Протягом цього року на сторінках спортивної рубрики ми обговорили велику кількість тем від тенісу до футболу, від хокею до плавання, але є вічні теми, які йтимуть червоною ниткою через сторінки нашого тижневика, одна з них – «зашквари» спортивних функціонерів. Найімовірніше, вони вже домовилися між собою, щоб нам завжди було про що писати, і поки Міжнародний олімпійський комітет взяв паузу у безсоромно цинічних діях та заявах, на заміну вийшли FIFA та UEFA і вирішили допустити російських футболістів до змагань під своїми прапорами… але є нюанс.
Поки що дозвіл стосується тільки юнацьких команд до 17 років, у яких грають неповнолітні футболісти. Вони зможуть виступати на змаганнях без прапора, гімну та національної символіки на формі, а матчі проходитимуть за межами росії. Але чи має це велике значення для прецеденту? Питання риторичне.
Новий дозвіл від футбольних організацій означає те, що російська збірна U-17 зможе брати участь у міжнародних турнірах. Що ж, заходимо в інтернет і шукаємо склад цієї команди. У списку гравців нас зустрічає аж три юнака з клубу цска, що, нагадаю, означає центральний спортивний клуб армії. Цікаво, що попри назву, яка говорить сама за себе, деякі гравці з цього футбольного клубу добровільно поїхали в Україну вбивати, а на сайті центрального спортивного клубу армії вихваляються тим, що діти з секції плавання «прослухали лекцію про подвиги зс рф у зоні сво». Чи одна така лекція була у цска і чи тільки для плавців? Питання риторичне. Продовжуючи моніторинг щойно допущеної до міжнародних змагань російської команди, можна побачити, що головний тренер Андрєй Аксьонов (іронічно) – у минулому тренер юнацьких команд того ж самого цска.
Але по суті, неважливо, це всього лише приклади на основі однієї команди. Збірну росії U-17 складають гравці з зєніта, дінамо, краснодара, там навіть є воротар з клубу ахмат. Це не має значення, усі вони насамперед росіяни, за допомогою яких такі структури, як FIFA та UEFA промацують суспільну думку та реакцію, і якщо не зупинити це тут і зараз, то вже завтра над москвою лунатиме гімн Ліги чемпіонів. І знаєте, їм буде все одно, що ніхто не захоче з ними грати, жоден клуб не приїде на їхні болота. Високі чини допустили їх і визнали, а це для них найголовніше. Доведеться присуджувати усім незгодним командам, які не хочуть тиснути руки людожерам, технічні поразки, і тоді у єврокубках залишаться три команди: цска, зєніт і ахмат, яким щороку вручатимуть кубок Ліги чемпіонів, Ліги Європи та Ліги конференцій. По черзі. Який там спорт…
Після цього інциденту Українська асоціація футболу виступила із заявою, в якій рішуче засуджує інформацію про можливе рішення ФІФА слідом за УЄФА повернути у міжнародні змагання збірні росії U-17.
«У зв’язку з цим УАФ нагадує про свою чітку та безкомпромісну позицію: ми категорично засуджуємо відповідне рішення Виконавчого комітету УЄФА, а також потенційне аналогічне рішення Ради ФІФА.
Вичерпні аргументи та докази щодо неприпустимості ухвалення подібних рішень були, зокрема, викладені в офіційному зверненні УАФ до ФІФА, УЄФА та національних асоціацій-членів УЄФА, яке було направлено на їхню адресу вчора.
Також УАФ закликає усі національні асоціації бойкотувати спробу повернення команд країни-агресора до участі у міжнародних змаганнях», – йдеться у заяві Асоціації, що по суті є одним відомим звуком у воду. А що ще можна очікувати від відомства, голова якого зараз більше зайнятий тим, як не сісти у в’язницю, аніж якимось там ногом’ячем.
Після рішення Виконкому УЄФА про повернення російських юнацьких команд до міжнародних змагань про бойкот заявили в Англії, Україні, Польщі, Латвії, Литві, Швеції, Данії, Норвегії та Румунії. Причому зазначається, що УЄФА планує «заспокоїти» країни, яких не влаштував цей вердикт.
Організація як приклад наводить Україну, яка пом’якшила свою позицію щодо участі спортсменів в одних турнірах з росіянами в «нейтральному» статусі. Що взагалі є настільки безглуздим порівнянням, що краще б «високі футбольні функціонери» мовчали.
Якщо дивитися на цю ситуацію через призму наших федерацій, органів та відомств, то це ще один програний кейс, майже такий самий, як і з Олімпіадою. Рішення такого масштабу ухвалюють не за один день і думати, що УАФ про це не знала – просто смішно, але відповідь від нас «вчасно» була надана вже постфактум і особливо нічого не вирішувала. Ми все ще маємо багато друзів серед інших країн, які не будуть грати з росіянами, але багато не означає усі. І знайдеться якась умовна Угорщина, яка аж бігом погодиться зіграти з московитськими юніорами під прапорами FIFA та UEFA, яка росіянам різниця, кому і де програвати. Тож для нас і наших друзів важливо не відмовлятися від ігор, адже хлопці і дівчата у формах Англії, України, Швеції або Литви займаються футболом усе своє життя і мріють виступати на міжнародних змаганнях. Для нас важливо, щоб росії там не було, і це мають вирішувати не бойкоти і відмови від улюбленої справи, а футбольні чиновники, знайшовши гідність і почуття відповідальності у найглибших кишенях своїх дорогих костюмів. Адже повернувши це вікно Овертона один раз, навряд чи вдасться його зупинити, бо гравці збірної U-17 виростуть і треба буде вже давати зелене світло команді U-18, тобто пустити на поля міжнародних змагань повнолітніх членів цска та ахмату, а де 18, там вже і 21, тому молодіжні збірні треба дозволяти і так далі… а де футбол, там і хокей, баскетбол, теніс, території…