І зостанемось ми. І засіємо жито. І на рідній землі завесніє життя…

Фестиваль «UKETOBER Fest», який проводиться у парафії святого Йосифа Обручника, що на «Cumberland», є святом не тільки для парафіян і прихожан цього храму, але й для усієї української діаспори Чикаго і навколишніх міст. Не став винятком і нинішній рік, тим паче, що цьогорічний фестиваль був ювілейним – п’ятнадцятим. А якщо додати, що за останній час українська громада нашого мегаполісу значно зросла у кількісному вимірі, то можете не сумніватися, що на фестивальному подвір’ї (хто приходив, той бачив), справді ніде було голці впасти. Але місця вистачило всім. І наїдків-напитків вистачило всім. І сувенірної продукції було, як кажуть, до вибОру-до кольОру. І атракцій, аби наповнитися святковими емоціями та відчуттями, не бракувало. І концертна програма враховувала смаки й уподобання глядачів різного віку. За це – низький уклін і щирі слова подяки усім, хто доклався до організації фестивалю. Священники, члени сестринства і братства, керівники й учасники творчих колективів, усіх спільнот та українських організацій, які діють при церкві, чималий загін волонтерів – кожен мав свою ділянку роботи і намагався зробити її якнайкраще.

У них усе вийшло, бо це – дуже дружна парафія. Дуже ініціативна і відповідальна парафія. Дуже жертовна парафія. Від початку АТО, а особливо від початку повномасштабної війни на нашій рідній землі, їхня допомога Україні, їхня допомога на підтримку поранених воїнів  обчислюється сотнями тисяч доларів. І жодна зустріч, жодне свято, яке відбувається на парафії, не обходиться без благодійної складової.

Як і цьогорічний «UKETOBER Fest». «Можна сказати, що сьогодні не час для фестивалів, бо там, в Україні, триває війна, гинуть люди. Але наш фестиваль – це не просто розважальне свято. Збираючись разом, ми формуємо і зміцнюємо спільноту. Коли ми збираємось разом, ми відчуваємо свою єдність. А в єдності – наша сила, яка потрібна для життя, для праці, для допомоги Україні», – говорить настоятель храму святого Йосифа Обручника отець Микола Бурядник. І щиро радіє, що свято вдалося. Що на святі відчувалася Україна – неповторна, незрівнянно красива, але з усіма її нинішніми болями, які стають болями усіх нас. І з великою вірою, що Господь допоможе здолати біду, яка чорною хмарою впала на нашу землю. 

Ворог згине. Зло буде покаране. А ми зостанемось. І будемо жити.  І засіємо жито на добру долю прийдешніх поколінь. І зітремо сльозу зі зболілих облич. І притулимо до грудей червоні маки, що проростуть у полях, де пролилася кров наших захисників. Про це пристрасними поетичними словами, зітканими з поезій Богдана Томенчука,  говорили на відкритті фестивалю учасники поетичного театру  «Істина» під керівництвом Леоніди Митничук. Глибокий український зміст мали виступи й усіх інших учасників концертної програми. Тішить, що серед них було багато дитячих колективів: хор «Надія», ансамблі вокальної студії «Оберіг» (керівник Ольга Допілко),  вокальної студії «Елегія» (керівники Світлана і Віта Поляк), юні митці центру розвитку дитини «SMART MINDS» (керівник Марта Фрейзер), хор «Водограй» (гості із містечка Палатайн, керівник Марія Кириченко) – вони підготували для присутніх цілу палітру ліричних та експресивних пісень, підкреслюючи красу і силу українського слова, української пісенної творчості. Демонстрували їх і дорослі гурти, і солісти-вокалісти – й добре знані в українській громаді Чикаго, і дебютанти. Неабияку гордість за українські традиції, але вже в одязі, викликав дефіле-виступ дівчат із модельної школи, за що були удостоєні щирих оплесків  засновниця школи Катерина Грод та автор колекції унікального національного українського одягу Роксолана Прокопів. Іван Костюк вивів на сцену своїх підопічних, які займаються у школі бойових видів спорту. І, звичайно ж, потужним акцентом фестивального дійства стали виступи вихованців школи танцю «Вишиванка» (керівники Павло та Оксана Федьківи) та гостей із Канади – школи танцю «Барвінок», якою керує Федір Даниляк. Яскраві костюми, запальна музика, захопливі сюжетні композиції – здавалося, ще якась мить, й у вихорі танцю закружляє уся глядацька зала. Це було справді неймовірно! Тому присутні не стримували себе у щирих оваціях на адресу танцюристів.

