськими юніорами під прапорами FIFA та UEFA, яка росіянам різниця, кому і де програвати. Тож для нас і наших друзів важливо не відмовлятися від ігор, адже хлопці і дівчата у формах Англії, України, Швеції або Литви займаються футболом усе своє життя і мріють виступати на міжнародних змаганнях. Для нас важливо, щоб росії там не було, і це мають вирішувати не бойкоти і відмови від улюбленої справи, а футбольні чиновники, знайшовши гідність і почуття відповідальності у найглибших кишенях своїх дорогих костюмів. Адже повернувши це вікно Овертона один раз, навряд чи вдасться його зупинити, бо гравці збірної U-17 виростуть і треба буде вже давати зелене світло команді U-18, тобто пустити на поля міжнародних змагань повнолітніх членів цска та ахмату, а де 18, там вже і 21, тому молодіжні збірні треба дозволяти і так далі… а де футбол, там і хокей, баскетбол, теніс, території…