Новий навчальний рік в умовах великої війни

Уже другий рік поспіль українці та українки розпочинають навчальний рік під час повномасштабної війни з росією. Попри те, що знищено чимало шкіл, пошкоджено виші, окуповано території – освіта продовжує прориватися крізь пекло війни, вкладаючи в голову молодого покоління знання. 

Цьогоріч освітній процес організований у трьох форматах: очному, дистанційному та змішаному. Відповідно до безпекової ситуації, всі ОВА мали вже визначити придатні форми навчання для своєї області. Утім, акцент все ж на очному навчанні. Варто зауважити, що в більшості регіонів України збереглася саме така форма. Усе, як і раніше: діти навчаються в класах, а в разі повітряної тривоги мусять пройти в укриття. А що ж з ними?

У Міністерстві освіти на науки кажуть, що з лютого 2022 року було облаштовано приблизно 68% укриттів для шкіл, садочків, ЗВО та профтехів. У садочках це 67% захисних споруд, у школах – 75%, а у профтехах та ЗВО – 85%. Уряд виділив на укриття 1,5 млрд гривень, але міністр освіти та науки України Оксен Лісовий повідомив, що зараз готується великий проект щодо укриттів за кошти ЄС і кошти, які виділяються на відновлення країни. Чому тільки зараз? Питання відкрите.

Школярі та студенти

Загалом, за даними Міносвіти, за парти повернулися близько пів мільйона учнів. Йдеться саме про цілковито очну форму навчання. Загалом із 1 вересня освітній процес розпочався в 12 975 школах, в яких навчаються 3 млн 951 тисяча учнів. Зокрема, на шкільну ниву прийшло 340 тисяч першачків. Для порівняння, торік до першого класу пішли 325 тисяч маленьких українців.

Після 24 лютого 2022 року чимало школярів разом із рідними виїхали за кордон. Точної кількості біженців не хоче називати ніхто, але відомо, що далеко не левова частка з них вже повернулася додому. Для того, щоб зберегти зв’язок дітей з Україною, в МОН розробили модель: школярі, які перебувають за кордоном, зможуть навчатися дистанційно у створених класах в окремо визначених школах. Зокрема, органи місцевого самоврядування зможуть визначити до п’яти таких шкіл на область і Київ. За словами заступника міністра освіти Андрія Сташкова, за потреби ця кількість може збільшуватись.

«Буде визначено п’ять шкіл у кожному регіоні, у кожній може бути як один, так і кілька класів. Проте за потреби, якщо побачимо збільшення попиту на таке навчання, будемо розширювати перелік шкіл», – зауважив посадовець.

Передбачається, що в класах таких шкіл учні зможуть вивчати тільки предмети українознавчого компонента. Освітній процес для таких учнів буде організовано відповідно до типової освітньої програми. Тижневе навантаження становитиме від шести годин у початковій до восьми годин у старшій школі. Водночас школи зараховуватимуть оцінювання з предметів, спільних для закордонних і українських закладів освіти, згідно з довідкою з місцевої школи.

Із вишами ситуація така. 2023 року до ВНЗ України подали заяви понад 1,1 мільйона вступників. Це включно з понад 720 тисячами заяв від абітурієнтів, які вступають після 11 класу для здобуття рівнів бакалавра та медичного магістра за всіма формами навчання.

Лідерами за кількістю заяв від абітурієнтів є Львівська політехніка та Львівський національний університет імені Франка. Третя позиція – у Київського національного університету імені Шевченка. Четверте місце посідає Київський політехнічний інститут імені Сікорського. П’яте – Національний авіаційний університет.

За результатами відбору на місця державного замовлення до вишів рекомендації щодо зарахування на бюджет отримали майже 79 тисяч абітурієнтів. Тих, кому не пощастило, зустріла контрактна форма навчання. До слова, з 1 вересня розпочалася нова хвиля набору охочих здобувати вищу освіту за контрактом. Загалом зарахування на навчання за контрактною формою може тривати до 30 листопада.