А поруч була можливість посидіти за столиком із друзями чи знайомими, поласувати традиційними українськими стравами чи ароматним шашличком. Хто хотів хоч трішки розім’яти м’язи, той міг спробувати свої сили в козацьких іграх, які майстерно провів Заслужений артист України Іван Пилипець (не забудемо додати, що він дарував на фестивалі ще й свою пісенну творчість). А своєрідний майстер-клас продемонстрували на майданчику, організувавши перший у Чикаго чемпіонат України зі стронгу, стронгмени Денис Бережник (власне організатор та ще й переможець чемпіонату), Такер Кілен, Ярослав Смал, Роман Шмегельський, Іван Шарий і Юрій Карабінович. Відзначимо і благодійну складову змагань: виручені із продажу футболок кошти будуть передані до України бійцю-стронгмену Юрію Симоненку (71-й батальон 101-а бригада) на придбання автомобіля. 

 Доречними, змістовними і дотепними словами звертався до учасників фестивалю Заслужений артист України Володимир Пушкар, який разом із Лілією Семко, Олександрою Боднар та Антіном Дурбаком професійно відпрацювали ведучими свята. Без сумніву, запалили публіку і виступи відомих гостей з України – Альоші, гуртів «Скрябін» та «Пацики з Франека».

Поміж концертними виступами відбувалися аукціони з продажу раритетних лотів – кошти акумулювалися на допомогу ЗСУ та у фонди, що опікуються нашими військовими, які приїхали до Америки на лікування і протезування. Вони, ці Герої, також були учасниками фестивального дійства. Зал вітав їх стоячи. Хлопці аж ніяковіли від такої уваги до себе. Але ж не треба пояснювати, що вони поклали на олтар Батьківщини своє здоров’я. А тисячі, десятки тисяч таких, як вони, поклали і життя. Тому ми, проживаючи на мирній землі і під мирним небом, повинні класти на той олтар хоч би свої фінансові пожертви, полегшуючи чиюсь долю, наближаючи день омріяної Перемоги.

За активну волонтерську діяльність українські військові передали пам’ятні відзнаки «Слава Героям – Волонтерам Слава», якими були нагороджені отець Микола Бурядник, волонтери і громадські активісти української діаспори Чикаго Христина Клим, Сергій Сютик, Михайло Бойчук. Отець Микола отримав також Подяку від Генерального консульства і в свою чергу подякував за високу оцінку їхньої праці. Подякував за підтримку фестивалю спонсорам, серед яких сходинку генерального уже традиційно зайняла кредитівка «Самопоміч». Подякував усім учасникам фестивального дійства, адже, завітавши на фестиваль навіть у ролі глядача, а отже купивши перепустку, кожен таким чином став його міні-спонсором. Тому що долар до долара – і зібрану за два фестивальні дні суму вирішено спрямувати у фонд розвитку церковної парафії та у фонд захисту Героїв України – для придбання техніки, необхідних припасів, транспортних засобів.  

Честь і слава усім, хто докладається до допомоги Україні. Сьогодні це потрібно робити для її Перемоги. Завтра – для її відбудови і розбудови. Інакше і бути не може. Тому що ворог загине. А ми зостанемось. І засіємо жито. На добру, пісенну і квітучу долю прийдешніх поколінь.