Звільнення Баканова і Венедіктової: чому зараз?
Президент Зеленський своїми звільненнями Баканова та Венедіктової нагадав старий анекдот:
– Підсудний! Ви прожили з дружиною більше 60 років, а тепер її вбили. Як же так?!
– Та якось, Ваша честь, все відкладав, відкладав...
Якби було як в анекдоті – було б трохи смішно. Але зважаючи на те, що це все зроблено за вказівкою Єрмака і на заміну сядуть саме його люди, то сміятись не хочеться. Тим паче, що таке підсилення команда Єрмака отримує навіть після заяв Вікторії Спартц. Але Володимиру Зеленському, судячи з усього – байдуже. Точніше – не байдуже, але Андрій Єрмак має на Зеленського якісь механізми впливу, про які ми можемо тільки здогадуватись.
17 липня Володимир Зеленський відсторонив голову Служби безпеки України Івана Баканова від виконання обов’язків. Головний юрист 95-го кварталу, кум Володимира Олександровича (чому ж ні – он Порошенко свого кума Луценка, який не має вищої юридичної освіти, взагалі генеральним прокурором зробив, прости Господи), багатолітній друг чомусь впав у немилість. Можемо підозрювати, що немилість не самого Зеленського, а Єрмака. Останні кілька тижнів чутки з приводу можливої відставки молодшого лейтенанта Баканова з посади голови найбільшої української спецслужби «ходили». І навіть президент Зеленський змушений був їх коментувати, сказавши «якби хотів зняти, то уже б це зробив».
У той же вечір іншим указом президента було відсторонено Генерального прокурора Ірину Венедіктову. Що було ще більш неочікувано, але, мабуть, прогнозовано, адже генпрокурорка досить сильно «здружилася» з головою СБУ. Не виключено, що дружили вони разом проти когось з ОПУ з позивним «Козир», якщо вірити британській розвідці.
Наступного ранку заступник голови Офісу президента України Андрій Смирнов пояснив, що поки не йдеться про звільнення з посад голови Служби безпеки України Івана Баканова та генпрокурорки Ірини Венедіктової. За його словами, від керівників цих двох органів чекали більш конкретних і радикальніших результатів роботи. Йдеться про очищення цих органів від колаборантів і зрадників. Утім, на п’ятий місяць війни досі продовжують виявляти таких осіб. Заступник голови ОПУ додав, що для унеможливлювання потенційного впливу на кримінальні провадження, які розслідуються щодо працівників СБУ та прокурорів, посадовців було усунено. Динаміка, з якою постійно виявляють колаборантів чи зрадників у ключових правоохоронних органах, «змусила президента ухвалити такі тимчасові заходи».
Нині ініціюють службові перевірки та розслідування. Володимир Зеленський ухвалить рішення щодо звільнення чи навпаки за їхніми результатами.
19 липня Іван Баканов вже написав «прощальний лист» українцям та співробітникам СБУ. А от Ірина Венедіктова, на відміну від Баканова, не будучи кумою Зеленського, так просто покидати своє крісло і писати «прощальні листи» не збирається. На наступний день після указу вона вийшла на роботу, зібрала команду і сказала, що продовжуватиме працювати. І відсторонювати її в такий спосіб під час воєнного стану президент нібито не має повноважень. Якщо читати закон, то й справді – у Зеленського немає таких повноважень. Як і не було в нього повноважень скасовувати укази про призначення суддів Конституційного Суду. Але він такі незаконні укази видав, адже Конституційний Суд вже був за крок до того, щоб визнати незаконним розпродаж української землі і надр.
І попри незаконність та юридичну недолугість цих указів ніхто Зеленського до відповідальності не спробував притягнути. Цікаво, що далі робитиме Венедіктова?
Президент Володимир Зеленський доручив виконувати обов’язки голови СБУ першому заступнику Баканова Василю Малюку. Іншим указом Зеленський поклав виконання обов’язків Генерального прокурора на заступника генпрокурора Олексія Симоненка.
І Василь Малюк, і Олексій Симоненко були першими заступниками голів відповідних органів. І їх обох пов’язують із главою ОПУ Андрієм Єрмаком та його заступником Олегом Татаровим. Саме Татаров є зв’язувальним елементом для цього всього «спрута», а пов’язані вони добряче – ще з часів президентства Януковича, якому Татаров вірою і правдою служив. Зокрема працюючи і проти майданівців. Андрій Єрмак же в той час був помічником народного депутата від «Партії Регіонів» – Ельбруса Тедеєва – колишнього олімпійського чемпіона і кримінального авторитета (за сумісництвом).
Окрім «своїх» голів СБУ та Генпрокуратури, Андрій Єрмак отримає найближчим часом ще й «свого» міністра соціальної політики, адже Верховна Рада підтримала заяву на звільнення міністра соціальної політики Марини Лазебної. Основною претенденткою на вакантну позицію в уряді є Оксана Жолнович – керівниця департаменту соціальної політики та охорони здоров’я Офісу президента, тобто людина, яка підібрана самим Єрмаком та перебуває в його підпорядкуванні.
Висловлю припущення, чому це все відбулось саме зараз. Зважаючи на роботу, що почалась в США після заяв Вікторії Спартц, Єрмак почав готуватись до оборони. Попри те, що насправді посада голови ОПУ є секретарською, Єрмак зосередив в своїх руках колосальні повноваження. І він прорахував звідки йому може «прилетіти» удар в середині країни, після завершення певних дій в США. А «прилетіти» могло з СБУ та Генпрокуратури. Що треба зробити, щоб цього не відбулось? Правильно, поставити своїх людей. Проте я чомусь впевнений, що ця історія матиме своє продовження. Початок кінця Єрмака вже розпочався, попри те, що він продовжує набирати силу.