А що ж нині найбільше хочуть вивчати молоді українці? Серед спеціальностей, які мають найвищий попит у вступників, очікувано опинилися IT-сфера та юриспруденція. Окрім цього, у 2023 році значна конкуренція спостерігається і на вступ на такі спеціальності: філологія, менеджмент, психологія, право, маркетинг, інженерія програмного забезпечення, економіка, журналістика, дизайн.

До слова, кількість вступників на бакалаврат у 2023 році значно зменшилася. Вочевидь, тенденція пояснюється тим, що українська молодь частіше віддає перевагу навчанню за кордоном. 

Зруйноване росією

За даними обласних військових адміністрацій, майже 1800 українських шкіл наразі зруйновані. За останній рік вдалося відновити 410 шкіл завдяки фінансуванню з місцевих бюджетів, а також допомозі місцевих бюджетів. Про це повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. За його словами, попри війну, завданням держави є відбудувати безпечні і комфортні заклади освіти.

З Фонду ліквідації наслідків на відновлення закладів освіти скеровано 3,2 млрд грн. На ці кошти буде капітально відремонтоано 66 шкіл та 15 дитсадків. До активної відбудови шкіл та садочків також долучилися міжнародні партнери.

112 закладів освіти будуть відбудовані в межах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України та Програми відновлення України, що фінансуються коштами Європейського інвестиційного банку. Загалом на це буде скеровано 7,13 млрд грн за двома програмами.

З гуманітарного бюджету Європейського Союзу виділено грантових 38,3 млн євро. Зокрема, Офісу Управління ООН з обслуговування проектів (UNOPS) та Програмі розвитку ООН в Україні (ПРООН/UNDP).

Ці міжнародні організації виступлять бенефіціаром проектів з відбудови українських шкіл, пошкоджених внаслідок бойових дій і разом з громадами визначали конкретні проекти.

Із ПРООН будуть відбудовуватися школи в 11 областях. Було визначено попередній перелік зі 120 шкіл. Ремонтні роботи розпочали вже в 10 закладах освіти. Із проектом UNOPS робота буде сконцентрована на 73 школах у Київській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях. На 8 об’єктах вже завершуються ремонтні роботи.

Ще один міжнародний партнер у відбудові шкіл – Швейцарія. «DECIDE: ВІДБУДОВА. Ініціатива з відновлення шкіл» – це програма на підтримку громад у Чернігівській, Одеській та Полтавській областях в облаштуванні шкільних укриттів. Також в межах програми відремонтують одну з чернігівських шкіл і місцевий інклюзивно-ресурсний центр в Бородянці на Київщині. Для цього Швейцарія виділяє 4,5 млн євро.

Мій молодший брат цьогоріч пішов до 11 класу. З урахуванням того, що моя мала батьківщина розташована в центральних регіонах, особливих змін його навчальний процес не зазнав. Він, як і сотні тисяч його однолітків по Україні, навчається, готується складати НМТ, відвідує додаткові заняття та вже з вересня прощається зі шкільним життям. Брат гостро реагує на війну, зі злістю у свої 16 обговорює рашистів і з огляду на молодечий запал час від часу щось каже про зброю в руках. Діти, яких я бачу в Києві, Бучі, змушені проводити частину уроків в укриттях, а змучені вчителі намагатися знову зосередити їхню увагу на уроці. Чим ближче до лінії фронту, тим складніше, з огляду на об’єктивні причини, організувати навчальний процес. А скільки жахіття відбувається на тимчасово окупованих територіях… Наші діти не заслуговують на таке дитинство, юність, студентські роки. Ворог палить українські книги, нищить школи, вбиває дітей і вчителів. А Україна живе, Україна стоїть, навчання триває. І хто-хто, а це покоління українців ніколи не пробачить росії.